В окупованих Олешках на Херсонщині взимку люди масово вмирали від голоду та холоду – про це повідомляють вцілілі жителі й волонтери, котрі сприяють порятунку та виїзду з міста. За їхніми словами, з грудня 2025 року Олешки перебувають у цілковитій блокаді.
Олешки – історичне козацьке місто на лівому березі Дніпра в Херсонській області (переіменоване більшовиками у 1928 році у Цюрупінськ, історичну назву повернули у 2016 році). До початку повномасштабного вторгнення Росії місто було адміністративним центром району, у ньому жили майже 24 тисячі людей. Олешки були окуповані російськими військами у перші дні великої війни. Відтоді Олешки зазнали катастрофічних руйнувань і демографічних втрат. Найбільшою трагедією для Олешок став підрив російськими військовими Каховської ГЕС у червні 2023 року. Через особливості рельєфу та низинне розташування місто майже повністю було затоплене. Це призвело до численних жертв серед цивільного населення, яке окупаційна російська влада заблокувала й позбавила вчасної евакуації. Гуманітарна ситуація в тимчасово окупованих Олешках станом на весну 2026 року оцінюється офіційними особами та правозахисниками як катастрофічна. За різними оцінками, від 2 до 6 тисяч цивільних (серед них кілька десятків дітей і багато маломобільних громадян), які там залишаються, живуть без електро- і газопостачання, без доступу до медицини й ліків, відчуваючи гостру потребу в їжі та питній воді. Місто фактично перебуває в повній воєнній та інформаційній блокаді, перетворившись на зону виживання під жорстким контролем російських військових.
Олешки після руйнування греблі Каховської ГЕС, червень 2023 року
Дитинство журналістки Марії Семенченко минуло в Олешках. У місті залишилися родичі та знайомі. Марія підтримує зв'язок із ними й зараз.
Стало очевидно: так, проблеми з продуктами справжніМарія Семенченко
«Коли люди, з якими я тримаю контакт, почали писати, що в нас, напевно, буде голод, що така ситуація – мені теж спочатку здавалося: можливо, вони живуть у такому пеклі щодня, де обстріли, всі підриваються на мінах, а люди зникають із вулиць. Можливо, вони, так би мовити, гіперболізовано відчувають це, бо зараз не завозять продукти через сніг чи опади, як вони казали. Але потім стало очевидно: так, проблеми з продуктами справжні», – розповідає журналістка Марія Семенченко.
Українська журналістка Марія Семенченко, квітень 2026 року
Взимку 2025 року в розбомбленому місті закінчилося продовольство, – пояснює начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко. Вона почала отримувати повідомлення, що від холоду та голоду гинуть люди.
За даними Гасаненко, наразі в Олешках залишається близько двох тисяч людей, з них – 47 дітей. 11-го травня силами волонтерів з Олешок вдалося вивезти 32-і людини.
Голод
«У мене є звернення від жінки, знайомі якої пішли оглянути її квартиру, що дивом вціліла до цього часу. Виявилося, що там ще з зими лежить тіло жінки, яка, найімовірніше, замерзла або померла від голоду. Зрозуміло, що тіло вже в такому стані, що його негайно треба забрати, але зробити це просто нікому», – каже начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко.
Тетяна Гасаненко, начальниця міської військової адміністрації Олешок, квітень 2026 року
У лютому та березні, додає Гасаненко, ситуація вкрай погіршилася.
Знаю підтверджені випадки, коли люди полювали на фазанів чи навіть ловили голубівМарія Семенченко
«Починаючи з березня – тобто коли в місто фактично прийшов голод – я не знаю чому, але кудись зникли коти. Мабуть, їх розривали собаки, яких у місті залишається багато. У мене є фото, де собаки просто їдять тіло померлої людини. Я розумію, що, можливо, це не можна висвітлювати, але хочу, аби ви розуміли, що відбувається в місті: допомогти навіть закопати це тіло – якщо це не тіло окупанта, то нехай воно там і зникне – просто нікому. У кращому випадку його можуть закинути десь за паркан», – каже Тетяна Гасаненко.
