Міністерство закордонних справ України та експертна мережа «Кримської платформи» підписали меморандум про співпрацю для проведення заходів, конференцій, семінарів і круглих столів, підтримки дослідницьких проєктів незалежних аналітичних центрів та подальшого розвитку «Кримської платформи», повідомляють у пресслужбі українського МЗС.
«З боку МЗС був я, а з боку експертної мережі – сім координаторів робочих груп. Документ визначає цілі та завдання спільної діяльності. МЗС підтримуватиме дослідницькі проєкти незалежних аналітичних центрів країн світу по Криму, сприятиме в організації та спільному проведенні заходів, конференцій, семінарів і круглих столів у рамках «Кримської платформи», – повідомив під час онлайн-брифінгу 18 листопада Дмитро Кулеба.
Міністр стверджує, що питання деокупації Криму «вдалося вивести на новий міжнародний рівень».
«У серпні відбувся успішний інавгураційний саміт «Кримської платформи», участь у якому разом з Україною взяли 46 високих іноземних делегацій. Росію дуже стурбував цей саміт, але ми не зупиняємось. Ми активно розвиваємо цей успіх та ставимо «Кримську платформу» на ноги», – сказав Кулеба.
За його словами, налагодження ефективної співпраці між МЗС та Експертною мережею є найважливішим кроком.
«Наступний крок, який ми плануємо зробити вже найближчим часом – це узгодження Плану спільних дій МЗС та експертної мережі на 2022 рік», – наголосив він.
Міністр також повідомив, що експертна мережа «Кримської платформи» вже працює. Вона об'єднала понад 70 українських та іноземних неурядових організацій, аналітичних дослідницьких центрів і правозахисників з різних країн світу.
Усі вони вивчають широкий спектр проблем російської окупації Криму. Крім того, наразі на розгляді мережі понад 180 запитів на участь у її діяльності від іноземних експертів та організацій», – додали у пресслужбі.
На початку червня в Києві презентували експертну мережу «Кримської платформи».
29 липня Міністерство закордонних справ України підписало з Фондом Східної Європи меморандум про створення експертної мережі та інформаційну підтримку саміту «Кримської платформи». Як повідомляв тоді Дмитро Кулеба, на той момент експертна мережа, яка працюватиме на «Кримській платформі, налічувала 180 фахівців.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.