Українські військові хочуть знищити російський підводний човен за допомогою морського дрону. Чи це можливо? Як морський безпілотник може виявити і знищити субмарину, розбиралися Крим.Реалії.
Керівник спецпідрозділу «Group 13» Головного управління розвідки Міноборони України з позивним «Тринадцятий» в інтерв'ю Крим.Реалії озвучив одну з цілей та мрій його підрозділу: знищити російський підводний човен. Командир групи стверджує, що їм це під силу.
«Та ми це зробимо, лише трохи згодом. Вона не все життя ходить під водою. Вона зверху теж ходить. Її просто спіймаємо. «Котова» (патрульний корабель ЧФ РФ «Сергей Котов» – КР) ми теж зловити не могли, але зловили. Тут потрібно трохи довше попрацювати та підготуватися добре. Можливо, ще потрібно трохи везіння», – сказав «Тринадцятий».
«Тринадцятий»
Основна зброя загону – морський дрон Magura V5, а сам загін називають мисливцями за кораблями. На рахунку спецпідрозділу – патрульний корабель «Сергей Котов», великий десантний корабель «Цезарь Куников», ракетний катер «Ивановец», а також патрульні катери Чорноморського флоту РФ.
Носій крилатих ракет
У складі Чорноморського флоту РФ на даний момент є сім підводних човнів, з яких шість належать до модернізованого проєкту 636.3 «Варшавянка». Сьомий – підводний човен «Алроса» – належить до проєкту 877В «Палтус». Усі ці підводні човни можуть нести крилаті ракети «Калібр», але «Алроса», який отримав таку можливість після модернізації, жодного разу не запускав їх навіть на випробуваннях.
Два підводні човни проєкту «Варшавянка» у Південній бухті Севастополя. Крим, архівне фото
Дві «Варшавянки» на момент початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну перебували в Середземному морі – це підводний човен «Новороссийск» та підводний човен «Старый Оскол». Потрапити в Чорне море вони не можуть, оскільки після початку війни Туреччина відповідно до Конвенції Монтре закрила протоки Дарданелли та Босфор для проходу військових кораблів.
З чотирьох підводних човнів, що перебували на базі ЧФ у Севастополі, підводний човен «Ростов-на-Дону» був уражений ракетою 13 вересня 2023 року, коли стояв на ремонті в сухому доці Севастопольського морського заводу. Повторного удару по ньому завдали 2 серпня нинішнього року, коли підводний човен завели для продовження відновлення до 13-го судноремонтного заводу ЧФ у Севастополі. Фахівці вважають, що відновити його навряд чи можливо.
Торік восени, після першого удару по «Ростову-на-Дону», три підводні човни, що залишилися – «Краснодар», «Великий Новгород» і «Колпино» були виведені із Севастополя на базу Чорноморського флоту до Новоросійська. Звідти вони періодично виходять у море для завдання ударів «Калібрами». Кожен із підводних човнів може нести на борту до чотирьох таких ракет. В останні два місяці Росія практично щодня тримає в морі один підводний човен.
Довідка Крим.Реалії
Проєкт 636 «Варшавянка» (за кодифікацією НАТО – Improved Kilo) – це тип багатоцільових дизель-електричних підводних човнів. На озброєнні ВМФ Росії складаються підводні човни проєкту 636.3, які мають деякі відмінності від базового проєкту 636 і 636.1, які поставлялися на експорт до Китаю, Алжиру та В'єтнаму.
Проєкт «Варшавянка», розроблений наприкінці 1970-х років, вважається вельми вдалим, тому будівництво серії, з низкою вдосконалень, продовжується і зараз. Майже всі човни проєкту 636 побудовані або будуються на заводі Адміралтейської верфі в Санкт-Петербурзі.
«Варшавянки» мають подвійний корпус, розділений на шість відсіків. Озброєні ракетним комплексом «Калібр», торпедами, а також ПЗРК «Ігла-1» та «Верба». Екіпаж складається з 12 офіцерів та 40 матросів.
Дальність ходу в підводному положенні становить: 400 миль на трьох вузлах; у режимі РДП на швидкості 7 вузлів – 7500 миль. Швидкість (надводна) – 11-17 вузлів, швидкість (підводна) – 18-20 вузлів, робоча глибина занурення – 240 м. Підводний човен може перебувати в автономному плаванні до 45 діб.
Тактика полювання та можливості ураження
Як згадувалося вище, підводні човни Чорноморського флоту Росії виходять у море досить часто. Їх можна відстежити за супутником, коли перебувають у надводному положенні. Однак після занурення під воду підводні човни стають непомітними в оптичному діапазоні.