Уродженка Олешок волонтерка Ксенія Архипова допомагає землякам від 2022 року. Каже, знає кожну вулицю в рідному місті та кожного, хто залишається в Олешках донині.
«Дуже багато людей замерзли у своїх квартирах та будинках, де температура трималася на рівні всього 3-5 градусів. Старенькі бабусі й дідусі просто замерзали. Коли вони ще мали сили ходити, то діставалися лікарні вкрай виснаженими: їм не було чого їсти. Родичі таких людей писали мені: «Ксеніє, тато за такою-то адресою, їжі немає. Будь ласка, ми чекаємо на евакуацію», – розповідає волонтерка Ксенія Архипова.
Виживали, як могли – це не фігура мови для жителів Олешок цієї зими, а сувора реальність, якій, начебто, немає місця в XXI столітті.
Люди почали писати: «Будь ласка, додайте: моя мама загинула в жовтніКсенія Архипова
«Мої родичі розповідали, що в них у домі вода просто у відрі замерзла. Коли йшов дощ, вони підставляли посуд, аби зібрати технічну воду, або заносили сніг у відрах, щоб той танув. Якщо знаходили якесь борошно чи ще щось, то, звичайно, намагалися розтягувати запаси, аби передусім годувати хворих і старих. Ті, хто трохи «молодші», десь 70, жили на закрутках чи залишках круп. Навіть курей не було чим годувати, тож птиця була на самовигулі. Знаю підтверджені випадки, коли люди полювали на фазанів чи навіть ловили голубів», – каже Марія Семенченко.
«Мені відомо, що навіть борошно продавали склянками, і коштувало воно досить дорого. Втім, грошей у місті фактично немає: навіть ті умовні соціальні виплати, які пообіцяли окупанти, хоча, згідно з Женевськими конвенціями, саме вони зобов’язані дбати про людей на тимчасово окупованих територіях, отримати майже неможливо. Аби оформити допомогу, потрібно їхати до Скадовська. А це та сама дорога, яка постійно обстрілювалася ще до настання зими і на якій завжди гинули люди», – пояснює Тетяна Гасаненко.
Київ. Волонтерка Ксенія Архипова. Квітень 2026
Скільки саме людей не пережили зиму в Олешках – достеменно невідомо.
В Олешках давно проблема з їжею – вона справді давняКсенія Архипова
Волонтерка Ксенія Архипова веде список загиблих у місті з осені 2025 року. У її реєстрі зафіксовано всіх: тих, хто помер від холоду, голоду чи атак дронів; є навіть окрема графа – «розстріляні». На момент запису інтерв’ю з Ксенією у списку було вже понад 300 осіб.
«Люди почали писати: «Будь ласка, додайте: моя мама загинула в жовтні 2025 року». Стояла в черзі за гуманітарною допомогою. Обстріл. Тоді загинули п'ятеро людей. Я знаю це. Дуже багато провокацій. Привозили гуманітарну допомогу, і люди з другої-третьої години ночі стояли в черзі за нею. Тому що взагалі в Олешках давно проблема з їжею – вона справді давня. І потім відбувається обстріл», – пояснює Ксенія Архипова.
Мапа. Відстань від Олешок до найближчих населених пунктів, куди можуть виїхати люди
На лінії вогню з першого дня
Олешки опинилися на лінії вогню з першого дня окупації. Після того як у листопаді 2022 року російські військові підірвали Антонівський міст, шляху до підконтрольного Україні Херсона для містян більше не існує.
Тривалий час залишалися два виїзди вглиб окупованих територій: один – у бік Голої Пристані, інший – через Раденськ на Скадовськ. Наразі обидва ці шляхи максимально заміновані та постійно прострілюються.
