Національний банк України готується знову зробити кримчан резидентами країни, щоб спростити зареєстрованим в анексованому Криму українцям роботу з банками на материковій частині країни. Раніше такі громадяни мали надавати додаткові документи для обміну валюти, оформлення кредитів, рахунків та інших стандартних операцій.
Ці обмеження були запроваджені постановою Нацбанку №699 від листопада 2014 року внаслідок ухвалення закону «Про створення вільної економічної зони «Крим». У березні 2020 року пресслужба фінансового регулятора повідомила, що останні правки в документ дозволять знову вважати жителів анексованого Криму резидентами України, а саме відпаде необхідність надавати довідку внутрішньо переміщеної особи для низки банківських операцій. Ці зміни мають набути чинності з 27 квітня, і про них йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Закон «Про створення вільної економічної зони «Крим» почав діяти з осені 2014 року і, за задумом авторів, був покликаний полегшити евакуацію українських громадян і підприємств з окупованого півострова та врегулювати економічні взаємини бізнесами, які залишилися там. Низка політиків, експертів і правозахисників не раз висловлювали сумніви в доцільності дії цього закону на непідконтрольній Україні території та вказували на його негативні наслідки для громадян ‒ зокрема, статус нерезидентів для кримчан.
Начальник Управління з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Сергій Мокренюк розповів Крим.Реалії, що представники різних українських відомств побачили можливість змінити постанову НБУ без скасування закону, на якому вона була заснована.
‒ Закон «Про створення вільної економічної зони «Крим» запровадив певні відмінності в регулюванні для кримчан у податкових, валютних, митних, банківських відносинах. Постанова Національного банку України була лише одним із кроків, який змінив тільки один із напрямків ‒ валютне регулювання. Тобто не йдеться про зміни в податковому регулюванні, а також у тому, як кримчани перетинають адміністративний кордон із материковою Україною, немає нічого про митне регулювання. Торік у грудні ми спільно з Нацбанком, з Мінфіном, з Мінекономіки, Держфінмоніторингом та Представництвом Президента України в АРК розробили логіку змін, щоб усунути дискримінацію щодо кримчан. Стало зрозуміло, що в одному аспекті можна домогтися цього, змінивши не закони, а лише підзаконний акт.
Сергій Мокренюк
Сергій Мокренюк підкреслює, що після набуття чинності цими змінами для українських банків не буде жодної різниці, де зареєстрований громадянин України ‒ на материку чи в Криму.
‒ Тим часом ми вже розробили конкретні зміни для групи законів, серед іншого і для закону «Про вільну економічну зону «Крим», для Податкового кодексу, митного та бюджетного законодавств. Зараз ми маємо узгодити їх, щоб уряд надіслав відповідні законопроєкти до Верховної Ради. Ми б зробили це і раніше, але через зміну Кабінету міністрів довелося відійти від початкового графіка.
Український адвокат, голова Ради з питань захисту прав споживачів фінансових послуг Дмитро Дугінов вказує на те, що зміни в постанові Нацбанку №699 не торкнуться проблеми повернення грошей із кримських депозитів «Приватбанку».
‒ Дійсно, тепер кримчанам немає потреби при обслуговуванні в українських банках отримувати так звану довідку переселенця, і вони можуть вільно відкривати банківські рахунки без додаткових обмежень. Однак зміни необхідні на рівні держави: «Приватбанк», як і раніше, відмовляється визнавати свої борги перед кримчанами. Якщо раніше там стверджували, що у них немає жодної інформації з цього приводу, то в останні кілька місяців говорять, хоча інформація і є, відповідати має не «Приватбанк». Річ у тім, що ці зобов'язання банку восени 2014 року були продані фінансовій компанії «Фінілон», і тепер вона виступає належним відповідачем.
Раніше Дмитро Дугінов докладніше розповідав в ефірі Радіо Крим.Реалії про судову тяганину кримчан із «Приватбанком» та аргументи сторін.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Гроші у банку є ‒ віддавати не хоче»Повідомляючи про зміни в постанові №699, пресслужба Нацбанку уточнила, що банки найближчим часом отримають додаткові пояснення щодо особливостей ідентифікації та верифікації громадян України з реєстрацією в анексованому Криму при відкритті рахунків. На підставі цього координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник вважає, що для остаточного висновку про усунення дискримінаційних норм для кримчан необхідно дочекатися застосування нових правил у банках.
‒ Ми ще з 2014 року говорили про дискримінацію кримчан. Найголовніше з позитивного, що можна відзначити: через майже шість років Нацбанк визнав існування проблем і пішов назустріч кримчанам, щоб з ними працювати. Один із перших кроків ‒ питання валютного регулювання. Але мені здається, що в першу чергу треба побачити, як це працюватиме на практиці та відстежити конкретні пояснення для банків. Навіть до цього закон «Про створення вільної економічної зони «Крим» фінансові установи застосовували по-різному і вимагали різні пакети документів від кримчан. Звісно, в умовах карантину промоніторити це практично неможливо, тому займемося цим уже після його закінчення. Поки йдеться про валютні питання і про те, що довідка переселенця не має бути основним документом кримчан при обслуговуванні в українських банках.
Ольга Скрипник
Ольга Скрипник зазначає, що, окрім цього, залишаються чинними безліч інших обмежень, пов'язаних зі статусом нерезидентів для кримчан.
‒ Наприклад, ситуація з податками. Зараз кримчани як нерезиденти оподатковуються, якщо успадковують майно, і ставка становить 18%, хоча для всіх інших громадян України такого податку немає. Навіть більше, якщо він успадковує майно людини, яка зареєстрована на території півострова, він теж платить ці 18%. Люди зіштовхуються з цими проблемами, навіть якщо переїхали на материк і мають довідку переселенця. Найголовніша необхідна зміна ‒ це, звісно, скасування закону «Про створення вільної економічної зони «Крим» і запровадження іншого нормативного акта, який регулював би тільки економічні відносини і не торкався б фізичних осіб, як зараз. На жаль, робота в цьому напрямку припинена через епідемію, але зробити все це можна було ще у 2014 році.
(Текст підготував Владислав Ленцев)