Два роки тому, 8 жовтня 2022 року, вибух вантажівки начиненої вибухівкою знищив два автомобільні прольоти Керченського мосту і викликав пожежу на його залізничній частині – спалахнули цистерни вантажного поїзда. Це була перша успішна операція СБУ щодо підриву Керченського мосту і не остання. Проте міст стоїть, а Україна, яка вважає його незаконною спорудою, заявляє, що рано чи пізно його буде зруйновано. Про це говорили в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Як атаки України вплинули на цю конструкцію, як цей об'єкт захищає Росія? Які військові та політичні можливості використовує Україна, щоб довести розпочате до кінця – знищити Керченський міст. Про це провідний Роман Спірідонов поговорив із військово-морським експертом, оглядачем Defense Express Володимиром Заблоцьким та керуючим партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім.
Пожар на Керченском мосту на рассвете в Керченском проливе. Украина, Крым, 8 октября 2022 года
Вибух на Керченському мості 8 жовтня 2022 року потрапив до об'єктиву камери відеоспостереження. Він стався близько шостої ранку. Вантажівка вибухнула під час заїзду у бік Керчі. Як потім стане відомо, цю операцію розробила Служба безпеки України. Вибухівку замаскували в рулонах із пакувальною плівкою. СБУ вдалося нейтралізувати дію «глушилок» на мосту, які заважали дистанційній детонації. Внаслідок вибуху впало два прольоти автомобільної дороги. Частково було пошкоджено залізницю, на якій загорілися цистерни вантажного поїзда. Через вибух загинули 4 людини.
Пожежа на Керченському мосту. 8 жовтня 2022 року
У лютому 2023 року російські чиновники заявили, що міст повністю відкритий для автомобільного руху після ремонту. Але повністю ліквідувати результати руйнувань не вдалося, каже військово-морський експерт, оглядач Defense Express Володимир Заблоцький.
Володимир Заблоцький
«Залізничне полотно не було відновлено повністю, тому що нафтопродукти, що горіли, які стікали з пробитих цистерн, порушили структуру металу, і потрібно змінювати всю цю в'язку, як кажуть. Цього зробити неможливо, бо її готову ставили, треба розбирати, вона зруйнується. Вона у напрузі постійно перебуває», – розповів в ефірі Радіо Крим.Реалії Володимир Заблоцький.
Це значно знизило вантажопідйомність ділянки залізниці, а значить і обсяги перевезень, каже експерт.
«Повний ешелон уже не підіймає, тож проблема. І ходять вони з перервами постійно, якісь там затримки, зупинки, плюс тривоги, та й таке інше. Тобто тут говорити про те, що повномасштабне відновлення перевезень не відбулося», – розповів Заблоцький.
Пошкоджена ділянка дороги на Керченському мості після удару по ньому. Скріншот з відео, 17 липня 2023 року
Вдруге Керченський міст атакували 17 липня 2023 року. На цей раз морськими надводними дронами Sea Baby. Повністю було зруйновано один проліт. Рух на мосту знову було зупинено.
Російські ЗМІ повідомили про загибель подружжя. Відновити рух росіяни зуміли до жовтня. За даними Заблоцького автомобільна частина мосту, як і раніше, працює не в повному, а у реверсному режимі.
Керченський міст з боку Керчі, 12 серпня 2023 року,
Керченський міст не справляється із потребами російського Міноборони, яке звикло вимірювати обсяги залізничними складами, каже Заблоцький. Тому, впевнений він, росіяни тягнуть залізничну гілку з Ростова до окупованого Мелітополя.
«Це сотні, десятки тисяч тонн різних логістичних постачань. Це паливо, тому що [без нього] танки та вся техніка встане. Це продовольство, бо солдатів треба годувати по три рази на день як мінімум. Це нарешті боєприпаси, причому боєприпаси особливо за російськими мірками у дуже великих кількостях», – каже Володимир Заблоцький.
Цього року Керченським мостом ще нічого не «прилітало». Лише в серпні МО РФ заявило, що в ніч на 16 число по Керченському мосту було випущено 12 ракет ATACMS і всі вони були збиті. Українська сторона це офіційно не коментувала. За словами Заблоцького, тут і коментувати нічого тому, що такої атаки не було.