Іде особа в «бабусиному» халаті, голова покрита хусткою – нібито старенька, але статура чоловіча, та ще й курить цигаркиСтефан Воронцов
«Тобто дороги, якою можна було б підвозити до Олешок бодай якесь продовольство – немає. Усе це вкрай ускладнено. Дороги використовуються російськими військами переважно у військових цілях або ж виключно для забезпечення цих підрозділів. Хоча, за оцінками місцевих жителів, російські солдати, не знаю щодо офіцерів, а от саме рядовий склад, там голодують, оскільки їжі не вистачає», – розповідав в одному з ютуб-ефірів російський військовий експерт Юрій Федоров.
Він же погоджується з тим, що російські військові використовують цивільне населення Олешок як живий щит.
Місто – важливий плацдарм для обстрілів Херсона та півдня України.
Олешки, Херсонська область, 2025 рік
«В Олешках зараз чи не найкритичніша ситуація з усіх нам відомих. Я думаю, це передусім через близькість до Херсона: окупанти використовують місто як плацдарм для постійних обстрілів обласного центру. Російські військові переодягаються в цивільне. Ми спілкуємося з нашими бійцями, і вони розповідають про випадки, зафіксовані з дронів: іде особа в «бабусиному» халаті, голова покрита хусткою – нібито старенька, але статура чоловіча, та ще й курить цигарки. І якщо таку особу вб’ють, вони вже за хвилину приїжджають знімати пропагандистський матеріал про те, що це українські військові нібито обстрілюють мирних жителів», – каже український волонтер та координатор ГО Humanity Cтефан Воронцов, який допомагає олешківцям вибратися з міста.
Від початку зими й дотепер тривали спроби доставити олешківцям продовольство. За інформацією Ксенії Архипової, вдалою виявилася лише одна спроба волонтерів – інші машини підірвалися на мінах і були атаковані дронами.
Your browser doesn’t support HTML5
Смерть і голод в окупованих Олешках Херсонської області (відео)
Отже, на підставі заяв начальниці Олешківської міської військової адміністрації (МВА) Тетяни Гасаненко, уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця та свідчень волонтерів і місцевих жителів, відомо про таке:
- Голод і заблоковане постачання:
Продукти харчування в місто майже не завозять. Продовольча криза настільки глибока, що взимку та навесні 2026 року зафіксовано випадки загибелі місцевих жителів від голоду та переохолодження (за даними волонтерських реєстрів, рахунок жертв блокади й терору йде на сотні). Базові продукти, як-от борошно, продають склянками за надвисокими цінами, при цьому грошей у населення практично немає.
- Терор і відбирання їжі:
Є розповіді про те, що російські військові вдираються до підвалів цивільних і силою забирають останні запаси їжі. Тих, хто чинить опір, б'ють або вбивають. Також фіксувалися обстріли черг за гуманітарною допомогою.
- Відсутність комунікацій і брак питної води:
В Олешках тривалий час немає стабільного електро-, газо- та водопостачання. Існує катастрофічний дефіцит питної води.
- Суцільне мінування та атаки дронів:
Усе місто та під’їзні дороги до нього щільно заміновані. Будь-яке пересування вулицями за продуктами чи водою є смертельно небезпечним: люди підриваються на мінах або стають цілями для ворожих дронів прямо на власних подвір'ях. Через це загиблих не можуть поховати, тіла лежать на вулицях тижнями.
- Неможливість евакуації та виплат:
Російська окупаційна влада повністю заблокувала виїзд для цивільних і відмовляється відкривати гуманітарні коридори, фактично утримуючи цивільних як заручників та використовує їх як живий щит. Щоб оформити будь-які соціальні виплати від окупантів, від літніх та маломобільних людей вимагають їхати до Скадовська трасою, яка перебуває під постійним вогнем.
Офіс Омбудсмена України Дмитра Лубінця та Міжнародний Комітет Червоного Хреста намагаються організувати зелений коридор та вивезти всіх людей з Олешок. Волонтери вважають, що це навряд чи вийде, бо російські окупанти не дають цього зробити.