В анексованому РФ Криму фіксують численні приклади руйнування пам’яток культурної спадщини. Під загрозою знищення – музеї, театри, давні пам’ятки. Російська влада запевняє, що жоден з об’єктів «не втрачений». Однак змін на краще на них немає, попри багаторічні обіцянки. Що відбувається і чи можна врятувати кримську культурну спадщину, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Російська влада Криму протягом 12 років, поки регіон контролюється Росією, заявляє про масштабне будівництво та реалізацію інфраструктурних проєктів. А ось про масове руйнування об’єктів історичної спадщини чиновники воліють не згадувати. Хоча ознаки розрухи помітні у різних регіонах Кримського півострова. Крим.Реалії зібрали перелік об’єктів, де помічено свіжі руйнування.
Будинок Чехова
В Ялті не в найкращому стані Будинок–музей російського письменника Антона Чехова. Про його занепад російські медіа писали ще 2019 року. Будівля, яку сам письменник називав «Білою дачею», була збудована 1899 року архітектором Левом Шаповаловим.
«Біла дача» Антона Чехова в Гурзуфі
Ще 2019 року в будівлі протекли стіни колишнього чеховського кабінету. В музеї заявили, що суттєво нічого не постраждало, включаючи знамениті картини. Але достовірної інформації про стан Будинку–музею немає.
Нещодавно по сусідству почалося будівництво. І на об’єкті з’явилися нові ознаки руйнування – «тріщини завтовшки з палець», стверджує місцевий краєзнавець.
«Біла дача» Антона Чехова на зсувонебезпечній ділянці в Гурзуфі
Схил зсувонебезпечний і підтоплений підземними водами: 2019 року тут уже була надзвичайна ситуація через обвал підпірної стіниМісцевий краєзнавець
«Зсувонебезпечний схил виділили забудовнику, згідно з відповіддю МНС на лист ініціативної групи місцевих жителів підтверджено, що адміністрація Ялти дозволила проводити бурові роботи, від яких ідуть сильні вібрації, відбувається зміщення пласта ґрунту, на якому розташований об’єкт культурної спадщини будинок–музей Чехова. Місцеві жителі стурбовані: будівництво тримається на старій підпірній стіні. Технічне дослідження та оцінку стійкості підпірної стіни не проводили! Схил зсувонебезпечний і підтоплений підземними водами: 2019 року тут уже була надзвичайна ситуація через обвал підпірної стіни. Будинок–музей Чехова перебуває під серйозною загрозою, як і квартири жителів Ялти, розташовані нижче підпірної стіни», – розповів співрозмовник Крим.Реалії на умовах анонімності.
Керівництво музею та російська влада Ялти про стан Будинку–музею Чехова не заявляють.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
Будинок-музей Чехова почав руйнуватися через чергову забудову в Ялті – краєзнавецьТеатр Пушкіна
В Євпаторії у театрі Пушкіна п’ять років тече стеля. Будівля зведена 1910 року та є архітектурним надбанням міста. Об’єкт 2022 року закривали через аварійний стан. Нині він і далі працює та приймає відвідувачів.
«Якби весь світ був євпаторійським театром імені Пушкіна, то людство б пішло під воду. Там уже п’ять років течуть стелі, але замість термінового ремонту уряд намагається урізати бюджет на реставрацію. Театр продовжує ставити вистави та приймати глядачів під дощем», – повідомляє російський паблік «Mash на волне».
Євпаторійський театр імені Пушкіна
Якби весь світ був євпаторійським театром імені Пушкіна, то людство б пішло під воду«Mash на волне»
Глава російської адміністрації Євпаторії Олександр Юр’єв ще 2024 року обіцяв знайти кошти на реставрацію театру. Але відтоді ситуація суттєво не змінилася. Наприкінці 2025 року він заявив про виділення коштів на реставрацію об’єкта. Для цього вже підготували проєкт. Але роботи там так і не розпочалися.
Башта Костянтина
У Феодосії протягом десятиліття руйнується Башта Костянтина (башта Святого Костянтина) – пам’ятка військової архітектури IV століття.
Башта Костянтина у Феодосії
Він внесений до переліку пам’яток культурної спадщини України, є символом і візитівкою міста. Після російської анексії Криму він також був включений до списку «об’єктів культурної спадщини федерального значення». Цей об’єкт очікує на укріплювальні роботи з 2016 року, коли частково обвалилася одна з його стін.
Башта Костянтина у Феодосії, серпень 2024 року
Відтоді російська влада Криму неодноразово обіцяла відновити Башту Костянтина. Але цього досі не сталося. Усі ці роки башта стоїть за парканом, частково укріплена дошками. У такому вигляді вона перетворилася на типову занедбану споруду – з графіті та місцем для ночівлі безхатьків.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
Башта Костянтина у Феодосії. Як Росія занедбала історичну пам'яткуБайдарські ворота
Почали руйнуватися Байдарські ворота в Севастополі – об’єкт 1848 року, зведений на гірському перевалі в Кримських горах. Його називають однією з візитівок південного узбережжя Криму.
Байдарські ворота, архівне фото
«Зовнішня стіна пам’ятки з боку проїжджої частини почала обсипатися. Каміння висипається просто на дорогу: ділянка під ушкодженим фрагментом вкривається тріщинами й просідає. Якщо не вжити заходів, руйнування може піти далі», – пише севастопольське видання ForPost.
Якщо не вжити заходів, руйнування може піти даліForPost
Редакція повідомляє, що звернулася до Управління охорони об’єктів культурної спадщини російського уряду Севастополя, щоб з’ясувати, чи плануються протиаварійні та реставраційні роботи на об’єкті. Відповіді поки не отримали.
