У Севастополі суд відмовився розсекречувати свідка звинувачення у «справі Руслана Бекірова» – адвокат

Руслан Бекіров

У Севастополі російський суд відмовився розсекречувати прихованого свідка звинувачення, який покинув територію Росії, у «справі Руслана Бекірова». Про це Крим.Реалії повідомили в «Кримській солідарності».

«Він (свідок – КР) не перебуває під державною охороною і, тим більше він покинув територію Росії. Але суд усе одно не задовольнив моє клопотання про розсекречування», – розповів адвокат Еміль Курбедінов.

Адвокат також заявив клопотання про допит іншого свідка, який проходить у справі під ім'ям Аднан. Цю заяву суд задовольнив.

«Виходить, що саме ця людина також є безпосереднім, так скажемо, очевидцем цих подій. На аудіозаписі, де нібито присутній Руслан, присутній Сейтосманов Енвер і людина на ім'я Аднан, він так себе називає. Тому захист клопоче про його виклик до суду і допит. Буде направлена повістка за місцем проживання цієї людини, дані якої захист надав», – підсумував захисник.

Раніше адвокат Еміль Курбедінов на засіданні підконтрольного Росії Нахімовського суду в Севастополі попросив розкрити особистість секретного свідка у справі кримчанина Руслана Бекірова, обвинуваченого в неправдивих свідченнях.

Напередодні повідомлялося, що секретний свідок звинувачення у справі кримчанина Руслана Бекірова перебуває за кордоном.

На попереднє засідання у справі Руслана Бекірова також не з'явилися свідки звинувачення.

Повідомляється, що ФСБ Криму звинувачує Руслана Бекірова в неправдивих свідченнях (частина 1 статті 307 КК Росії) щодо засудженого у «справі Хізб ут-Тахрір» до 17 років ув'язнення Енвера Сейтосманова.

Слідство ФСБ стверджує, що в березні 2019 року під час допиту Бекіров «за відсутності будь-якого морального і фізичного тиску з боку слідчого» дав свідчення про те, що в січні 2015 року чув, як «Сейтосманов повідомляв, що є хізбом».

Свідчення Бекірова слідство долучило до матеріалів кримінальної справи Енвера Сейтосманова як доказ його причетності до організації Хізб ут-Тахрір. Однак, через пів року, в серпні 2019 року під час розгляду справи Сейтосманова по суті, Руслан Бекіров під час виступу в залі Південного окружного суду як свідок звинувачення, заявив колегії суддів, що свідчив проти Сейтосманова під тиском із боку співробітників ФСБ.

Більш того, Бекіров разом з адвокатом Емілем Курбедіновим подали в Військово-слідчий комітет у Криму заяву з проханням провести перевірку щодо працівників ФСБ, які його допитували.

11 червня ФСБ Росії затримала Руслана Бекірова. Щодо нього було порушено кримінальну справу за частиною першою статті 307 КК Росії (давання свідомо неправдивих свідчень). Пізніше його відпустили під підписку про невиїзд.

США засудили затримання та порушення кримінальної справи в Криму щодо Руслана Бекірова.

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.