Резолюції ООН, в яких зафіксовано, що Росія є агресором і державою-окупантом, створюють доказову базу для міжнародних судових процесів і не дають закрити питання анексії Криму.
Про це в інтерв'ю «Укрінформу» сказав колишній постійний представник України при ООН, новопризначений посол в США Володимир Єльченко.
«Я не кажу, що це прямий результат, але, можливо, ми не мали б позитивних рішень в міжнародних судах, якби цих резолюцій не було», – сказав Єльченко.
Дипломат додав, що рішення ООН підтримує політичний тиск на Росію. За його словами, відсутність резолюцій давала б підстави вважати, що «питання Криму закрите», як стверджує Росія.
«Росія може не виконувати ці документи, але їх виконують інші держави світу», – резюмував дипломат.
За його словами, є кілька десятків положень, в яких Росія названа агресором і державою-окупантом.
«Для міжнародних судів це таке ж доказ, як і відбиток пальця людини. Раз Генеральна Асамблея ООН так сказала, значить так і є», – підкреслив посол.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Порушення прав людини в Криму вважаються нормою»Єльченко переконаний, що за наявності таких документів набагато простіше вибудовувати звинувачення Росії в певних діях. Посол вважає, що настане час, коли фізичні особи і підприємства зможуть повернути конфісковане майно в Криму.
«Документи ООН дають всі правові підстави вважати цю конфіскацію незаконною. Згодом це обов'язково буде», – зазначив він.
Міністерство закордонних справ України привітало ухвалення на 74-ій сесії Генеральної асамблеї ООН 18 грудня «оновленої і посиленою» резолюції щодо захисту прав людини в Криму і Севастополі.
Документ, зокрема, закликає припинити переслідування активістів на півострові, звільнити всіх незаконно затриманих громадян України. Також резолюція засуджує практику призову кримчан у російську армію.
Your browser doesn’t support HTML5
Порошенко в ООН про ядерну зброю в Криму і повномасштабну війну (відео)
Пізніше місія України в ООН оприлюднила список країн, які голосували проти резолюції. Серед країн: Вірменія, Білорусь, Бурунді, Камбоджа, Китай, Куба, КНДР, Еритрея, Гвінея, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, М'янма, Нікарагуа, Філіппіни, Росія, Сербія, Судан, Сирія, Уганда, Венесуела та Зімбабве.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 27 листопада сказав, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка.
У вересні 2019 року ООН оприлюднила першу доповідь генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в Криму. Зокрема, в доповіді були відображені ключові аспекти порушення цивільних і політичних прав жителів півострова.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.