Поки російська армія бомбардує українські міста, у Криму пишуть вірші на славу війни Росії проти України. На Кримському півострові випустили поетичну збірку «Своих не бросаем», яку планують передати російським військовим. Про жертви їхньої агресії в Україні у збірнику не згадується, але чимало рядків присвячено США, Європі та міжнародним санкціям проти Росії. У специфіці військової поезії на анексованому Росією півострові розбиралися Крим.Реалії.
Щоб створити книгу для російської армії, у Криму місяць збирали вірші з різних регіонів півострова та сусідньої Росії. Віршований марафон відбувся у березні. У цей час російська армія безуспішно намагалася взяти Київ і чинила злочини проти людяності у Київській області.
Готувалася і публікувалася збірка поезій у квітні. У цей час українська влада почала фіксувати факти мародерства та масового вивезення російською армією продовольства до Криму та Росії із захоплених нею Херсонської та Запорізької областей.
Автори творів, що увійшли до збірки, в цей же час присвячують російській армії вірші, в яких звинувачують у війні Європу і Захід.
Збірку віршів підготували та видали у підконтрольній Росії Громадській палаті Криму. Голова відомства Олександр Форманчук, цитуючи вірші, публічно плаче (на відео з 26 хвилини).
За його словами, наклад збірки в 1000 примірників коштував Громадській палаті 55 тисяч рублів. Наразі у відомстві шукають спонсорів, які сплатили б наступний тираж.
Автори віршів, представлених у цій збірці, вважають Америку головним винуватцем війни Росії проти України, а також упевнені, що міжнародними санкціями Росію не перемогти. Така поезія відображає проросійські наративи про війну, які регулярно луають з екранів російського телебачення.
«Немцев до Берлина будем гнать»
Воювати за те, щоб жити «без євро-жуті» пропонує у своєму вірші міністерка спорту російського уряду Криму Ольга Торубарова.
«Цена Победы – это наши люди. Она бывает слишком велика... За право безопасно жить без евро-жути! Сегодня! Здесь! И завтра! И всегда!», – пишет вона.
Крім того, кримська міністерка погрожує «гнать немцев до Берлина». Зокрема, у її вірші є такі рядки: «Не лезьте в воду вы, не знавши броду! Потянет весь ваш евро-мир, наш брод ко дну! И я советую вам побыстрей очнуться! Иначе быть тому, чему не миновать! Французы – в восемьсот двенадцатый вернутся (йдеться про російсько-французьку війну в 1812 році, що завершилася розгромом армії Наполеона – КР)! А немцев до Берлина будем гнать».
Ольга Торубарова, нагадаємо, уродженка Калузької області Росії, приїхала на півострів із російського Алтайського краю. Міністерську посаду отримала в 2019 році і, як раніше писали Крим.Реалії, входить до числа найбільш забезпечених міністрів Криму із щорічним доходом у кілька мільйонів рублів.
Про Європу та Америку активно згадує у своїх віршах кримський бард, поет, актор Костянтин Фролов-Кримський. Він вважає, що захисники України справді захищають не свою країну, а Вашингтон.
«В списке подвигов радикализма этот случай, увы, не один. – Убивай всех, кто против нацизма! Так заморский велел господин. И прицелившись женщине в спину, молча в ствол досылая патрон, ты радеешь не за Украину. Ты сражаешься за Вашингтон!» – стверджує автор.
Костянтин Фролов-Кримський – уродженець Воронезької області Росії, але живе у Криму з 80-х років минулого століття. Активно підтримує російську анексію та бере участь у пропагандистських заходах на півострові.
Байдену та санкціям присвячується
Західним санкціям і президентові США Джозефу Байдену присвятила свій вірш «Я – русская» бібліотекарка з Нижньогірського району Олена Савельєва.
«Я русская! Вы слышите, я русская! Я русская и этим я горжусь! И пусть плюется ядом «друг» наш Запад. И санкции накладывает пусть!» – стверджує вона.
Далі Олена Савельєва звертається до України, згадуючи Байдена, який нібито «щедро раздавал печеньки» та бази НАТО, які нібито хотіли «к границам нашим тихо подвести».
