Спеціально для Крим.Реалії
У 1453 році османська армія взяла штурмом Константинополь, а наступного року долю візантійської столиці ледве не розділила Каффа. Але того разу все обійшлося – не в останню чергу завдяки хану Хаджі Гераю.
Незабаром після закінчення війни з Каффою правитель Феодоро відновив зв'язки з Венецією. Період холодних і снігових зим у Європі почався 1438 року, 1442-го досяг піку, а наступного року в Криму спостерігався падіж худоби. Восени 1443 року невеликий феодоритський корабель із вантажем шкіри для венеціанців вирушив до Константинополя. Разом із товаром Олексій I надіслав листа для байло – голови всіх венеціанських факторій. Текст не зберігся, але вціліла відповідь, передана навесні наступного року (бо була скопійована генуезцями). Венеціанець, знаючи про труднощі Феодоро, погоджується прийняти будь-яку партію шкіри звідти.
Але що цікавіше, він радить хворому Олексію дотримуватися тверезості та менше спати, а також чи то посилає, чи то збирається послати у Феодоро отруєні цукерки венеціанського виробництва. Вкрай малоймовірно, що всі ці заходи були спрямовані проти зовнішніх ворогів Феодоро. Скоріш за все, Олексієві загрожували внутрішні вороги, можливо, навіть – його сини.
Хай там як, найімовірніше, у 1446 році Олексій I (Старший) помер. Йому наслідував Олобей, і в істориків склалися відразу три версії імені цього правителя: Іоанн, Мануїл та Олексій. Найімовірніше, саме Олексій II (Молодший), відомий під прізвиськом Олобей, і став новим князем.
Однак доволі цікаво, що всієї повноти влади, мабуть, він не мав. У генуезьких джерелах цього часу регулярно зустрічаються фрази «Олобей із братами» та «Олексій із братами». У першого князя Феодоро братів не було, тож тут йдеться явно не про нього. Складно сказати, як саме управлялося князівство в середині XV століття – чи сиділи співправителі в одному палаці на Мангупі, чи їхні резиденції були в різних частинах держави, поділеної на уділи?
До 17 серпня 1446 року належить запис про вручення генуезцями невеликої суми Уздемароху, «колишньому пану гетів» (явна описка джерела – повинно бути «готів», тобто Феодоро). Якщо це ім'я, то воно, мабуть, кавказького походження, але може бути прізвиськом. Цілком можливо, що після смерті Олексія спалахнула боротьба між його спадкоємцями, переможцем з якої вийшов Олобей (заплативши братам за підтримку поділом влади), а Уздемарох програв і був змушений піти у вигнання.
Влітку 1446 відносини трапезундського імператора Іоанна IV з генуезцями настільки загострилися, що він відправив флот із 13 кораблів до берегів Криму під командуванням свого брата Давида, одруженого на Марії, дочці Олексія I. Трапезундці висадилися в гавані Каффи і пошкодили кілька тамтешніх кораблів. Захоплені зненацька, генуезці відкупилися грошима та продовольством, після чого Давид вирушив у Каламіту, а звідти – на Мангуп. Там він провів переговори з Олобеєм та іншими синами Олексія.
Місто в оточенні вертикальних урвищ: Мангуп-Кале (фотогалерея)
Найімовірніше, Іоанн склав антигенуезьку коаліцію, куди, крім нього та Олобея, увійшли еміри низки малоазійських держав, зокрема Синопу. Якщо генуезці розраховували, що зі смертю Олексія I загроза ослабла, вони помилялися. Олобей продовжив політику свого батька. З іншого боку, візит Давида цілком міг зміцнити першість Олобея-Олексія серед його братів. Можливо, до союзників приєднався і Хаджі Герай – принаймні, восени 1446 року генуезці відправили до Солдаї додатковий загін для захисту міста від кримців.
До 1446 року належить перше повідомлення про те, що Хаджі Герай переніс свою ставку в Кирк-Єр (майбутній Чуфут-Кале) – гірську фортецю, де до 1453 року побудував палац, а у 1454 році завів монетний двір. Завдяки цьому у Криму сформувався новий торговий маршрут, який проходив через Кирк-Єр та закінчувався у феодоритській Каламіті.
Через це доходи Каффи від торгівлі впали – ось як місцева влада скаржилася в метрополію: «У Каламіті триває бурхлива торгівля і заходить більш ніж зазвичай суден, кораблів і човнів турецьких з безліччю торговців і безліччю товарів, бо там були збудовані пристані та митниці, які приносять багато зиску імператору. І сталося це через велику дружбу і братерство, які він колись здобув з Олобеєм та його братами – синами покійного Олексія з Теодоро, які постійно настановляли цього імператора і схиляли його до спорудження таких корабельних пристаней».
Для протидії цій коаліції у Генуї було створено комісію, яка розробила план дій на 1447 рік. Передбачалося вести бойові дії проти Феодоро та Синопу, а з Кримським ханством укласти союз. Але ці плани так і залишилися на папері. Втім, у квітні 1447 року Солхат і Каффа вже примирилися, і хан послав у подарунок генуезцям коня. А у 1449 році Генуя випустила новий Статут для Каффи.
