Місія ОБСЄ посилила присутність на Херсонщині через окупований Крим

Енн Лінде

Очільниця Організації з безпеки та співробітництва в Європі, міністр закордонних справ Швеції Енн Лінде заявила, що спостерігачі ОБСЄ наразі «непрямо» відстежують події, які відбуваються в окупованому Росією Криму. Зокрема, з цією метою місія посилила свою присутність на Херсонщині. Про це Лінде повідомила у відповідь на запитання кореспондента Крим.Реалії під час спільної з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою пресконференції у Києві 19 січня.

«Це (відстеження того, що відбувається в Криму, – ред.) включає моніторинг діяльності, яка відбувається на пункті пропуску «Чонгар», а також на східному пункті пропуску «Каланчак». Останнім часом СММ ОБСЄ посилила свою присутність у Херсонському регіоні, для того щоб відстежувати події, які відбуваються в окупованому Криму. Представники місії також розмовляли з людьми, які живуть у Криму, Херсоні, Києві та Львові», – розповіла Лінде.

Кулеба зазначив, що Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні повинна почати дистанційний моніторинг ситуації в Криму, оскільки це питання вже «перезріло», і запросив Швецію приєднатися до ініціативи «Кримська платформа».

«Ми зараз перебуваємо на стадії розсилки офіційних запрошень для лідерів інших держав на саміт «Кримської платформи», тому, поки ми не зберемо список офіційних підтверджень, я не коментуватиму конкретні країни, які вже погодилися брати участь у саміті. Але я можу сказати вам, що та робота, яку ми проводимо з іншими країнами з роз’яснення цілей «Кримської платформи» та її формату, демонструє, що ця ініціатива отримує все більше підтримки», – заявив Кулеба журналістам.

У свою чергу Лінде нагадала, що її країна на чолі ОБСЄ продовжить підтримувати політичне вирішення конфлікту між Україною і Росією.

«Одним з наших пріоритетів протягом наступного року буде захист системи європейської безпеки, і підтримка політичного вирішення конфлікту відповідно до принципів і зобов’язань ОБСЄ з повною повагою до суверенітету, незалежності і територіальної цілісності України в рамках її міжнародно визнаних кордонів, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь», – повідомила Лінде.

В Офісі президента України повідомили, що саміт «Кримської платформи» щодо деокупації півострова відбудеться 23 серпня цього року.

Міжнародний майданчик з деокупації Криму

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.

На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.

Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.

43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».

Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.

На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.

Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».

Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.