Причиною заборони на в'їзд на 34 роки до анексованого Криму і Росії для журналіста Тараса Ібрагімова став адміністративний протокол за незаконну трудову діяльність.
За словами журналіста, 18 травня 2019 року співробітники російського Центру з протидії екстремізму фіксували його на камеру, коли він вів стрім для Крим.Реалії жалобного мітингу в День пам'яті жертв депортації кримських татар у Сімферополі.
Пізніше, 30 травня, зазначив Ібрагімов, співробітники ОМОНу затримали його біля будівлі підконтрольного Росії Київського районного суду в Сімферополі, звідки доставили в управління з питань міграції МВС Росії в Криму, де його оштрафували на дві тисячі рублів за статтею 18.10 КоАП Росії.
«Співробітники міграційної служби розповіли мені тоді, що до них потрапила заява на мене про незаконну трудову діяльність, показали мені оперативне відео, яке зняв співробітник Центру «Е». На відео я стояв зі смартфоном і в прямому ефірі брав коментар у Нарімана Джеляла з приводу жалобного мітингу. Тоді ж співробітники Федеральної міграційної служби склали на мене протокол і оштрафували на дві тисячі рублів і порадили отримати акредитацію в МЗС (Росії – КР) для офіційної роботи», – розповів журналіст.
За словами Ібрагімова, він через пару днів сплатив штраф і ще протягом місяця працював у Криму. Під час чергового відрядження 19 січня 2020 року на адміністративному кордоні з Кримом співробітник прикордонної служби ФСБ Росії вручив журналісту повідомлення про заборону на в'їзд до Росії та анексованого нею Криму до 30 травня 2054 року.
«Дата 30 травня 2054 року в цьому повідомленні засвідчує, що приводом для заборони на в'їзд став адміністративний позов і штраф від 30 травня 2019 року», – пояснив журналіст.
Нагадаємо, в постанові, яку вручили Ібрагімову на адмінкордоні Криму з Херсонською областю, сказано, що йому заборонили в'їзд до Росії і Криму до кінця травня 2054 року. За словами журналіста, все проходило ввічливо, але чіткого пояснення, з чим пов'язана заборона, немає ні в постанові, ні в усному поясненні.
Коментарі співробітників Прикордонної служби російської ФСБ щодо слів Ібрагімова наразі відсутні.
18 лютого 2019 року фотографу Аліні Смутко, яка співпрацювала з Крим.Реалії, також заборонили в'їзд до анексованого Росією Криму до 2028 року. Причиною заборони Смутко назвала її професійну діяльність. Фотографія Аліни Смутко стала однією з трьох робіт-переможців загальнокорпоративного фотоконкурсу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Culture&Traditions.
У листопаді 2018 року російська ФСБ до 2028 року заборонила українській журналістці, яка також співпрацювала з Крим.Реалії, Альоні Савчук в'їжджати до Криму і сусідньої Росії. Вона розповіла, що їй заборонили в'їзд згідно з пунктом 1 частини 1 статі 27 Федерального закону про порядок в'їзду і виїзду з Росії («З метою забезпечення обороноздатності чи безпеки держави, або громадського порядку, або захисту здоров'я населення»).
Адмінкордон між материковою Україною і Кримом
Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в'їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка». З 19 жовтня 2021 року пункт пропуску «Чаплинка», який був кілька місяців на ремонті, вирішили закрити.