Чотирнадцятьом фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» на місяць продовжили арешт у СІЗО, повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
Кіровський районний суд російського Ростова-на-Дону до 15 березня продовжив запобіжний захід Асану Янікову, Аліму Карімову, Акіму Бекірову, Іззету Абдулаєву і Сеітвелі Сейтабдієву.
Аналогічне рішення оголосили Жовтневий районний Ростова-на-Дону і Таганрозький міський суди, залишивши під вартою Ерфана Османова та Сейрана Муртазу.
У підконтрольному Росії Київському районному суді Сімферополя, а також Верховному суді Криму було продовжено запобіжний захід Сервету Газієву, Енверу Аметову, Шабану Умерову, Тофіку Абдулгазієву, Рустему Шейхалієву, Белялу Аділову і Ескендеру Сулейманову.
Усі засідання крім одного – в Київському районному суді Сімферополя – проходили в закритому режимі. Про це в коментарі Крим.Реалії розповів адвокат Еміль Курбедінов.
«Запобіжний захід продовжено на місяць, оскільки в березні буде рік із моменту арешту хлопців. Через місяць справа потрапить у підсудність Ростовського обласного суду. Всі наші підзахисні у виступах посилаються на четверту Женевську конвенцію, а також на міжнародні резолюції, в яких йдеться про окупацію Криму. Вони також звертають увагу суду на те, що є громадянами України», – розповів адвокат.
За словами Курбедінова, у багатьох фігурантів цієї справи в умовах слідчого ізолятора погіршився стан здоров'я.
«У когось з'явилися проблеми з зубами, у когось – болі в нирках, у когось – у спині. Медичну допомогу в СІЗО надають посередньо. У всіх випадках співробітники слідчого ізолятора відмовляються проводити якісне обстеження», – розповів Курбедінов.
Адвокат також зазначив, що завтра, 12 лютого, очікується судове засідання щодо продовження запобіжного заходу у відношенні ще одного фігуранта цієї справи – Руслана Сулейманова.
Напередодні в підконтрольному Росії Київському районному суді Сімферополя відбулося чотири судових засідання, в ході яких десятьом фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» продовжили арешти.
Таким чином, Фарход Базаров, Рустем Сейтхалілов, Меджит Абдурахманов, Владлен Абдулкадиров, Ремзі Бекіров, Джеміль Гафаров, Осман Аріфмеметов, Риза Ізетов, Раїм Айвазов, Яшар Муедінов залишаться в слідчому ізоляторі до 15 березня 2020 року.
Співробітники ФСБ Росії, МВС Росії і Росгвардії 27 березня 2019 року провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об'єднання «Кримська солідарність». Всього було затримано 24 активіста за звинуваченням в участі в забороненій у Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
Обвинуваченими у цій справі проходять 25 кримських татар. Ще один – Едем Яячиков – зник, його місцеперебування невідоме з 27 березня.
Раніше представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» після масових обшуків 27 березня в анексованому Криму, закликав до їхнього негайного звільнення з російського СІЗО.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що заклики представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлема Дезіра звільнити заарештованих активістів «Кримської солідарності», громадських журналістів у Криму викликають «подив».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.