Ймовірно, на рубежі 1448 та 1449 років Хаджі Герай втратив владу над Кримом. Коли він вирушив у похід на допомогу великому литовському князю Казимиру IV, півострів був захоплений силами Сеїда-Ахмеда II, від імені якого у Каффі почали карбувати нову монету. За яких обставин Хаджі Герай повернувся до Криму, ми не знаємо, мабуть, це сталося у 1451 році. Потім він та його брат Джанай почали готуватися до вирішальної битви із Сеїдом-Ахмедом, яка відбулася на Дніпрі восени 1452 року. Сеїд-Ахмед був вщент розгромлений і втік, залишивши в руках переможця тронний намет. Разом із обозом Джанай захопив і владу над підлеглими Сеїду-Ахмеду ордами.
Дюбуа де Монпере Ф. Феодосія, колишня Каффа, в Криму, з підніжжя башти Папи Климента V (фрагмент), 1834 рік
У січні 1453 року каффінський консул доповідав, що Джанай з підлеглими народами став могутнішим, ніж Хаджі Герай, осів на Дніпрі, що викликає у хана «деякий страх». Генуезці були готові визнати Джаная новим правителем, та його авантюра провалилася. Оскільки його ім'я більше не згадується, найімовірніше, він загинув, а Хаджі Герай зміцнив свою владу.
І тоді ж сталася одна з найважливіших подій світової історії. 29 травня 1453 року турки-османи захопили Константинополь, чим поклали край не тільки Візантії, а й усьому європейському Середньовіччю.
Захоплення османами обох берегів Босфору радикально змінило становище генуезців – за новою угодою із султаном Мехмедом II їхні права на вільну торгівлю не поширювалися на Чорне море. Каффа та інші міста виявлялися відрізаними від метрополії.
За тиждень до падіння Константинополя розпочався, а у листопаді 1453 року закінчилася процедура передачі кримських факторій з-під управління уряду Генуї у підпорядкування Банку св. Георгія. Банк негайно розпочав закупівлю зброї та найму солдатів для захисту Каффи, але відправлений у березні 1454 року генуезький флот не зміг пройти Босфор.
Османи ж не марнували часу. Той рік видався дуже посушливим, і в багатьох приморських містах не вистачало хліба. На початку літа того ж року турецький флот із 56 кораблів на чолі з адміралом Теміром Ходжою (старий варіант «Демір Кахья» невірний) атакував молдавську фортецю та генуезьку факторію Монкастро (нині – Білгород-Дністровський), але невдало. Потім османи пограбували велику факторію Севастополіса (Сухумі) і стали на рейді Воспоро (Керчі), де Темір зустрівся з послом Хаджі Герая. Там же османи займалися піратством, поки один генуезький капітан не прорвав блокаду, взявши одне судно вороже на абордаж.
11 липня турецький флот увійшов в бухту Каффи. Наступного дня кілька десятків неозброєних османів зійшли на берег, щоб поповнити запаси. Але на базарі в передмісті грецькі та вірменські торговці напали на турків, вбивши 15 людей, тож міська влада ледве зуміла розняти бійку. Османів випровадили, а міські ворота зачинили. На третій день невеликий турецький загін спробував силоміць пробитися до Каффи, але втративши 12 людей убитими, відступив.
14 липня 1454 року Темір, ймовірно, зустрівся безпосередньо з Хаджі Гераєм, який прибув до міста на чолі 6 тисяч вершників. Самі генуезці вважали, що це хан закликав адмірала захопити місто і все узбережжя, і, на жаль, ця точка зору досі поширена в літературі.
Карло Боссолі, Каффа
Так, відносини Хаджі Герая з Каффою в цей момент були непростими – крім офіційної данини, він вимагав у генуезців подарунки, регулярно відправляючи своїх родичів у місто. І, можливо, він не пробачив генуезцям їхню готовність підтримати Джаная у боротьбі за престол. Але пропонувати Каффу османам було б безглуздо – захопивши місто, турки залишили б його собі, а не передали хану (як пізніше і сталося). Втрачати таке джерело доходу Хаджі Гераю не хотілося. Якби він одночасно з Теміром обложив місто з суші, Каффа не мала б шансів встояти, але хан цього не зробив.
Натомість Хаджі Герай виступив третьою стороною угоди генуезців та османів. Каффа зберігала незалежність, але визнавала сюзеренітет султана і виплачувала йому невелику данину, а данину кримському хану збільшувала (формально договір був підписаний у середині вересня). По дорозі назад османський флот розорив геть не готову до оборони Готію – на околицях Чембало було захоплено в полон 300 людей.
Повернувшись до Константинополя-Стамбула, Темір Ходжа переконував султана дати йому 100 кораблів, з якими він обіцяв захопити Каффу. Цікаво, що, незважаючи на тертя у минулому, Олобей надіслав генуезцям попередження про майбутнє турецьке вторгнення. Один корабель з османського флоту зупинився біля берегів Феодоро, один матрос був таємно схоплений феодоритами і розкрив наміри свого адмірала.
Посуха, турецьке вторгнення та політична боротьба призвели до повстання міських низів та найманців у Каффі 15 вересня 1454 року. І хоча воно було швидко придушене, нові податки на оборону міста не запровадили.
Восени того ж 1454 року каффінська влада детально інформує Геную про свої потреби – просить надіслати війська, зброю та будівельників. Паралельно тоді ж чи навесні 1455 року міське посольство вирушає до султана. І хоча надії у генуезців не було, задум раптово увінчався успіхом – султан погодився на мир із Каффою в обмін на данину.
Повномасштабне османське вторгнення до Криму було відкладено на два десятиліття.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.