«Повторення трагедії не виключене»: напад на керченський коледж два роки по тому

У суботу, 17 жовтня виповниться два роки з дня трагедії в Керченському політехнічному коледжі. За версією російського слідства, студент Владислав Росляков прийшов до коледжу з рушницею та вибухівкою, і в результаті його дій, від стрілянини та вибухів загинула 21 людина. Сам Росляков, за офіційною версією, застрелився в бібліотеці коледжу.

Слідство стверджує, що студент наслідував американських підлітків, які влаштували стрілянину у школі Колумбайн у 1999 році. Уже у квітні 2019 року голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін під час лекції у Всеросійському державному університеті юстиції сказав, що причиною вчинку Владислава Рослякова нібито стали нападки однолітків: мовляв, хлопець носив не оригінальний одяг американських брендів, а підробки, за що його всіляко цькували. Про те, які запитання залишилися без відповідей через два роки та чи можливе повторення трагедії, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Українська журналістка з Керчі Олена Лисенко висловила Крим.Реалії думку, що російські силовики не забезпечили прозорість розслідування.

– Ситуація в місті заспокоїлася, керчани стали про неї забувати. Ми досі не знаємо до кінця, чи дійсно Владислав Росляков скоїв цей злочин самотужки. Були ж свідки, які спостерігали в коледжі інших людей зі зброєю. Тоді випустили невеликі шматочки відео, за якими неможливо зрозуміти все до кінця. І потім, у відкритому доступі немає повних результатів слідства. Родичі та знайомі загиблих теж не знають остаточних відповідей. Те, що сказав Бастрикін із приводу брендового одягу, це просто смішно: я не думаю, що в Керчі велика частина молоді в змозі відрізнити підробку від оригіналу. Навіть діти з заможних сімей тут одягнені не в американський одяг, а в китайський, турецький, польський. Загалом, на мій погляд, версія з одягом звучить неправдоподібно. Тобто на нього у Рослякова грошей не було, а на зброю та патрони ‒ були.

Нестиковки керченського розстрілу (відео)

На запит журналістів Крим.Реалії прокоментувати офіційну версію подій у Керченському політехнічному коледжі, у Слідчому комітеті Росії не відповіли. Олена Лисенко переконана, що російські силовики з якої б то не було причини не були зацікавлені у всебічному розслідуванні атаки на навчальний заклад.

– У мене є багато знайомих у коледжі, зокрема серед викладачів, які сказали, що їх обробили співробітники ФСБ. Простіше кажучи, залякали, і тепер ніхто вже нічого не розповість. Владислава Рослякова кремували, а через рік загинув його батько ‒ його побили, він помер у лікарні. У технікумі зробили повний ремонт і змінили взагалі все. Якщо хтось захоче провести потім розслідування, це буде практично неможливо. Чим більше часу мине, тим складніше буде дізнатися правду. Поставили біля технікуму якийсь пам'ятний камінь, а на сайті про напад стрілка немає взагалі жодного слова. Мені здається, владі хочеться, щоб усе це швидше призабули. Я не претендую на об'єктивність, це лише моя думка.

Після трагедії в Керчі російська влада Криму посилила заходи безпеки в місцевих навчальних закладах, зокрема найняли для охорони Росгвардію, почали встановлювати металодетектори у школах. Російський політолог, колишній експерт центру «Антитерор» Руслан Мартагов сумнівається в тому, що всі ці заходи зможуть запобігти новим нападам.

– Ми можемо перетворити всю країну на казарму, але це не розв'язання проблеми. Суспільство має розвиватися, бажано у вільній атмосфері. Ми боролися з ідеологічним спадком Радянського Союзу, і хороший він чи поганий ‒ сьогодні в Росії на цьому місці порожнеча. У деідеологізованому суспільстві вона заповнюється будь-якими віяннями, модними течіями. Останнім часом з'явилося багато молодих людей, які ризикують заради отримання адреналіну. Насправді це свідчить про те, що молодь не цінує своє життя, оскільки не бачить майбутнього в Росії. Це загрожує дуже серйозними наслідками. Дуже мало надії, що події в керченському коледжі не повторяться десь іще. Працювати з учнями треба в останню чергу ‒ у першу чергу треба працювати з суспільством. Але за нинішньої влади цього у нас не буде, і подібні спалахи, на жаль, повторюватимуться.

На думку Руслана Мартагова, одним із тригерів агресії в російському суспільстві може виступати майнова та соціальна нерівність, яка склалася у країні в останні 20 років.

‒ Це не мої ідеї, це показує світова практика. Не знаю щодо одягу, але спонукальним мотивом для Владислава Рослякова цілком могли послужити нерівність у суспільстві та загальна безперспективність життя.

Трагедія в Керченському коледжі. Як це було (фотогалерея)

У вересні 2020 року педагогам у різних містах Криму видали методичний посібник «Шкільні стрілки як різновид масових убивць». Його співавтор, заступниця директора Центру психологічної безпеки в Санкт-Петербурзі Олена Повілікіна підтримує версію про майнову нерівність, але акцентує увагу зовсім не на одязі.

– Коли ми розмовляли з керчанами, вони розповідали, що Владислав цікавився військовою справою і хотів вступити до військового клубу, вже склав іспити. Однак для остаточного вступу, принаймні за словами наших співрозмовників, йому потрібно було, скажімо так, «домовитися» з керівництвом клубу. Оскільки сім'я була не дуже забезпечена, у нього не було такої можливості. Словом, у молодої людини був інтерес, який можна було підтримати й тим самим утилізувати його емоції, спрямувати в якусь творчу сторону. Але замість цього Владислава відкинули, і це могло породити додаткову напругу, яка вилилася у відому поведінку. Взагалі, дитина має бути залучена в соціум і мати в ньому певну роль. Ми радимо вчителям: якщо бачите незалучену, ізольовану дитину, яку принижують ‒ хоча б повідомте батькам.

Олена Повілікіна також зазначає, що для гострих, трагічних подій, які докладно висвітлюються в пресі, характерний «синдром наслідувача» ‒ зокрема й для масових вбивств у школах.

– Після Рослякова були його наслідувачі ‒ люди, які перебували в такому ж емоційному стані, а ЗМІ ніби підказали їм спосіб виходу. Мені як фахівцю хотілося б, щоб подібні події висвітлювалися максимально сухо і коротко, але це неможливо. У такому випадку залишається просити представників ЗМІ знецінювати особистість виконавця, акцентувати увагу на неприємних подробицях і на особистостях жертв, а не вбивць. Це дає хоч якусь надію зменшити ефект наслідувача.

У лютому 2020 року ФСБ Росії повідомила про запобігання двом терактам у кримських школах. За версією російських силовиків, затримані жителі Керчі були послідовниками Владислава Рослякова.

У Керчі вшанували пам'ять жертв керченської трагедії (відео)

Довідка: 17 жовтня 2018 року в Керченському політехнічному коледжі сталися вибух і стрілянина. За версією Слідкому Росії, вибух у коледжі влаштував студент 4-го курсу, 18-річний Владислав Росляков, який «наклав на себе руки». Російська влада міста повідомила, що в результаті трагедії загинула 21 особа.

Голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін стверджує, що студента Керченського політехнічного коледжу Владислава Рослякова принижували однокласники.

Прокуратура Автономної Республіки Крим кваліфікує як терористичний акт вибух у політехнічному коледжі в Керчі.

(Текст підготував Владислав Ленцев)