Підводний човен «Новороссийск» Чорноморського флоту РФ під час військово-морського параду в Севастополі. Крим, архівне фото
Як і будь-який предмет, підводний човен своєю присутністю впливає на навколишнє середовище, оскільки має власні фізичні поля. Серед способів виявлення типу фізичних полів:
- акустичний
- магнітометричний
- радіолокаційний
- газовий
- електролітичний
- оптичний (візуальний)
Крім того, є непрямі способи виявлення: радіорозвідка та радіоспостереження, кореляційний аналіз тощо.
Жоден окремий спосіб не гарантує виявлення, і навіть не гарантує стабільного рівня роботи. Тому всі методи, зазвичай, застосовуються разом.
Магнітометричний, електролітичний та газовий способи мають малу дальність виявлення і не можуть застосовуватися, коли підводні човни перебувають за тисячу кілометрів від контрольованої Україною території.
Найперспективнішим залишається акустичний спосіб виявлення. Він має два різновиди: пасивне виявлення – коли приймач вловлює звуки, що виходять з підводного човна і звуки при його русі; активне виявлення або гідролокація – цей спосіб називається ще ехопеленгуванням або ехолокацією.
Але дальність гідролокаторів не перевищує кількох десятків кілометрів. Україна поки що не має кораблів, які могли б перебувати у східній частині Чорного моря – це негайно призвело б до зіткнення з Чорноморським флотом РФ.
Як зазначає російський портал Techinsider у матеріалі від 2009 року, для вирішення таких завдань, наприклад, у середині 1990-х – на початку 2000-х років у ВМС США було створено активно-пасивні гідроакустичні системи освітлення підводної обстановки (СОПО) швидкого розгортання. Вони припускають, що група заздалегідь розміщених у морі випромінювачів (встановлених або на дні, або на заданій глибині, або буксированих) посилає за заданою програмою у встановлених частотних діапазонах та інтервалах часу акустичні сигнали. Ці сигнали приймає ціла мережа заздалегідь розгорнутих спеціальних антен (вони можуть бути розміщені на підводних човнах, надводних кораблях, системах радіогідроакустичних буїв, що скидаються, антенних решітках, розміщених на дні, тощо).
Ця група працює як один гігантський гідролокаційний пристрій, що дозволяє в найкоротший термін за ехосигналами отримати координати системи цілі, що зайшла в зону відповідальності. З командного пункту СОПО інформація про ціль з допомогою космічного зв'язку передається на командний пункт об'єднаного оперативного формування. Таким чином, місцеперебування навіть найсучаснішого і малошумного підводного човна може бути негайно встановлене – і його знищення гранично спрощується.
Подлодка «Новороссийск» Черноморского флота РФ во время военно-морского парада в Севастополе. Крым, архивное фото
Подібних можливостей Україна не має, але їх мають її партнери. Крім того, розмістити пасивні ехолокатори можна на морських дронах, спеціально переобладнаних під ці цілі. Це цілком можливе завдання.
Варто зазначити, що «Варшавянке» доводиться обов'язково спливати кожні три дні для заряджання акумуляторів, під час якого субмарина «світиться» і під водою (через роботу дизельних генераторів), і над водою (для РЛС) на сотні кілометрів.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Українські сили вдосконалюють атаки з моряТепер розглянемо питання полювання на підводний човен, коли його буде виявлено. Атакувати морський дрон зможе, тільки коли підводний човен перебуває в надводному положенні.
Як уже згадувалося, корпус у «Варшавянки» подвійний та поділений на шість водонепроникних відсіків. Найбільш значущим для Сил оборони України стало б влучання в область розташування торпедних апаратів, що могло б спричинити детонацію боєприпасів.
У класичному військовому підході знищення субмарини зазвичай використовувалися глибинні бомби, які вибухають на встановленій глибині. Сучасні ефективні розробки включають, наприклад, самонавідні торпеди, такі як американські Mk 50 або Mk 54. Вони мають власну активну і пасивну акустичну головки самонаведення і можуть знищувати цілі на відстані до 15 і 9 км відповідно, рухаючись на швидкості 74 км/год під водою.
Для доставки торпеди до потрібного району її скидають на парашуті з вертольота або літака. Корабель використовує систему типу RUM-139 VL-ASROC, що складається з ракети, що несе торпеду на відстань до 22 км, де торпеда відокремлюється і спускається на парашуті.
А що, власне, заважає розмістити таку торпеду чи її український аналог на морському дроні, доставити ближче до «Варшавянки» і потім «скинути» з дрона, запустивши торпеду по підводному човну?
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.