Переговори канцлера Німеччини Анґели Меркель із президентом України Володимиром Зеленським під час її візиту до Києва стосуватимуться гарантій, пов'язаних із «Північним потоком-2», ситуації з безпекою, двосторонніх відносин, а також питання, чи зможе вона відвідати саміт «Кримської платформи» 23 серпня. Про це на брифінгу 11 серпня сказав спікер президента Сергій Никифоров, пише Радіо Свобода.
Никифоров сказав, що графік візиту Меркель ще не уточнено. При цьому раніше він стверджував, що візит Анґели Меркель до Києва запланований на 22 серпня.
За словами спікера Зеленського, українська сторона запропонує канцлеру відвідати «Кримську платформу», але погодиться вона чи ні, «стане відомо найближчим часом».
Никифоров назвав візит лідера Німеччини продовженням контактів Зеленського «в чотирикутнику «Вашингтон, Брюссель, Берлін і Київ».
«Анґела Меркель і Володимир Зеленський говоритимуть, як конкретно Німеччина гарантуватиме виконання зобов’язань, які дала на випадок, якщо Росія після запуску «Північного потоку-2» спробує якимось чином зловживати своїм монопольним становищем. Обов’язково говоритимуть про безпекову ситуацію на сході України й про те, як реанімувати мирні переговори. І, звісно ж, двосторонні відносини. Німеччина – наш ключовий партнер в Європі і в політиці, і в промисловості, і в енергетиці. Потенціал для зміцнення цих відносин неабиякий», – розповів Никифоров.
Представник президента схарактеризував візит Меркель як доказ того, що «про Україну без України – ні слова».
«Без прямих переговорів із президентом України сучасні найважливіші питання безпеки в Європі не вирішити», – заявив він.
9 серпня стало відомо, що канцлер Німеччини Анґела Меркель приїде до Києва 22 серпня.
За даними голови МЗС України, 38 країн уже підтвердили свою участь у саміті «Кримської платформи».
Як повідомляла раніше перша заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар, саміт «Кримської платформи» пройде в «Парковому» в Києві, він триватиме кілька годин і складатиметься з двох частин. Першу частину відкриє українська співачка кримськотатарського походження Джамала з піснею «1944».
За інформацією Дмитра Кулеби, на саміті «Кримської платформи» заплановані такі панелі:
- про невизнання спроби анексії Криму;
- про мілітаризацію Азово-Чорноморського регіону;
- про шляхи реінтеграції Криму через права людини та сталий розвиток;
- про відновлення прав кримськотатарського народу.
Він також відзначав, що до декларації, яку ухвалять на саміті, зможуть приєднатися держави, представники яких не приїдуть до Києва.
Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомляв, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України.
Речник МЗС Росії Марія Захарова зазначала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.