Група «розвідників» із випадкових людей. Подробиці судового процесу у справі про підготовку замахів на «перших осіб» Криму

Що виявилося не так у кримінальній справі «групи Підвального», більше схожій на сценарій до голлівудського блокбастера (фото ілюстративне)

Усе, як в гостросюжетних фільмах: глибоко законспірована група суперагентів, залегендована під звичайних жителів Ялти, таємні канали перевезення вибухівки, встановлення дистанційних засобів спостереження для стеження за високопосадовцями, диверсії на залізниці, а також ретельно розроблені плани з ліквідації «перших осіб» республіки. Що виявилося не так у кримінальній справі «групи Підвального», більше схожій на сценарій до голлівудського блокбастера, а також за що суддя «накинув» деяким підсудним більше, ніж просив прокурор – читайте у цьому матеріалі.

Агент Буданова та підсудні «всліпу»

«Мене завербували у 2022 році в середині червня. Конкретно завербований був Романом Машовцем – співробітником воєнної розвідки, близьким другом Кирила Буданова», – повідомляв на камеру Віктор Підвальний, відеозізнання якого були оприлюднені 3 травня 2023 року. На додаток до цього відео ФСБ повідомила, що на співпрацю з українською розвідкою він погодився, оскільки його сини ухилялися від мобілізації в Україні.

Далі російські силовики перераховують, що Підвальний створював свою агентурну мережу, до якої увійшли кілька фігурантів справи, а також мав стежити за мером Ялти Яніною Павленко, главою кримської влади Сергієм Аксьоновим (за документами – Аксенов) і спікером кримського парламенту Володимиром Константиновим – як вони пересуваються, де мешкають, для передачі даних і планів щодо їхньої ліквідації.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Бездоказово і нещадно. Як «боротьба з тероризмом» стала «новим трендом» ФСБ у Криму

Кількох осіб він використовував «всліпу», що визнавали навіть силовики, але й ці люди потрапили на лаву підсудних як «українські агенти». Як розповіли Крим.Реалії у правозахисній організації «Кримський процес», обізнаній із деталями слухань, для отримання посилок, що передавалися українською розвідкою, «глава розвідгрупи» залучив родину Войнаровських, з якою познайомився у танцювальній студії, де вони разом чекали дітей із занять. Так само у справі опинилася й Ольга Кравчук, яка була давньою подругою його матері. Підвальний у суді наполягав, що вони отримували для нього посилки, не знаючи про їхній справжній вміст.

Також під час суду Підвальний наголосив, що ніколи не чув про фігурантів Баранника, Петранова, Кривошеїна, а із Зоріним спілкувався лише один раз у житті. Крім цього, ялтинець категорично заперечував, що планував здійснювати теракти щодо кримських посадовців. Окремо він підкреслив, що всі зізнання він зробив під тиском, оскільки співробітники ФСБ відверто погрожували фізичною розправою дружині та неповнолітнім дітям від другого шлюбу.

Співробітники Центру громадських зв'язків (ЦГЗ) ФСБ Росії під час затримання в анексованому Криму, архівне фото

Тиск і катування

Він виявився не єдиним, хто заявив про зізнання під тиском. Так, Олена Войнаровська повідомила, що підписала всі матеріали, які від неї вимагали, після того, як слідчий ФСБ натякнув, що клопотатиме про її арешт. З урахуванням того, що на чоловіка, Сергія Войнаровського, точно чекало тримання під вартою, слідчий пояснив – доньку в разі позбавлення волі обох батьків віддадуть до притулку. Войнаровська після цього погодилася на все без роздумів.

Про катування сімферопольця Кирила Баранника стало відомо ще влітку 2023 року. «Спочатку мене катували струмом, підключаючи електродроти до пальців рук, мочок вух і сідниць. Погрожували зґвалтуванням ланцюгом. Потім били руками та ногами по тулубу й голові, внаслідок чого, як я припускаю, зламали праве ребро», – стверджував Кирило Баранник. Адвокат Олексій Ладін, який відвідав кримчанина в СІЗО, підтвердив тоді, що бачив на його пальцях опіки від електрики, пухлини та синці в ділянці ребер.

Прикметно, що тоді з'ясували: одним зі слідчих, причетних до катувань Баранника, був Олександр Лавров, який запам'ятався експертам ще у 2020 році вибірковою амнезією під час допиту в суді щодо факту катувань ялтинця Юнуса Машаріпова.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Тортури у ФСБ і «вибіркова амнезія»

Половина «групи» – для масовки

За словами правозахисників, Кирила Баранника звинуватили у підриві залізничних колій за дорученням «куратора» Підвального, однак у суді сімферополець заявив, що діяв самостійно з патріотичних переконань і нічиїх доручень не виконував. При цьому він наголосив, що вважав своїм обов'язком захищати свою Батьківщину – Україну й керувався досвідом рейкової війни українського партизана Сидора Ковпака. Про докази, які вказують на те, що він входив до «групи Підвального» або якось був із ним пов'язаний, нічого не відомо. Сам він категорично заперечує, що раніше був знайомий із кимось із підсудних і що хтось із них ставив йому якісь завдання.

