«Кораблі для наступу»: російський флот у Чорному морі. Чого очікувати Криму і що загрожує Україні?

Загін великих десантних кораблів (ВДК) Військово-морського флоту Росії розпочав проходження проток Босфор і Дарданелли, повідомляє міністерство оборони цієї країни. За інформацією українського експерта Андрія Клименка, у ніч з восьмого на дев'яте лютого три великі десантні кораблі Росії увійшли у Чорне море. Чи є реальною загроза застосування цих кораблів проти України? Як країни НАТО відреагують на збільшення російських військових кораблів у Чорному морі? Про все це – у матеріалі Крим.Реалії.

Російські військові екіпажі здійснюють плановий перехід із Середземного у Чорне море, де візьмуть участь у військово-морських навчаннях, повідомляють у міноборони Росії. Загалом у Чорне море в найближчі дві доби зайдуть шість великих десантних кораблів Балтійського та Північного флотів Росії: «Королев», «Калининград», «Минск», «Петр Моргунов», «Оленегорский Горняк» і «Георгий Победоносец». Усі вони братимуть участь у навчаннях у Чорному морі, йдеться в повідомленні.

У відомстві зазначають, що раніше загін великих десантних кораблів зайшов до пункту матеріально-технічного забезпечення Військово-морського флоту Росії на узбережжі Середземного моря, де поповнив запаси паливно-мастильних матеріалів, питної води та продовольства.

За інформацією міноборони Росії, основне завдання навчань – відпрацювання дій сил Військово-морського флоту та Повітряно-космічних сил із захисту «російських національних інтересів» у Світовому океані, а також щодо протидії військовим загрозам з морських та океанських напрямків.

Головний редактор кримської агенції BlackSeaNews Андрій Клименко в ніч із сьомого на восьме лютого написав на своїй сторінці у фейсбуці, що «три російські великі десантні кораблі Балтійського флоту увійшли у Чорне море».

Великий десантний корабель «Калининград», архівне фото 2004 року

На думку експертів моніторингової групи BlackSeaNews, захід російських десантних кораблів може бути демонстрацією сили, але у разі загострення обстановки це перекидання потенційно небезпечне висадкою десанту на материковій частині України.

В ефірі Радіо Крим.Реалії Клименко сказав, що, за оцінками військових експертів, російські кораблі виглядають завантаженими. Але що саме у них на борту – точно невідомо.

– Ми знаємо, що ці десантні кораблі з моменту виходу з Балтійського моря йдуть завантажені. У Дарданеллах військові фахівці також бачать, що кораблі важко завантажені. Що у них на борту, тільки техніка чи є десантники, це питання. Якщо там є десантники, то ніхто їм не заздрить, бо кілька тижнів у штормовому морі, особливо в Атлантиці, боєздатність їхня після прибуття на берег буде не дуже (високою – КР). Але ніхто не відкидає можливості, що з Балтики або Мурманська десантні підрозділи Росії могли бути перекинуті заздалегідь залізницею.

Керівник моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» Андрій Клименко

Клименко вказує на те, що під час нинішніх російських навчань у морі перебуває «надто велика кількість» військових кораблів. Він називає цю ситуацію незвичайною порівняно з початком агресії проти України навесні 2014 року, коли морем із Росії до Криму перекидали велику кількість військової техніки та солдатів.

Колишній заступник начальника штабу ВМС України, експерт українського Центру оборонних стратегій Андрій Риженко каже, що про реальні завдання військових екіпажів Росії у Чорному морі невідомо.

Він зазначає, що десантні кораблі розраховані не на оборонні операції, а на наступ.

– Такі кораблі призначені для висадки десанту на необладнане узбережжя за умов серйозної протидії супротивника. На борту шести кораблів (що здійснюють перехід із Середземного у Чорне море – КР), за даними аналітики Головного управління розвідки Міністерства оборони України, може бути близько 1100 представників 336-ї бригади морської піхоти Балтійського флоту і близько ста одиниць бронетехніки. Тобто, це повноцінна батальйонна тактична група. Вона може бути висаджена на ділянці пів кілометра і здійснити захоплення акваторії прибережної зони.

Колишній заступник начальника штабу ВМС України, експерт українського Центру оборонних стратегій Андрій Риженко

Андрій Риженко назвав два можливі сценарії дій російських кораблів у Чорному морі. За одним із них кораблі за підтримки Збройних сил Росії, що базуються в Севастополі, можуть висадити десант у південних областях України та захопити потрібні їм цілі. За іншим, мирним, вони зайдуть до Севастополя і завершать там свої навчання.

Міністр оборони України Олексій Резніков раніше заявив, що влада України та США спостерігає за переходом російських десантних кораблів Північного і Балтійського флотів із Середземного моря у Чорне.

«Ми спостерігаємо за переходом шести великих десантних кораблів із Північного та Балтійського флотів Росії, які увійшли у Середземне море та можуть увійти у Чорне море. Ми знаємо, які підрозділи морської піхоти перебувають на борту. І ще краще про це знає авіаносна група Військово-Морського флоту США», – сказав він.

Експерт українського Національного інституту стратегічних досліджень Артем Филипенко в ефірі Радіо Крим.Реалії зазначив, що спеціальної реакції на перебування російських кораблів у Середземному та Чорному морях від країн Чорноморського регіону наразі немає, а «перешкод для пересування російських військових кораблів не було». Він сказав, що Туреччина як член НАТО у разі військової агресії Росії може закрити протоки.

Влада Туреччини про таку можливість поки що публічно не заявляла.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу в телефонній розмові з державним секретарем США Ентоні Блінкеном обговорив можливу російську агресію проти України, повідомляє пресслужба Держдепартаменту США.

Мевлют Чавушоглу (л) та Ентоні Блінкен, березень 2021 року

У розмові йшлося про «шляхи подальшої координації та єдності НАТО щодо загрози російської ескалації та агресії проти України».

Як зазначають у Держдепі США, Блінкен наголосив на прихильності Вашингтона до суверенітету і територіальної цілісності України та відзначив зусилля президента Туреччини Реджепа Ердогана у підтримці дипломатичного вирішення ситуації.