Російський парламент Криму затвердив закон про надання земельних ділянок інвесторам без проведення торгів – рішенням російського голови Сергія Аксьонова. Про елементи корупції, розмиті критерії та про те, чому російська влада пішла на такий крок – у матеріалі Крим.Реалії.
Російський парламент Криму 25 лютого у двох читаннях ухвалив регіональний закон, що встановлює критерії для об'єктів соціально-культурного, комунально-побутового призначення та масштабних інвестиційних проєктів, які претендують на отримання земельних ділянок в оренду без проведення торгів. Про це повідомляють місцеві ЗМІ. Документ підготовлено з урахуванням вимог Земельного кодексу Російської Федерації, що застосовується з 2015 року на території анексованого українського півострова.
Згідно з ухваленим законом, земельні ділянки, що перебувають у власності Криму або в муніципальній власності, за розпорядженням російського голови Криму можуть надаватися юридичним особам в оренду без торгів для розміщення соціально значущих об'єктів.
Алушта: вид на виноградники. Ілюстративне фото
Нескладні критерії відповідності
Для того, щоб земельна ділянка була передана інвестору без проведення торгів, наданий інвестиційний проєкт має відповідати щонайменше одній із двох необхідних умов. Як зазначено на сайті російського парламенту Криму, для відповідності критеріям реалізація проєкту має сприяти:
- збільшенню кількості робочих місць у муніципальному утворенні, на території якого планується розміщення об'єкта;
- зростанню щорічних податкових надходжень до бюджету Криму або відповідного місцевого бюджету.
Окремий блок норм стосується масштабних інвестиційних проєктів, що претендують на пільгове отримання землі. Для них вводяться додаткові вимоги, «спрямовані на забезпечення довгострокового економічного ефекту та соціальної віддачі».
«Пропонується закріпити наступні вимоги до інвестиційних проєктів: капітальні вкладення в основний капітал (основні засоби) здійснюються в перші 5 років реалізації інвестиційного проєкту; розмір капітальних вкладень становить не менше 300 мільйонів рублів; податкові надходження – не менше 1 мільйона рублів на рік, починаючи з шостого року реалізації інвестиційного проєкту; наявність у інвестора зобов'язань соціального характеру», – повідомляє пресслужба підконтрольного РФ кримського парламенту.
Як повідомляється, «критерії були сформовані з урахуванням пропозицій профільних виконавчих органів, що працюють у соціально-культурній та комунально-побутовій сфері, а також органів місцевого самоврядування».
Демерджі-яйла, Алушта, архівне фото
«Відповідно до Земельного кодексу РФ, надання земельних ділянок для ведення бізнесу здійснюється через торги. Заявник подає документи, проводиться електронний аукціон, стартова ціна ділянки встановлюється виходячи з її кадастрової або ринкової вартості. Але є в кодексі пункт 2 статті 39.3, що визначає порядок надання земельних наділів без проведення торгів. Саме на цей пункт посилалася кримська влада під час розробки місцевого закону», – розповів Крим.Реалії на умовах анонімності активіст із Сімферополя міжнародного руху за звільнення Криму #LIBERATECRIMEA.
За словами активіста, застосування цього закону сприятиме корупції, а зазначені критерії відповідності інвестиційних проєктів є досить розмитими й такими, що легко виконуються.
Цей закон виглядає як класична «корупційна годівниця»Кримський активіст
«Щодо «збільшення кількості робочих місць у регіоні внаслідок реалізації інвестиційного проєкту» – у прийнятому російською владою Криму законі немає мінімального кількісного критерію. Тобто, наприклад, підприємство з трьома новими робочими місцями – це теж збільшення. Аналогічно і з критерієм «зростання податкових надходжень» – будь-яке новостворене підприємство сплачує податки, а отже спостерігатиметься загальне зростання податкових надходжень. Загалом цей закон виглядає як класична «корупційна годівниця», коли чиновники на підставі «розмитих» критеріїв вирішують, надати дозвіл чи відмовити заявнику», – зазначив активіст.
Він назвав ухвалений закон «атракціоном нечуваної щедрості» для наближених до влади інвесторів і нагадав, що російський голова Криму вже має повноваження призначати підрядників держпроєктів без проведення конкурсних процедур.
«Атракціон нечуваної щедрості продовжує роботу. Раніше Кремль «для прискорення реалізації державних програм» надав можливість Сергію Аксьонову визначати так званого єдиного підрядника без проведення конкурсу. Розпорядження про це російський голова Криму підписує на підставі рекомендацій спеціально створеної комісії. У результаті мільярди рублів ідуть не тільки російським фірмам, які називають «королями бюджетного підряду», а й «наближеним» підприємствам із Криму. Тепер починає роботу безконкурсна «інвестиційна годівниця», – підсумував активіст.
Заткнути дірки в бюджеті
Системна корупція в російській владі Криму – не новина, цей механізм діє практично з перших днів анексії українського півострова. Кримські та російські політики, які допомагали Росії захоплювати півострів, отримали карт-бланш на корупційні дії та умовний імунітет від переслідування силовиків. Однак у випадку з ухваленням закону про отримання землі інвесторами без торгів є й інші причини.
«У Криму видатки бюджету на 2026 рік заплановані в розмірі 245 мільярдів рублів, а податкові та неподаткові доходи очікуються на рівні 123,5 млрд рублів. Решта 121,5 млрд – це будуть дотації та інші надходження з російського федерального бюджету. Це становить 49,6%, практично половину кримського бюджету. Залучення інвесторів, які будують підприємства та запускають інші проєкти в Криму, – це спосіб скоротити різницю між видатками та доходами», – пояснив активіст із Сімферополя, учасник міжнародного руху за звільнення Криму #LIBERATECRIMEA.
Займатися справами на підсанкційній, та ще й прифронтовій території ніхто не хочеКримський активіст
За словами сімферопольця, російська влада Криму з 2014 року намагається зменшити дотаційну частину бюджету, на чому наполягає Кремль, але федеральні дотації та субвенції в різні роки становили від 50 до понад 70 відсотків.
«Не допомогла навіть вільна економічна зона, створена урядом РФ на півострові. Більшість її учасників виявлялися фіктивними, нових підприємств не відкривали і через деякий час зі списку виключалися. Не думаю, що і зараз на дармові земельні ділянки кинеться великий російський бізнес. Займатися справами на підсанкційній, та ще й прифронтовій території ніхто не хоче. А місцеві підприємці у зростанні надходжень від податків погоди не зроблять», – підсумував активіст #LIBERATECRIMEA.