Адвокат Еміль Курбедінов на засіданні підконтрольного Росії Нахімовського суду в Севастополі попросив розкрити особистість секретного свідка у справі кримчанина Руслана Бекірова, обвинуваченого в неправдивих свідченнях. Про це Крим.Реалії повідомили в громадському об'єднанні «Кримська солідарність».
Курбедінов розповів об'єднанню, що наполягає на розкритті особистості свідка, оскільки вважає його свідчення неправдивими. За його словами, документ з письмовими свідченнями склали органи ФСБ Росії, які він звинувачує в здійсненні незаконних дій при затриманні Бекірова.
«Ні суд, ні я, ні прокурор не знаємо, чи існувала така людина, чи допитувалася вона, чи підписувала вона такий протокол, і що з цією людиною, якщо вона була», – вважає захисник.
Він наполягає, щоб персональні дані свідка були оприлюднені під час судового процесу.
«Я обґрунтував це тим, що немає ніяких підстав його приховувати. В матеріалах справи немає жодного доказу, що йому що-небудь загрожувало. І суд, вислухавши моє клопотання, дійшов висновку, що необхідно додатково у ФСБ запросити дані про те, чи знаходиться на цей час цей секретний свідок під державною охороною, і чи є у ФСБ докази, що йому дійсно з боку обвинуваченого загрожує якась небезпека», – додав адвокат.
Суд оголосив перерву у судовому процесі і ухвалив запросити інформацію у ФСБ, а сторона захисту перейшла до стадії подання доказів.
«На наступному засіданні суд вирішуватиме питання, розсекречувати свідка чи ні, і ми вже будемо допитувати Бекірова, і вже перейдемо до стадії дебати та останнього слова», – підсумував Курбедінов.
У ФСБ не коментували дану справу і заяви адвоката.
Раніше повідомлялося, що секретний свідок звинувачення у справі кримчанина Руслана Бекірова знаходиться за кордоном.
На попереднє засідання у справі Руслана Бекірова також не з'явилися свідки звинувачення.
Повідомляється, що ФСБ Криму звинувачує Руслана Бекірова в неправдивих свідченнях (частина 1 статті 307 КК Росії) щодо засудженого у «справі Хізб ут-Тахрір» до 17 років ув'язнення Енвера Сейтосманова.
Слідство ФСБ, як випливає з самої постанови, стверджує, що в березні 2019 року під час допиту Бекіров «за відсутності будь-якого морального і фізичного тиску з боку слідчого» дав свідчення про те, що в січні 2015 року чув, як «Сейтосманов повідомляв, що є хізбом».
Свідчення Бекірова слідство долучило до матеріалів кримінальної справи Енвера Сейтосманова як доказ його причетності до організації Хізб ут-Тахрір. Однак, через пів року, в серпні 2019 року під час розгляду справи Сейтосманова по суті, Руслан Бекіров під час виступу в залі Південного окружного суду як свідок звинувачення, заявив колегії суддів, що свідчив проти Сейтосманова під тиском із боку співробітників ФСБ.
Більш того, Бекіров разом з адвокатом Емілем Курбедіновим подали в Військово-слідчий комітет у Криму заяву з проханням провести перевірку щодо працівників ФСБ, які його допитували.
«Слідчий Рибалка, однак, стверджує, що коли Бекіров заявив суддям про тиск із боку ФСБ, а також про те, що йому невідомо про причетність Сейтосманова до організації Хізб ут-Тахрір, він спробував допомогти знайомому Сейтосманову уникнути кримінальної відповідальності», – повідомив адвокат.
Публічні коментарі російської ФСБ щодо справи проти Руслана Бекірова відсутні.
11 червня ФСБ Росії затримала жителя Балаклавського району Руслана Бекірова. Щодо нього було порушено кримінальну справу за частиною першою статті 307 КК Росії (давання свідомо неправдивих свідчень). Пізніше його відпустили під підписку про невиїзд.
США засудили затримання та порушення кримінальної справи в Криму щодо Руслана Бекірова.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
