Литва підтримує створення Україною міжнародної «Кримської платформи» і планує взяти участь у її діяльності. Про це повідомив посол Литви в Україні Вальдемарас Сарапінас.
«Литва підтримує рішення України створити міжнародну «Кримську платформу» і планує брати участь у її діяльності. Ми згодні з думкою Києва, що ця ініціатива допоможе консолідувати політику невизнання, протистояти мілітаризації Криму, стежити за ситуацією з правами людини й екологією, піднімати інші невідкладні проблемні питання, що виникають через окупацію Криму», – розповів литовський посол в інтерв'ю «Інтерфакс- Україна».
Він також підкреслив, що платформа з деокупації Криму співвідноситься з політикою Європейського Союзу, який не визнає його незаконної анексії сусідньою Росією.
У Києві в травні 2021 роки планують міжнародний саміт з деокупації Криму. Зацікавленість в участі висловили у низці країн, серед яких – Туреччина, США і країни Балтії, також Київ планує запросити за стіл переговорів Росію.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.