Протягом останніх кількох днів Сили оборони України знищили низку засобів російської протиповітряної оборони в анексованому РФ Криму, а також транспортно-десантний катер. До і після атак, а іноді й під час, у повітрі над Чорним морем перебували розвідувальні літаки країн НАТО. Які відомості здобуваються у такий спосіб і чим вони корисні українським військовим, з'ясовували Крим.Реалії.
Сили безпілотних систем ЗС України 12 лютого уразили РЛС на аеродромі «Гвардійське» в Криму. Як повідомляється в телеграм–каналі СБС, атаку провели оператори 1-го окремого центру СБС засобами middle strike.
Генеральний штаб Збройних сил України пізніше повідомив, що на аеродромі «Гвардійське» уразили радіолокаційну станцію РСП-10.
Про потужний вибух, який було чути в селищі Гвардійське близько четвертої години ранку 12 лютого, повідомляв телеграм–канал «Крымский ветер».
Удар по радіолокаційній станції РСП-10 на аеродромі «Гвардійське» в Криму. Скриншот кадру відео Сил безпілотних систем
Також Генштаб ЗСУ заявив про успішне ураження російського транспортно-десантного катера БК-16. Як зазначено в повідомленні, атака на катер відбулася 12 лютого поблизу селища Новоозерне.
Про те, що неподалік Євпаторії уразили радіолокаційну станцію 55Ж6У «Небо-У», Генштаб ЗСУ повідомив 13 лютого. Ця РЛС розташована поблизу села Уютне, пише «Крымский ветер» із посиланням на джерело. За даними телеграм–каналу, удар по станції цього типу поблизу вказаного населеного пункту завдається щонайменше втретє.
Скриншот кадру відео, на якому зафіксовано удар по РЛС 55Ж6У «Небо–У» в Криму, архівне фото
15 лютого Сили оборони України заявили, що уразили зенітний ракетно–гарматний комплекс «Панцирь–С1», зазначається в повідомленні Генерального штабу ЗСУ. «Поблизу селища Кача успішно уражено зенітний ракетно–гарматний комплекс «Панцирь–С1» російських загарбників...» – зазначили в Генштабі ЗСУ.
Про те, що 14 лютого о 16:49 чули стрілянину і два вибухи поблизу аеродрому «Кача», повідомляв телеграм–канал «Крымский ветер».
Атака на Севастополь тривала понад дві з половиною години. Як повідомив російський глава Севастополя Михайло Развожаєв, сили ППО і Чорноморського флоту РФ збили дев'ять БпЛА. Про те, скільки безпілотників не було збито і чи були влучання, російський посадовець не згадував.
Під пильною увагою розвідки
До і після українських атак, а іноді й під час них, у небі над Чорним морем і над територією Румунії перебували розвідувальні літаки країн НАТО. Про це свідчать дані моніторингових пабліків.
Так, 12 лютого приблизно з 15:30 до 17:30 у небі над узбережжям Румунії чергував літак далекого радіолокаційного виявлення та управління (ДРЛВ) E–3A Sentry. У цей же час була атака БПЛА на аеродром «Кача» та інші об'єкти в Севастополі.
Згідно з відкритими даними, дальність розвідки E–3A Sentry становить 600 кілометрів, тобто в її зону потрапляє Крим до Керченського півострова, частина Азовського моря до Генічеська, а також територія до Мелітополя по суші.
«Е–3 – це літак системи AWACS, і він здатний вести спостереження, відстеження, виявлення цілей, здійснювати раннє попередження, командування, а також управління бойовими діями. Без дозаправлення може перебувати в повітрі 11 годин, а з дозаправленням – до 18. Крім льотного екіпажу, на борту перебувають 16 технічних фахівців – оператори РЛС, станцій радіо– та радіотехнічної розвідки. Цей літак – найважливіший компонент ППО США та НАТО», – розповів Крим.Реалії на умовах анонімності капітан 3-го рангу запасу, який раніше служив у військовій розвідці України.
Американський літак далекого радіолокаційного виявлення та управління Boeing E-3 Sentry
Літак ДРЛВ Boeing E–3A Sentry також вів розвідку над територією Румунії 13 лютого. Цього ж дня над Чорним морем баражував морський патрульний протичовновий літак Boeing P–8A Poseidon ВМС США.