Водночас Україна не відмовляється від знищення Керченського мосту. Глава Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в ефірі телемарафону «Єдині новини» припустив, що українські захисники мають шанси зробити це до кінця року. Таку перспективу військовий експерт оцінює як високу.
«Противник вживає всіх мислимих і немислимих заходів, щоб зберегти цю, скажімо так, «перлину», як вони називають, на короні Путіна. А наше завдання — цю перлину виколупати та викинути у Чорне море разом із короною», – заявив Заблоцький.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Як Росія захищає свою логістичну артерію у Криму?Бонові загородження, баржі, понтони, металеві їжаки на дні та навіть будівництво паралельного мосту – росіяни намагаються максимально захистити Керченський міст. І це вже не кажучи про активний захист – чергування кораблів, водолазів, комплекси ППО та бойову авіацію. Збройні сили України, своєю чергою, активізували атаки на «підхідні рубежі» до мосту, каже Заблоцький. Це потрібно, щоб нейтралізувати його захист.
«Якщо ви звернули увагу на останню атаку на Феодосію, то ви зрозуміли, що одночасно були атаковані аеродроми найближчі, у тому числі Саки, у тому числі атаковані системи ППО, склади й так далі. Тобто те, що заважає, ну, що може перешкодити завдання удару, а саме засоби ППО, авіації винищувальної, яка теж може збивати ракети», – каже Заблоцький.
Після цього по мосту буде завдано комплексного удару, каже експерт.
«Якими способами, засобами, в якій кількості ми поки не знаємо, але можемо припустити, що це будуть якісь засоби далекобійні з потужними бойовими частинами, і вони будуть застосовані в комплексі», – розповів Володимир Заблоцький.
Україна не виключає можливості ліквідувати Керченський міст та юридичним шляхом. Представники України закликали Арбітражний трибунал у Гаазі змусити Росію демонтувати Керченський міст, який з'єднує РФ із анексованим Кримом. Мотивуючи це тим, що міст завдає шкоди екології та перешкоджає судноплавству. Це заклики в рамках слухань щодо позову України проти Росії щодо порушення права прибережної держави відповідно до Конвенції ООН з морського права 1982 року. Україна звинувачує Росію у порушенні її прав у Чорному та Азовському морях, а також у Керченській протоці.
«Добрим словом і пістолетом можна досягти більше, ніж одним добрим словом», – каже керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.
Тарас Загородній
«Добрі слова – це папірці, які підтверджуються в суді. Можуть не встигнути, звичайно, коли буде знесено (міст). Тут немає значення, головне — юридична рамка. Будь-який папірець, який виходить у суді, або договір, вони починають працювати, коли є механізм примусового виконання цих паперів. А це вже пістолет. Тобто безпосередньо у цьому випадку спецслужби», – каже Тарас Загородній.
Автомобілі на Керченському мості. 3 травня 2023 року
Перша атака, у 2022 році, на Керченський міст була наступного ранку після путінського ювілею. Друга, 2023 року, у розпал курортного сезону. Цього року та сезон вже закінчився і день народження Путіна пройшов. А міст стоїть. Росія витрачає багато ресурсів на його охорону, каже Тарас Загородній. І, можливо, на цей час, це влаштовує сили оборони України.
«Я думаю, що це лише питання часу, і це не означає, що нічого не відбувається. Тобто армія, спецслужби живуть таки в іншому вимірі, вони виходять із корисності конкретних речей у конкретний час та ресурсів, які є в України. Можливо, ресурси перерозподіляються туди, куди є найбільші можливості», – каже Тарас Загородній.
Україні важливо створити російській армії проблему із забезпеченням вантажами Південного угруповання військ, каже Загородній. Міст уже не працює на повну силу, зазначає він. А удари по енергетиці та іншим стратегічним об'єктам біля Росії дозволять прискорити її вихід із війни. А якщо міст на той час стоятиме, каже політолог, значить у росіян буде шанс втекти з Криму.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.