Вивести війська з Криму, припинити тимчасову окупацію півострова та негайно повернути Україні військове обладнання й озброєння ‒ про це йдеться в новій резолюції Генасамблеї ООН під назвою «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, а також частин Чорного та Азовського морів». Російську сторону підтримали дев'ятнадцять країн, а українську ‒ шістдесят три. У свою чергу, в МЗС Росії резолюцію ООН щодо Криму назвали «політизованою».
Тим часом на російському телебаченні розповідають про нарощування військового потенціалу в Криму.
«На озброєнні з'єднання перебувають найперспективніші зразки, що є у світі: це комплекси С-400 «Тріумф», бойові машини «Панцир», ‒ розповідав журналістам виконувач обов'язків командира 31-ї дивізії протиповітряної оборони Росії Віктор Шаромов на одній з виставок російської техніки в Севастополі.
С-400 «Тріумф» ‒ це зенітно-ракетний комплекс, у складі якого кілька машин: радіолокаційна станція, командний пункт і пускова установка. Комплекс створений для ураження повітряно-космічних цілей, літаків-розвідників, гіперзвукових цілей, тактичної авіації та балістичних ракет. Боєзапас ‒ чотири ракети, середня швидкість польоту ‒ чотири тисячі кілометрів на годину. Ракети здатні вражати цілі на відстані від п'яти до чотирьохсот кілометрів і на висоті до тридцяти кілометрів.
«Панцир-С1» ‒ це самохідний зенітно-ракетний гарматний комплекс. Він створений для ближнього прикриття цивільних і військових об'єктів. Комплекс обладнаний автоматичними гарматами та керованими ракетами. Боєзапас ‒ 12 ракет і майже півтори тисячі снарядів. Максимальна швидкість польоту ‒ понад чотири тисячі кілометрів на годину. На російському озброєнні перебуває з 2008 року.
Ракети здатні вражати цілі на відстані до двадцяти кілометрів і на висоті до п'ятнадцяти кілометрів.
Якщо установка С-400 стоїть у Севастополі, то в її радіус ураження потрапляють північне узбережжя Туреччини, узбережжя Болгарії, Румунії та материкової України. До Одеси, наприклад, ракета, випущена з С-400, може долетіти за чотири хвилини.
До анексії російських військових у Криму було близько 12 тисяч осіб, скільки зараз ‒ невідомо. Але з 2014 року Міноборони Росії перебазували на півострів усі можливі підрозділи своєї армії.
«Якщо торкатися, наприклад, авіації, то це, в принципі, нове угруповання. Якщо брати ракетні війська й артилерію ‒ це нові угруповання, там її не було, окрім берегової оборони. Військово-морське угруповання теж посилилося та оновлюється: там уже й підводні човни, і, за деякими повідомленнями, ядерна зброя», ‒ говорить директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.
Дивізіони протиповітряної оборони С-400 в Криму
Повної інформації про кількість російського озброєння в Криму немає, проте відомо, що з 2017 року на півострові сформовані чотири дивізіони протиповітряної оборони з комплексами С-400. Такі системи встановлюють тільки у стратегічних місцях і тих, де зосереджена велика кількість озброєння, говорить військовий експерт.
«Конфігурація системи ППО є демаскувальним фактором для виявлення військ. Тобто де потужна ППО, там шукай угруповання військ, там шукай стратегічні об'єкти. Просто так угруповання ППО не будуть розгортати під якісь несуттєві сили», ‒ зазначає директор військових програм Центру Разумкова.
«Військова база, а решта ‒ зайве»
На севастопольській виставці кримчани поділилися роздумами: чи помітна мілітаризація півострова порівняно з 2014 роком.
«У Севастополі військових стало більше», ‒ говорить кримчанка Ірина.
«Особисто моє спостереження ‒ що було, те й залишилося», ‒ ділиться спостереженнями Сергій.
«Я думаю, що змінилося в більшу сторону. Головне, щоб якість», ‒ зазначає в Севастополі Юлія.
«Все це виглядає дуже, дуже потужно... Хоч Україна і погрожує постійно, але з такою технікою навряд чи хтось полізе сюди», ‒ вважає Алексіна.
Виставка військової техніки, Севастополь, квітень 2019 року
Разом із бойовим посиленням Криму Росія мілітаризує на півострові дітей. Школярі імітують війну на сцені під час свят, їх залучають у дитячо-патріотичний рух «Юнармія», навчають стріляти.
Психолог, гештальт-терапевт Світлана Паніна зазначає, що наслідки такої мілітаризації можуть бути непередбачуваними.
«Якщо ми виховуємо людей в опозиції до всього світу, якщо ми виховуємо людей, які ворожі до всього світу, і виховуємо так, ніби вони оточені ворогами, то ми отримуємо людей досить параноїдальних. Тобто кожен, хто не «я» або «від мене відрізняється», ‒ він ворог», ‒ говорить Світлана Паніна.
Your browser doesn’t support HTML5
В руках автомат: у Севастополі провели концерт в день «возз'єднання» Криму з Росією
Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов вважає мілітаризацію вимушеним заходом. Про це він написав у Facebook.
«Зміцнення бойових можливостей угруповання військ на півострові є відповіддю на агресивну політику України та західних країн, перш за все, США. Ухвалення резолюції (Генасамблеї ООН ‒ КР) нічого не змінює. Ніхто не може заборонити Росії захищати свої рубежі й підвищувати обороноздатність. У Криму буде стільки військ і військової техніки, скільки необхідно для надійного захисту нашого регіону», ‒ вважає Аксенов.
Директор військових програм Центру Разумкова підтримує думку про те, що Росія створює в Криму «непотоплюваний авіаносець».
«Вся діяльність Росії в Криму спрямована на те, щоб створити військову базу та підтримувальну інфраструктуру. Все інше на півострові ‒ зайве, і населення також», ‒ зазначає Микола Сунгуровський.
Генеральна Асамблея ООН 9 грудня ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму та припинити тимчасову окупацію території України.
Торік у грудні на Генасамблеї ООН також була ухвалена резолюція щодо Криму. Зокрема, в ній закликали Росію вивести свої війська з території півострова й засудили зростання російської військової присутності в Чорному й Азовському морях.