«Склалося враження, що кейсом Баранника просто прикрасили це обвинувачення, а ще щонайменше двох учасників, Зоріна та Кривошеїна, записали до складу вигаданої групи лише через те, що вони не приховували свою проукраїнську позицію та потрапили в поле зору російських спецслужб. Туди ж включили й Дениса Петранова, який займався перевезеннями й заперечує, що знав про транспортування вибухівки. Силовикам потрібна була велика група, до якої буквально для масовки добрали тих, хто був на прикметі або підходив на розподілені ролі», – розповіли в «Кримському процесі».

В організації також додали, що докази обвинувачення, розглянуті в суді, здебільшого будувалися на результатах обшуків, за підсумками яких у квартирах більшості фігурантів виявилися вибухові речовини. Причому біологічні сліди на вибухівці, на думку захисту, опинилися після того, як у затриманих брали аналізи слини нібито «на ковід».

За обвинуваченнями у держзраді та підготовці терористичних актів доказовою базою стали свідчення двох кримчан, які підписали угоду зі слідством в обмін на зменшення термінів, і одного засекреченого свідка, який повідомив рівно те, чого бракувало суду для кваліфікації за низкою моментів, але не міг дати жодних відомостей за межами викладених під час слідства.

Будівля підконтрольного Росії Верховного суду Криму

«Полювання» на колаборантів

Твердження про організацію стеження за Сергієм Аксьоновим і Яніною Павленко та про підготовку замахів на них, як зазначила сторона захисту, в суді не були конкретизовані: у матеріалах справи відсутні плани замахів, узгодження ролей, опис механізмів дії вибухового пристрою, а також часу та місця скоєння злочину.

Епізод зі «стеженням» за спікером кримського парламенту Володимиром Константиновим був вивчений у суді детальніше. Згідно з поясненнями Сергія Войнаровського, «технічним засобом спостереження за маршрутом пересування та місцями проживання» виступив реєстратор у його машині. На прохання свого знайомого Підвального він припаркував автомобіль уздовж дороги на Нікітський пляж, неподалік від комплексу «Консоль-спорт», де кілька будинків належать Константинову. Войнаровський зробив один відеозапис проїжджої частини, однак саме це прохання здалося йому дивним, і надалі він намагався уникати спілкування з Підвальним. Про наявність інших доказів системного стеження та планування замаху на Константинова спостерігачам нічого не відомо.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Тверді лавки, лазня – раз на тиждень». Куди потрапив Кирило Баранник?

152 роки на шістьох

Судді російського військового суду Ігорю Костіну всі ці розбіжності, суперечності й відверті «неконкретизовані» прогалини, які послідовно випливали під час сорока дев'яти судових засідань, нітрохи не завадили ухвалити вирок менше ніж через добу після завершення виступу підсудних з останнім словом. На думку експертів, такий час видається недостатнім для всебічної оцінки всього обсягу встановлених обставин і може бути ознакою того, що суд не був незалежним.

Тим більше, що раніше суддя Костін уже ухвалював вироки у схожих справах, підсудні в яких заявляли про катування та фабрикацію доказів кримінальної справи. Зокрема, у червні 2026 року цей суддя засудив до довічного ув'язнення фермера із Запорізької області Володимира Тетерева, якого викрали, катували та сфабрикували докази у справі про вбивство колаборанта Володимира Сушка, хоча сам підсудний у момент вбивства перебував за п'ятнадцять кілометрів від місця подій.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Силовики перейшли на більш жорсткі форми переслідувань»: як у Криму судять за сатиру про війну

Усіх кримчан російський суддя визнав винними за всіма статтями висунутих обвинувачень. Двом жінкам, Ользі Кравчук та Олені Войнаровській, призначили умовні терміни.

Чоловікові Войнаровської та Сергію Кривошеїну суд виніс покарання на рік менше, ніж просив прокурор – обох засуджено до дев'ятнадцяти років позбавлення волі. Ігор Зорін отримав стільки, скільки й запитував державний обвинувач – двадцять років позбавлення волі. Перевізнику Денису Петранову призначили покарання на один рік суворіше, ніж просив прокурор – двадцять три роки ув'язнення.

Віктору Підвальному, як організатору спільноти, призначили двадцять сім років позбавлення волі. Стільки ж отримав Кирило Баранник – його покарання виявилося на п'ять років суворішим, ніж просив прокурор. Цілком ймовірно, це стало реакцією судді на патріотичну позицію кримчанина, яку не змінили ні катування, ні загроза колосального терміну.

Ігор Воротников – псевдонім фрілансера, який пише для RFE/RL під цим ім'ям із міркувань безпеки

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Загрожує довічне». Кримська справа «агентів Буданова» пішла до суду

Цей матеріал став можливим за підтримки програми SAFE (раніше “Голоси України”), що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. SAFE реалізується у рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а цей матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Знаходять жертв заради нових погонів ФСБ». Що стоїть за «замахами» на владу РФ у Криму?