Олена Савельєва відома не лише як бібліотекарка, а й членкиня російської провладної партії «Единая Россия» та місцевого територіального виборчкому, який допомагає проводити російські вибори у Криму, невизнані владою України, країн Європи та Заходу. За це Савельєву внесено до української бази «Миротворець».
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Свастика XXI століття»: як у Криму ставляться до «Z-армії» РосіїЄвропі, санкціям та НАТО присвячує свої рими член правління літературно-видавничого творчого об'єднання імені Сельвінського Ганна Головіна з Євпаторії. Вона мало чим була відома в Криму широкому загалу до того, як взяла участь у вихвалянні російської армії.
«Русские мы, этим и гордимся. Нам ли пред Европой трепетать. Мы сыны и дочери России. Только ей родимой мы под стать», – пише Головіна.
Міжнародним санкціям присвячує рядки членкиня підконтрольної Росії Спілки письменників Криму Інесса Дрич із Севастополя.
«Мы вместе осилим всех санкций угрозы, Нет русского духи сильней! Увидит Европа от смеха лишь слезы На лицах российских людей», – йдеться в її поезії.
Кримчанка Інесса Дрич відома як авторка, яка пише під псевдонімом «Орібі Каммпірр». Раніше вона описувала образ свого псевдоніма як «добрий грішний янгол, а також вампір, водний маг і ще кілька сутностей в одному флаконі, який навіть був уві снах». За її словами, вона пише прозу – фантастику, лірику та філософські казки.
А ось поезію Дрич вирішила присвятити російській армії та міжнародним санкціям.
«Відображення пропаганди у душах людей»
Поява поетичної збірки на честь російської армії є частиною російської пропаганди і бажанням підконтрольної Москві влади Криму «відповідати цій ідеології», каже соціальна психологиня, кандидатка психологічних наук, кримчанка Ольга Духнич.
Головне, що сьогодні тримає російську ідентичність – це ненависть до умовного ворога. Це те, що працює як соціальний клей у суспільствОльга Духнич
«Упорядник книги – Олександр Форманчук, давно відомий як безпринципний кон'юнктурний політичний діяч, який завжди лавірував відповідно до лінії правлячої партії. Він – людина радянського часу, яка дуже добре знає, як треба подобатися владі, і ці методи застосовує зараз у Криму. Головне, що сьогодні тримає російську ідентичність – це ненависть до умовного ворога. Це те, що працює як соціальний клей у суспільстві, яке переживає свої не найкращі часи, і ця ненависть до інших має об'єднати великий народ у єдиному пориві. У віршах цієї збірки помітне явне відображення цієї ідеології», – зазначила вона Крим.Реалії.
Сам Олександр Форманчук стверджує, що збірка створювалася, «щоб показати всьому світові через поетичні рядки свій патріотичний настрій та єднання з армією і президентом».
Частину віршів із цієї збірки могли бути написані авторами щиро, вважає соціальна психологиня Ольга Духнич. Але в цій творчості, на її думку, помітне «патологічне» відображення російської пропаганди.
Ця творчість патологічна, це відображення російської пропаганди в душах людейОльга Духнич
«Думаю, що чимало цих віршів написані від душі. Тому що пропаганда така річ, що вона поїдає людей. Головними колективними емоціями росіян є страх і ненависть. Тому що вони у своїй країні ні на що не впливають і їх постійно лякають їхнє телебачення та інші медіа. Ці емоції можуть виливатися в таку досить щиру поезію. Інша річ, якщо раніше такі поетичні збірки роздавали блаженні біля входу на ринок або в метро, то тепер їх підтримує російська влада. Ця творчість патологічна, це відображення російської пропаганди в душах людей», – каже Ольга Духнич.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «За «Ні війні!» будуть неприємності!»: у Криму переслідують противників війниЧаста згадка Європи та США у поезії авторів анексованого Росією Криму може бути не випадковою. Щоб змінити уявлення росіян «про військову «непереможність» і підготувати суспільство до можливої поразки у війні з Україною», російська влада змінює пропаганду, стверджують у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.
За даними відомства, керівники кремлівських телеканалів, інтернет-ЗМІ та «пропутінської армії ботів» уже отримують вказівки перейти до нової інформаційної політики – «розповідати про російсько-українську війну як про збройне протистояння Росії з усіма країнами Європейського союзу та НАТО».
Російська влада на цю заяву офіційно не відреагувала.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.