Брюссель вивчає пропозицію України щодо створення «Кримської платформи» і посади спеціального представника Євросоюзу по Криму, але, в той же час, там очікують додаткової інформації про структуру цієї платформи. Про це українське інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» у четвер, 3 грудня, повідомив офіційний представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано.
«Україна представила ЄС і кільком великим міжнародним зацікавленим сторонам ідею «Міжнародної кримської платформи». У цьому контексті, серед іншого, Україна висунула ідею створення спецпредставника ЄС по Криму. Як зазначено в нашій спільній заяві на саміті Україна-ЄС від 6 жовтня 2020 року, ми вітаємо дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів і детально вивчаємо пропозиції України з цього приводу», – сказав Стано.
Він також підкреслив, що Україна та ЄС спільно борються з незаконною анексією Кримського півострова багатьма двосторонніми та багатосторонніми каналами і на різних рівнях, включаючи політичний.
«Ми не визнаємо і не будемо визнавати незаконну анексію, яка є порушенням міжнародного права», – повідомив Петер Стано, нагадуючи про політику ЄС щодо російської окупації Криму.
Також представник європейської дипломатії вказав, що «поки ми з нетерпінням чекаємо на додаткову інформацію про те, як Україна хотіла б структурувати платформу, політика невизнання ЄС вже пропонує надійний і добре реалізований інструментарій, що допомагає просуватися до цілей, позначених Україною, і які відповідають цілям нашої політики невизнання в цілому».
Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що в Європейському союзі потрібно створити посаду спецпредставника по Криму.
18 листопада 2020 року Комітет Генасамблеї ООН схвалив посилену резолюцію, що засуджує порушення прав людини в Криму. Після голосування Дмитро Кулеба закликав ОБСЄ і місію ООН з прав людини посилити моніторинг в анексованому Росією Криму.
У МЗС Росії при цьому заявили, що ухвалений проєкт резолюції щодо Криму «носить політично ангажований характер».
Your browser doesn’t support HTML5
Нужны ли переговоры по Крыму?
Влада України активно залучає країни ЄС і Заходу до участі в Кримській платформі з деокупації півострова. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба раніше повідомив, що саміт з деокупації Криму планують провести в Києві у травні 2021 року.
Нагадаємо, член пропрезидентської партії «Слуга народу» Єлизавета Ясько розповіла про роботу у Верховній Раді України створеного 3 грудня міжфракційного об'єднання «Кримська платформа».
Співголовами об'єднання обрано народних депутатів Рустема Умерова, Мустафу Джемілєва, Ахтема Чийгоза, Єлизавету Ясько, Вадима Галайчука.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.