Міністерство закордонних справ України спільно з Постійним представництвом президента України в АРК направили на розгляд Ради національної безпеки та оборони стратегію деокупації Криму.
Як повідомила перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джеппар під час комітетських слухань у Верховній Раді, до 26 лютого РНБО можуть ухвалити цей документ.
«Коли ми тільки починали розробляти архітектуру і бачення «Кримської платформи», ми разом з Постійним представництвом президента в АРК ініціювали розробку своїх частин стратегії деокупації і, синхронізуючи з урядом і профільним міністерством тимчасово окупованих територій, відправили їх на розгляд РНБО. Ми очікуємо, що в символічні дати 26 лютого у нас буде тематичне засідання РНБО та ухвалення подібної стратегії. Я знаю точно, що робота над цим ведеться», – сказала вона.
Нещодавно міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в одному з інтерв'ю сказав, що тема деокупації Криму повинна стати «пекельною» для Росії.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.