До складу розвідкомплексу «Посейдона» входять засоби радіоелектронної підтримки (ESM) та розвідки, спостереження і рекогносцировки (ISR), що дає змогу отримувати всебічну інформацію про обстановку.
«Американський Р–8А – це багатоцільовий морський літак–розвідник. Основна його спеціалізація – виявлення підводних човнів і стеження за надводними кораблями. Також може вести радіоелектронну розвідку. «Посейдон» оснащений потужним радаром і апаратурою для збору даних у реальному часі. Крім усього, він здійснює збір даних про прибережні укріплення, бази та інфраструктуру», – розповідає колишній український розвідник.
Морський патрульний літак Boeing P-8A Poseidon ВМС США
У суботу та неділю, 14 і 15 лютого, над Чорним морем працював американський літак радіоелектронної розвідки Bombardier ARTEMIS II.
«Це один із найсучасніших літаків–розвідників у світі, такі використовуються лише два роки. Належать приватній американській компанії Lasai aviation llc, яка здає їх в оренду державним структурам США – Міністерству оборони, зокрема, його Розвідувальному управлінню. Засоби бортової розвідки аналізують широкий спектр сигналів – від мобільних телефонів до радіолокаційних станцій на дальності до 600 кілометрів. Здійснюється як загальний аналіз обстановки на театрі воєнних дій, так і детальне вивчення військових об'єктів», – прокоментував капітан 3-го рангу запасу ЗСУ.
Розвідувальний політ літака ДРЛВ Gulfstream G550 AEW ВПС Італії 16 лютого 2026 року. Скриншот із сайту www.flightradar24
У понеділок, 16 лютого, розвідку в небі над узбережжям Румунії вів літак далекого радіолокаційного виявлення та управління Gulfstream G550 AEW ВПС Італії. Створений на базі бізнес–джета G550, оснащений радаром EL/W–2085 з активною фазованою антенною решіткою (АФАР), що забезпечує огляд на 360 градусів. Основне призначення – виявлення повітряних і морських цілей, управління боєм, радіоелектронна розвідка.
Минулого тижня над Чорним морем також працював стратегічний розвідувальний літак Королівських ВПС Великої Британії Boeing RC–135W Rivet Joint.
Як це працює
Раніше представники українського Генштабу та ГУР неодноразово повідомляли, що розвідки країн Заходу оперативно надають Україні цінну розвідувальну інформацію.
Капітан 3-го рангу запасу, який раніше служив у військовій розвідці України, розповів Крим.Реалії, як може бути організована така взаємодія.
«Літаки–розвідники спостерігають за радіолокаційними станціями, що працюють, за переміщенням кораблів в акваторії Чорного моря, відстежують активність засобів зв'язку противника, зокрема, здійснюють перехоплення розмов і повідомлень із незашифрованих каналів. Ця інформація доповнюється даними супутникової розвідки, і виходить більш–менш цілісна картина обстановки на театрі воєнних дій», – пояснює офіцер запасу.
За його словами, Сили оборони України, збираючи воєдино отримані від союзників дані, а також інформацію від власної технічної розвідки, агентурної розвідки та від небайдужих кримчан, можуть планувати удари по об'єктах на анексованому півострові та в морській акваторії.
Російський транспортно–десантний катер проєкту 02510 «БК–16»
«Зверніть увагу на атаку по транспортно–десантному катеру БК–16 на озері Донузлав. Це ціль, яка може переміщатися, причому графік і шляхи прямування можуть бути будь–якими. Значить, українська розвідка точно знала про перебування цієї малорозмірної цілі в конкретний час і в конкретному місці», – каже колишній український розвідник.
Він акцентує на тому, що знання точного розташування російських радіолокаційних станцій, станцій радіоелектронної боротьби, а також зенітних ракетних комплексів і зенітних кулеметних установок, зокрема мобільних, на Кримському півострові, дає змогу українським військовим прокладати відносно «безпечні» траси польоту дронів і ракет до цілей.
«Більше точної розвідінформації – більше результативних атак», – каже капітан 3-го рангу запасу.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Гарячий» січень у Криму: армії РФ завдано збитків на 440 мільйонів доларів