Доступність посилання

ТОП новини

Суд у Криму продовжив арешт фігурантам сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір»


У підконтрольному Росії Київському районному суді Сімферополя відбулося чотири судових засідання, в ході яких десятьом фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» продовжили арешти.

Таким чином, Фарход Базаров, Рустем Сейтхалілов, Меджит Абдурахманов, Владлен Абдулкадиров, Ремзі Бекіров, Джеміль Гафаров, Осман Аріфмеметов, Риза Ізетов, Раїм Айвазов, Яшар Муедінов залишаться в слідчому ізоляторі до 15 березня 2020 року.

Усі засідання проходили у відкритому режимі, на засідання пустили родичів і представників ЗМІ. Адвокат Едем Семедляєв у коментарі Крим.Реалії припустив, що це пов'язано з тим, що фігурантам другої сімферопольської групи продовжують запобіжний захід у Київському районному суді Сімферополя, востаннє.

«Ми самі думаємо з колегами, звідки такі послаблення з боку суду. Єдина версія, яка у мене є це те, що в Київському районному суді цій групі продовжують запобіжний захід востаннє. У людей, які перебувають у СІЗО понад рік, продовження проходять у Верховному суді Криму. Я думаю, що судді, які відкривали сьогодні засідання і пускали на них журналістів, хотіли залишити про себе гарне враження», – сказав адвокат.

Сторона захисту всіх фігурантів цієї «справи» повідомила, що має намір подавати апеляцію на це рішення.

Справи Фархода Базарова і Рустема Сейтхалілова розглядала суддя підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя Галина Хулапова.

Справи Османа Аріфмеметова, Ремзі Бекірова і Джеміля Гафарова – суддя того ж суду Антон Цикуренко. При цьому в процесі цього судового засідання Аріфмеметов, Бекіров і Гафаров заявили про те, що вони є громадянами України і в зв'язку з тим, що вважають себе громадянами іншої держави, просили суд застосовувати до них IV Женевську конвенцію. Також Осман Аріфмеметов і його захисник Олексій Ладін намагалися заявити відвід судді, але Цикуренко зняв це питання з розгляду, аргументуючи тим, що адвокат і заарештований запізнилися з таким клопотанням.

Співробітники ФСБ Росії, МВС Росії і Росгвардії 27 березня 2019 року провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об'єднання «Кримська солідарність». Всього було затримано 24 активіста за звинуваченням в участі в забороненій у Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Обвинуваченими у цій справі проходять 25 кримських татар. Ще один – Едем Яячиков – зник, його місцеперебування невідоме з 27 березня.

Раніше представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» після масових обшуків 27 березня в анексованому Криму, закликав до їхнього негайного звільнення з російського СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що заклики представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлема Дезіра звільнити заарештованих активістів «Кримської солідарності», громадських журналістів у Криму викликають «подив».

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

XS
SM
MD
LG