Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба звернувся з проханням до генерального секретаря Ради Європи Марії Пейчинович-Бурич сприяти звільненню з російського ув'язнення українців, у тому числі заарештованого в Сімферополі фрілансера Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) Владислава Єсипенка.
Про це повідомляє пресслужба МЗС України за підсумками зустрічі Кулеби та Пейчинович-Бурич.
«Міністр закордонних справ звернувся з проханням сприяти звільненню українців, яких незаконно утримують за ґратами в Криму чи в Росії, зокрема першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, позаштатного журналіста Радіо Свобода Владислава Єсипенка та інших», – мовиться у повідомленні.
Російський суд у Криму 6 липня продовжив арешт до 18 грудня Владиславу Єсипенку.
Your browser doesn’t support HTML5
«Они его «устранили»? Главное о деле Владислава Есипенко
28 жовтня Наріману Джелялу суд у Сімферополі продовжив термін перебування в СІЗО до 23 січня 2021 року. Джеляла помістили до психіатричної клініки 7 жовтня, де він має перебувати до 28 днів. Активістові посилили звинувачення, тепер йому загрожує до 20 років позбавлення волі. Раніше ФСБ уже посилювала звинувачення проти Джеляла, перекваліфікувавши інкриміновану Наріману справу з пособництва у скоєнні диверсії на повноцінну участь у скоєнні диверсії.
Справа Владислава Єсипенка
Владислав Єсипенко – позаштатний журналіст (фрілансер) Радіо Свобода (проєкт Крим.Реалії), висвітлював соціальну та екологічну проблематику, знімав опитування кримчан. Був затриманий співробітниками ФСБ Росії в Криму 10 березня 2021 року за звинуваченням у збиранні інформації «в інтересах спецслужб України», а також зберіганні в автомобілі «саморобного вибухового пристрою».
Протягом 27 днів до Єсипенка не допускали незалежних адвокатів. Водночас інтерв'ю з ним показав російський державний телеканал «Крым 24»: на відео, опублікованому на сайті каналу, Владислав Єсипенко підтвердив, що знімав на півострові для проєкту Крим.Реалії, а також сказав, що нібито дублював відзняте відео українським спецслужбам.
На засіданні суду в Сімферополі, куди допустили незалежного адвоката, Владислав Єсипенко заявив про тортури з боку російських спецслужб. Там же Єсипенко відмовився від адвоката за призначенням Віолетти Синєглазової. Суд залишив Єсипенка під вартою до 11 травня 2021 року.
За повідомленням адвоката Олексія Ладіна, співробітники ФСБ Росії «погрожували Єсипенку розправою» після того, як він на суді в Криму звинуватив відомство в тортурах.
За інформацією правозахисників, раніше Владислава Єсипенка звинувачували в Криму лише за ст. 223-1. КК Росії (Незаконне виготовлення вибухових речовин, незаконні виготовлення, перероблення або ремонт вибухових пристроїв). Покарання за цією статтею передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі. Але дружина заарештованого Катерина Єсипенко повідомила, що Владиславу інкримінують ще одну статтю обвинувачення – ст. 222 Кримінального кодексу Росії (Незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, його основних частин, боєприпасів). Санкція цієї статті передбачає покарання від 5 до 12 років позбавлення волі.
Служба зовнішньої розвідки України на інформацію ФСБ про співпрацю Владислава Єсипенка з українськими спецслужбами повідомила Крим.Реалії, що «не коментує провокації російських спецслужб». Прокуратура АРК порушила кримінальне провадження за фактом затримання й арешту в Криму Владислава Єсипенка.
Офіційної інформації від російських силових структур про слідчі дії щодо Владислава Єсипенка немає.
Міністерство закордонних справ України, український омбудсмен, Європейська і Міжнародна федерації журналістів закликали до негайного звільнення і зняття всіх звинувачень з Владислава Єсипенко.
Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеймі Флай вимагав негайно звільнити Єсипенка з-під варти і заявив, що РВЄ/РС обурене тортурами, про які повідомив затриманий в Криму фрілансер Крим.Реалії.
Справа про «диверсію на газопроводі» в селі Перевальне
3-4 вересня в Криму російські силовики провели обшуки та затримали п'ять осіб, у тому числі кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла. 6 вересня в Криму заарештували чотирьох затриманих. Так, на 60 діб заарештували братів Азіза й Асана Ахтемових, батькові затриманого Азіза Ахтемова Ескендеру дали 10 діб. Ще один син Ескендера, Арсен Ахтемов, отримав 15 діб арешту. Також підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла на два місяці – до 4 листопада. Наріман Джелял заперечує всі звинувачення на свою адресу.
7 вересня російське державне агентство ТАСС із посиланням на ФСБ Росії повідомило, що затримані «за підозрою в скоєнні диверсії на газопроводі в Криму 23 серпня цього року дали свідчення». За цими даними, на «відео допиту двох із них, поширеному ФСБ, чоловіки докладно розповіли, від кого отримували інструкції та як влаштували підрив газопроводу в селі Перевальне».
При цьому у ФСБ Росії стверджують, що «диверсія була організована Головним управлінням розвідки (ГУР) Міністерства оборони України».
Головне управління розвідки Міноборони України розглядає звинувачення ФСБ Росії як «цілеспрямовану провокацію».
Влада України пов'язує затримання та арешти кримськотатарських активістів із самітом «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня.
Омбудсман України Людмила Денісова звернулася до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет у зв'язку з новими арештами, що відбулися в Криму.
Після інформації про обшуки і затримання 3-4 вересня в активістів у Криму Прокуратура АРК і Севастополя повідомляла про відкриття кримінальних проваджень.