В анексованому Росією Криму паралельно основному полотну Керченського (Кримського) мосту створюють ще одну споруду – під воду опускають залізні конструкції, схожі на сухопутні «їжаки». А ще у Керченській протоці вибудовують ряди барж, бонів та понтонів. Як Росія охороняє найважливішу логістичну артерію півострова, і чому ці російські фортифікації можуть не пережити осінньо-зимовий період, напередодні другої річниці українського ураження мосту розбиралися Крим.Реалії.
«Міст для нас – шлях життя», – так в одному з інтерв'ю заявив російський голова Криму Сергій Аксьонов. З того часу життєво важливу транспортну артерію окупованого та анексованого РФ Криму росіяни посилено зміцнюють. По-перше, будують ще одну схожу на міст споруду, паралельну Керченському мосту.
«Та гідротехнічна споруда, яка будується вздовж Кримського мосту, можливо, має два призначення. Перше, це якась резервна транспортна магістраль, хоча дуже сумнівно, що так. Друге, це така форма захисної стіни для захисту з боку моря всієї цієї конструкції, включаючи Керченський міст, [а також] Керч-Єнікальського каналу та порту «Кавказ», – вважає керівник програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.
Будівництво паралельного мосту до головного полотна Керченського мосту. Крим, 2024 рік
«Ця споруда має суто технічну функцію і покликана насамперед убезпечити Керченський міст від українських дронів-камікадзе. Звичайно, навряд чи ця споруда поєднуватиметься з основною конструкцією [Керченського мосту], але це можливість для досить швидкого переміщення вздовж споруди над поверхнею води, чи то мобільні вогневі розрахунки, які будуть працювати по дронах-камікадзе, чи якісь інші допоміжні функції воно виконуватиме», – переконаний військовий експерт та екскерівник Кримського медіацентру Міноборони України Владислав Селезньов.
Уздовж Керченського мосту росіяни почали опускати під воду металеві конструкції.
«Також на посилення захисту [Керченського мосту] працюють ті незрозумілі залізні конструкції, які ворог активно опускає на дно Керченської протоки, щоб таким чином протидіяти мобільним українським напрацюванням – підводним морським ударним дронам», – вважає Владислав Селезньов.
Бони, баржі та інші загородження, встановлені російською владою Криму, щоб захистити від атак дронів Керченський міст. 2024 рік
Як і раніше, для боротьби з підводними та надводними українськими дронами російські військові розставляють усілякі перепони у морі.
«Зверніть увагу, найперше, що з'явилося вздовж мосту, це такий ряд споруд, барж, буїв, понтонів із кутовими відбивачами. Це була мета створити радіолокаційний макет мосту осторонь від нього – яскравіший ланцюжок, що відбиває – обдурити засіб радіолокаційного наведення ракет», – каже Владислав Селезньов.
За словами експертів, усі ці фортифікації можуть бути ефективними, але чи переживуть вони осінь та зиму – це інше питання.
«Я добре пам'ятаю своє дитинство, це 1982 рік, ми жили з мамою у Прибережному. Тоді Чорне море викидало на узбережжя навіть невеликі рибальські кораблі, а хвилі Чорного моря перетинали дорогу з Євпаторії в бік Сак. Ті інженерні фортифікації, які протягом 2022 і 2023 років ворог збудував на узбережжі Чорного моря – у Чорноморському, Сакському та Сімферопольському районах – зазвичай перетворювалися на купу знівеченого дерева та змитих окопів», – згадує Владислав Селезньов.
Армія РФ перекидає військову техніку мостом. 2022 рік
Росія більше не використовує Керченський міст для постачання своїх військ. Про це у травні, покладаючись на супутникові знімки, повідомило британське видання The Independent. Стан справ змінив удар ЗСУ по поромній переправі в порту «Кавказ», кажуть експерти. Керченський міст знову набув колишньої значущості.
«Їхня головна мета – залишити можливість використовувати цей плацдарм для запуску ракет, використовувати Крим як військову базу, логістичний ланцюжок для поставок на південь [України] для південного угрупування [російських військ], і, звичайно, ключову роль грав раніше пором, зараз [знову] грає Кримський міст», – казав в ефірі телемарафону «Єдині новини» речник ВМС України Дмитро Плетенчук.
Альтернативою Керченському мосту мала стати залізниця з російського Ростова-на-Дону до українського Маріуполя і далі в анексований Крим. Але нова магістраль, фактично побудована російською владою, на думку українських експертів, явно програє мосту через Керченську протоку.
Реактивна артилерійська система HIMARS Збройних сил України на Херсонщині. 29 жовтня 2022 року
«Там може постійно щось «прилітати». І гарантії того, що [російські] засоби протиповітряної оборони ешелонованого типу можуть впоратися із цим, немає. З Керченським мостом дещо інша ситуація. Він на більшій відстані, фіксація пусків відбувається набагато раніше. У будь-якому випадку це логістична артерія, яку можна використовувати. Замінити її повноцінно Росія зараз не може. Вона зараз проклала залізницю до Маріуполя, але має не ті обсяги матеріально-технічного забезпечення, які можна відправляти цією залізницею, ніж якби використовувалися компоненти саме Керченського мосту. Тому так чи інакше він буде актуальним», – переконаний військовий аналітик Олександр Коваленко.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.