У Головному управлінні розвідки Міноборони України заявили про отримання «докладної технічної документації» Керченського (Кримського) мосту та опублікували його «для загального ознайомлення та вивчення». Акваторія Чорного моря навколо мосту, що зв'язує Крим із сусідньою Росією, що анексувала Кримський півострів, давно обросла військовими об'єктами від початку будівництва. Російська влада стягнула сюди бойові судна та радіотехнічні системи для захисту від будь-яких можливих загроз. Крим.Реалії розповідають, хто охороняє міст і прилеглу акваторію та територію. Вперше цей матеріал був опублікований у 2017 році, але й зараз не втрачає актуальності з огляду на плани та наміри українських військових, якими нещодавно в інтерв'ю Крим.Реалії поділився генерал Збройних сил України Дмитро Марченко.
Після закінчення будівництва, на Керченському мосту російська влада одразу організувала пропускний режим. Усі його сухопутні ділянки оточили парканом, а біля під'їздів до мосту – на керченському, таманському берегах та острові Тузла – встановили контрольно-пропускні пункти для огляду транспорту і громадян.
Раніше видання РИА Новости Крым повідомило, що з перших днів за будівництвом Кримського мосту спостерігають сторожові катери прикордонної служби ФСБ Росії. Військові судна перебувають біля берегів Керчі.
Сторожовим катером «Соболь» командує Олексій Саулін із Костроми ‒ випускник Інституту берегової охорони ФСБ Росії в Анапі. Він розповів журналістам, що сам захотів поїхати на службу до Керчі: «Я самостійно вибрав, де буду служити, й вирушив до Криму. Я навчався на четвертому курсі, коли 2014 року Крим повернувся до складу Росії, й одразу вирішив для себе, що приїду служити сюди». За словами Сауліна, його екіпаж охороняє державний кордон Росії, внутрішні морські води й майбутній міст через Керченську протоку, а також бореться з місцевими браконьєрами.
За інформацією РИА Крым, біля берегів Керчі також відбувається випробування російського судна проекту «Ламантин» вантажопідйомністю 112 тонн. Воно здатне працювати до десяти діб у автономному режимі.
А за маяком на мисі Фонар розташований радіотехнічний пост, говорить в.о. начальника відділення в Багерово Владислав Кочубей. Російські військові спостерігають із нього за тим, що відбувається в Керченській протоці ‒ зокрема, й за допомогою тепловізорів. «Ми контролюємо судна, що проходять ділянкою, й, завдяки розташуванню пункту, ми можемо спостерігати за ситуацією в районі Керченської поромної переправи, транспортного переходу через Керченську протоку», ‒ розповів він.
До охорони Керченської протоки залучені й інші військові судна та підрозділи, говорять російські чиновники.
Підводні роботи та морські бригади з автоматами
Міст через Керченську протоку охороняють російські армія та спецслужби, говорив у березні минулого року постпред Криму при президенті Росії Георгій Мурадов. «Безпека (мосту ‒ КР) буде забезпечена всіма силами, включно з військовими та службами безпеки», ‒ розповідав він російським ЗМІ.
За словами колишнього першого заступника головкому Військово-морського флоту Росії, адмірала Ігоря Касатонова, до оборони Кримського мосту залучать спецчастини Чорноморського флоту. «Питання охорони та оборони мосту передані Новоросійській базі. У майбутньому міст охоронятимуть спеціальні частини, флот відповідатиме за безпеку з моря», ‒ зазначав він.
У вересні минулого року «Известия» з посиланням на неназвані джерела повідомили, що спецслужби Росії в Керченській протоці задіяли автономні надводно-підводні роботизовані комплекси «Пінгвін», які нібито здатні виявляти вибухові пристрої та ворожих водолазів. Видання пише, що випробування провели успішно, вирішується питання щодо постачання цих комплексів.
До охорони мосту через Керченську протоку залучать і нове військове формування ‒ морську бригаду, говорить голова Росгвардії Віктор Золотов: «У новостворюваному Південному окрузі військ належить сформувати нове об'єднання ‒ морську бригаду». За словами Золотова, представники Росгвардії вже охороняють дитячий центр «Артек» і енергоміст поблизу Керченської протоки.
До складу морських бригад можуть увійти загони бойових плавців, які шукатимуть боєприпаси часів Другої світової війни й виконувати спецоперації на глибинах Чорного моря, повідомляє «Звезда» з посиланням на неназваних експертів:
«За словами фахівців, для нейтралізації порушників під водою бойові плавці Росгвардії можуть отримати озброєння ‒ підводні автомати АДС, пістолети ПСС і спеціальні плавзасоби для швидкого пересування під водою, аналогічні тим, що вносяться до складу озброєння бійців ПДСС військово-морського флоту».
Гідроакустичні системи
Експерти «Звезды» зазначають, що для припинення та швидкого перехоплення порушників на морі Росгвардія планує замовити чотири протидиверсійних катери проекту 21980 «Граченок».
Російський телеканал ТВЦ повідомляв, що в акваторії Керченської протоки перебувають десантні катери проекту 03160 «Раптор» ‒ найшвидкісніші морські судна Військово-морського флоту Росії.
Директор з розвитку цивільної продукції та інновацій концерну «Морінформсистема-Агат» Станіслав Чуй у жовтні 2017 року говорив, що для охорони мосту в Керченській протоці можуть встановити спеціальні гідроакустичні системи. Чуй зазначає, що вони допоможуть не лише виявити порушника, а й передати інформацію, необхідну для його затримання. Цю систему застосовують на водних об'єктах Росії.
Системи протиповітряної оборони
Особлива увага російських військових – системи ППО, що «закривають» Керченський міст. За останні 5 років Росія побудувала цілу схему протиповітряної оборони Криму. З 2018 року на півострові було розгорнуто кілька нових комплексів ППО.
У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні такі ж комплекси розмістили й у Євпаторії. У листопаді 2018 року поблизу Джанкоя на бойове чергування заступив четвертий новий дивізіон зенітно-ракетного комплексу С-400. А третій С-400 «Тріумф» з'явився в Керчі орієнтовно у жовтні-листопаді того ж року.
Насправді, очевидно, дивізіонів С-400 у Криму більше. Принаймні один із них росіяни розмістили неподалік Керченського мосту – під Феодосією – ще у 2017 році.
Окрім С-400, Росія розмістила в Криму кілька дивізіонів зенітних ракетно-гарматних комплексів «Панцирь-С» та новий береговий ракетний комплекс «Бал».
Мабуть, з урахуванням усіх цих факторів, секретар РНБО України Олексій Данілов заявив нещодавно, що поки що Україна вдарити по Керченському мосту не може, але в майбутньому, «якщо буде така можливість, ми це обов'язково зробимо».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