Раніше російська влада Севастополя створила охоронну зону біля Байдарських воріт, щоб зберегти цю пам’ятку. Але її це не врятувало.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
Незаконна археологія в Криму: російські вчені продовжують розкопувати унікальні пам’яткиБудинок на Великій Морській
Під загрозою руйнування – ще один севастопольський об’єкт культурної спадщини регіонального значення. Зведений 1951 року житловий будинок на вулиці Великій Морській руйнується просто на очах.
Зведений 1951 року житловий будинок на вулиці Великій Морській у Севастополі
Обставинами, що призвели до цього, займаються російські силовики. Голова Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін доручив розпочати кримінальне провадження через порушення прав жителів цього будинку. Приводом стали повідомлення про те, що історичний будинок тривалий час перебуває в аварійному стані.
«Раніше один з уламків упав на місцевого жителя, який ішов тротуаром. Цей випадок не поодинокий, однак відповідальні служби досі не розпочали ремонт», – заявляють у Слідкомі РФ.
Нині силовики проводять процесуальну перевірку у справі.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
Російська влада перенесла терміни закінчення «реставрації» Ханського палацу в Бахчисараї на кінець 2027 року«Втрат не зафіксовано»
Місцева російська влада позитивно оцінює стан справ
Це далеко не повний перелік об’єктів культурної спадщини, які перебувають на межі зникнення у Криму. Понад 40% об’єктів культурної спадщини на території Криму потребують ремонту, заявляють у Міністерстві культури РФ.
Місцева російська влада позитивно оцінює стан справ. У Криму за 12 років під контролем РФ не було втрачено жодного об’єкта культурної спадщини і кількість їх зростає, заявив радіо «Спутник в Крыму» заступник начальника департаменту державної охорони культурної спадщини Міністерства культури російського уряду Криму Олександр Жаворонков.
Фортеця Чуфут–Кале у Криму – один з об’єктів культурної спадщини на межі руйнування
Він уточнив, що в Криму є об’єкти культурної спадщини, які реставруються на місці, і є такі, які доводиться «вимушено пересувати».
У Криму за 12 років під контролем РФ не було втрачено жодного об’єкта культурної спадщини і кількість їх зростаєОлександр Жаворонков
«Але за 12 років жодного не втратили фізично. Ми не зафіксували втрат, а експертиз на виняток не проводили впродовж дванадцяти років», – стверджує Олександр Жаворонков.
Підтвердити достовірність і повноту цих даних в умовах повномасштабного вторгнення РФ в Україну неможливо.
«Росія безжальна до культурних об’єктів»
У Представництві президента України в АРК наголошують, що з 2014 року російські адміністрації музеїв та органи управління вносили об’єкти до реєстрів РФ, записуючи їх у свою власність, часто нехтуючи їхньою цінністю: не виконували вимоги щодо збереження об’єкта ЮНЕСКО Херсонеса Таврійського, розпочали ремонт на території Ханського палацу в Бахчисараї, що фактично призвело до його знищення. Після анексії Криму в 2014 році Росія веде специфічну політику щодо місцевих об’єктів культурної спадщини, суть якої полягає у «довільному та безжальному їх використанні для реалізації поточних цілей політичного та ідеологічного штибу», заявляють в українському «Національному інституті стратегічних досліджень».
Музей–заповідник «Херсонес Таврійський» серйозно постраждав від російської «реконструкції»
Об’єкти культурної спадщини Криму фактично перетворили на декорації для російської пропагандиНІСД
«Об’єкти культурної спадщини Криму фактично перетворили на декорації для російської пропаганди, що мають унаочнювати «переваги» та «перемоги» російського імперіалізму. Об’єкти культурної спадщини України на тимчасово окупованій території Криму не отримують належного захисту, оскільки основні завдання російської гуманітарної політики лежать в іншій площині. Окупанти експлуатують історичні та культурні пам’ятки Криму як знаряддя культурної інженерії з метою стерти історичне минуле півострова та насаджувати російську ідентичність. Але на перший план все активніше виходять завдання, безпосередньо пов’язані з війною проти України, – це легітимація окупації, військова мобілізація, мілітаристське виховання дітей та молоді, підтримка російських військових, які беруть участь у «СВО» (так у РФ називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР)», – зазначають у НІСД.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
Кримський рік нездійснених очікувань. Скільки в Криму мега–будівництв так і залишилися незавершеними, всупереч обіцянкам російської владиВлада України та міжнародне співтовариство не мають доступу до Криму та можливості вплинути на ситуацію у сфері охорони культурної спадщини в регіоні. Офіс Генпрокурора України раніше направив до Міжнародного кримінального суду перелік об’єктів культурної спадщини Криму, яким загрожує знищення через політику РФ. У ньому зібрано «масив доказів повномасштабного привласнення та руйнування об’єктів культурної спадщини, не виправданих військовою необхідністю і вчинених незаконним чином та безцільно», зазначили у відомстві.
Ханський палац у Бахчисараї – об’єкт культурної спадщини, що серйозно постраждав від російської «реставрації»
У цьому переліку, зокрема, згадуються феодосійська Вежа Костянтина, Ханський палац у Бахчисараї та фортеця Чуфут–Кале, Херсонес Таврійський та інші.
На думку українських правозахисників, передача цих матеріалів до Міжнародного кримінального суду дасть підстави згодом вимагати від Росії репарації за знищені об’єкти культурної спадщини.
Продовжувати моніторинг ситуації в анексованому Криму вирішила виконавча рада ЮНЕСКО. Рішення організації, ухвалене наприкінці 2025 року, пов’язане з численними фактами руйнування Росією української культурної спадщини та сприятиме збереженню міжнародної уваги до ситуації в Криму і протидії порушенням міжнародного права з боку РФ, наголосилив Міністерстві закордонних справ України.
Російська сторона на це публічно не відреагувала.