Кримська правозахисна група (КПГ) повідомила, що найчастіше з Криму видворяють громадян України, які не отримали на півострові російський паспорт, який не визнає Київ і міжнародна спільнота. Про це йдеться в матеріалі КПГ за результатами моніторингу рішень російських судів у Криму за 2019 рік.
Правозахисники наголошують, що для видворення громадян із Криму суди найчастіше застосовують статтю 18.8 КоАП Росії (Порушення іноземним громадянином або особою без громадянства правил в'їзду в Росію або режиму перебування (проживання) в Росії).
«КПГ було задокументовано не менше 1249 судових постанов про притягнення до відповідальності за ст. 18.8 КоАП Росії. КПГ має інформацію про результати 1080 із них. Суди апеляційної інстанції скасували тільки сім таких рішень, інші залишилися чинними», – йдеться в повідомленні.
З 1080 постанов за ст. 18.8 КоАП Росії 677 – схвалені стосовно громадян України, 313 – щодо іноземних громадян, ще 90 – щодо громадян, громадянство яких не вдалося встановити.
За даними правозахисників, усіма рішеннями, схваленими за ст. 18.8 КоАП, були призначені адміністративні покарання у вигляді штрафів. Загальна сума штрафів за цією статтею в Криму в 2019 році, згідно з постановами, склала не менше 2 632 500 рублів. Покарання у вигляді штрафів судді схвалювали також і щодо громадян України, які після окупації вимушено оформили посвідку на проживання, але не подали щорічне повідомлення в ФМС Росії.
З 1080 опублікованих постанов у 361 із них призначене не тільки стягнення у вигляді штрафу, а й додаткове покарання у вигляді видворення з Криму. У 2019 році 171 рішення про видворення було схвалене стосовно громадян України, які проживають на півострові.
Як повідомили правозахисники, в 2019 році найбільшу кількість постанов про видворення схвалили підконтрольні Росії суди Ялти, Алушти, Феодосії, Євпаторії, Судака, Севастополя і Сімферополя.
У Росії поки не відреагували на моніторинг Кримської правозахисної групи.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Кейс Казаріна»: про видачу російських паспортів у Криму
16 червня в МЗС України зробило заяву через російські паспорти, які, як наголосили в українському відомстві, «протиправно нав'язані жителям анексованих Криму і Севастополя». У відомстві запевнили, що «Україна захищатиме права та інтереси своїх громадян, які проживають в умовах окупації в Автономній Республіці Крим і Севастополі».
У Постійному представництві президента в АРК запевняють, що попри наявність у жителів півострова паспортів, виданих Росією після анексії, кримчани продовжують залишатися громадянами України.
У Прокуратурі АРК повідомили, що примусова паспортизація жителів анексованого Криму Росією не є приводом для відкриття кримінальних проваджень щодо безпосередньо кримчан.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.