У Чорному морі відбувся перший в історії бій морських безекіпажних катерів, і Україна його виграла. Про це повідомили у Військово-морських силах України. Водночас Росія розбудовує в анексованому РФ Криму інфраструктуру для безекіпажних катерів, щоб посилювати атаки на приморські українські міста. Що означає проведення першого морського бою, наскільки це знакова подія? Як це може вплинути на ситуацію з безпекою в Чорному морі? І чи є перспектива політичних домовленостей щодо зернового коридору та безпечного судноплавства поблизу українських портів?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з Володимиром Заблоцьким, військово-морським експертом, оглядачем журналу Defence Express, науковим співробітником Національного військово-історичного музею України та Максимом Гардусом, фахівцем із комунікацій організації Razom We Stand, експертом у сфері транспорту.
Російський безекіпажний катер, що тоне, у прицілі українського БЕКа в Чорному морі. Скриншот із відео телеграм-каналу ВМС ЗСУ
У Військово-морських силах України повідомили, що успішну операцію зі знищення російського морського безекіпажного катера провели у взаємодії з Головним управлінням розвідки. Ціль виявили підрозділи ГУР. Морський безекіпажний катер ВМС Sargan 3000 успішно її знищив.
Це перший в історії морський бій між безекіпажними катерами, наголосили українські військові. Російська влада та військові наразі не коментували інформацію про знищення.
Російський безекіпажний катер, що тоне в Чорному морі. Скриншот із відео телеграм-каналу ВМС ЗСУ
Військово-морський експерт, оглядач журналу Defence Express, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України Володимир Заблоцький вважає, що поява такого сценарію була прогнозованою. За його словами, йдеться про протидію російським безекіпажним катерам, які використовуються, зокрема, поблизу українських портів і зернового коридору.
Володимир Заблоцький
Це частина реалізації плану створення поясу безпекиВолодимир Заблоцький
«Це частина реалізації плану створення поясу безпеки, а також, як я вже казав, військових засобів, які забезпечили б безпеку Одеської та Миколаївської областей. Тому що противник, звісно, намагається всіляко завадити нормальному експорту нашої продукції, а це важливо для нашої економіки, і використовує всі доступні для цього засоби», – сказав Володимир Заблоцький.
Росія намагається застосовувати безекіпажні катери проти судноплавства та українського зернового коридору одночасно з іншими засобами нападу – крилатими ракетами та безпілотниками, зазначає експерт. Але, за словами експерта, російські БЕКи стикаються з проблемами управління. Як приклад він навів випадки виявлення російських апаратів біля берегів Румунії та на Балтиці.
«Так, у них (росіян) є проблема з тим, що у них немає Starlink, у них є певні проблеми з управлінням такими катерами, вони втрачають управління. Наприклад, біля берегів Румунії був зафіксований такий катер, який втратив управління з невідомих причин: або ж він був пошкоджений нашими силами оборони, або РЕБом там заглушили, тому що ретранслятор десь там літав, мабуть, у повітрі, і перебили зв'язок… Румуни його забрали, потім підірвали в морі. Аналогічна подія була на Балтиці, там уже поляки знайшли такий російський дрон», – розповів Володимир Заблоцький.
Російський безекіпажний катер «Мурена-300с». Скриншот зі сторінки офіційного сайту ГУР
Українські надводні безпілотні платформи сьогодні в розвитку випереджають російські, каже Заблоцький. Йдеться про системи з найрізноманітнішим озброєнням.
«Це низка надводних платформ без екіпажів, які будуть озброєні кулеметами 12,7 мм, як у цьому бою було показано. Ракетами різного призначення, зокрема ППО, і зокрема протикорабельними, малої дальності дії для знищення саме ось таких надводних об'єктів. Вони можуть також ставити міни, і ми це вже довели в Севастополі ще у 2022 році, у 2023-му. Там були підриви кораблів, деякі з них перебувають на ремонті, тому що немає чим ремонтувати», – сказав Володимир Заблоцький.
Морський дрон «Magura V5» ГУР МО України під час зйомок Крим.Реалії, серпень 2024 року. Кадр із відео
Розвиток таких технологій відбувається під час взаємодії із закордонними партнерами. Серед них експерт назвав США, Данію, Нідерланди, Німеччину та Норвегію. За словами Заблоцького, частина розробок уже проходила випробування безпосередньо в Чорному морі. Серед перспективних напрямів він виділив системи, які зможуть захищати Одесу не лише від надводних цілей, а й від повітряних атак.
Данська компанія підготувала для нас проєкт надводного дронаВолодимир Заблоцький
«Данська компанія підготувала для нас проєкт надводного дрона, який працюватиме як безпілотний дрон ППО і створить, скажімо так, загородження, ну, це така система, ройова система з кількох дронів, які будуть розміщені за 15-20 кілометрів від узбережжя і перехоплюватимуть ті ж «шахеди» або інші літаючі цілі подалі від узбережжя та від міста Одеси. Це така задумка, така система створюється. У якому стані вона зараз, я сказати не можу, але не можна відкидати, що ось цей морський бій, про який ми говорили, це частина тієї системи з проєкцією сили вже на надводні цілі», – сказав Володимир Заблоцький.
Росія ж розбудовує інфраструктуру для безекіпажних катерів в анексованому Криму. Про це пише видання Defence Express. Супутникові знімки показують, що Росія почала будувати дронові фактично порти, щоб посилювати атаки на кілька українських міст. Такі об'єкти зафіксовані біля озера Донузлав.
Росія розраховує використовувати їх для ударів по прибережних регіонах, зокрема по Одеській та Миколаївській областях, а також для атак на цивільне судноплавство в Чорному морі.
За інформацією Заблоцького, відомо про 21 таку локацію. При цьому він вважає, що сама стаціонарна інфраструктура не дає російським силам принципової переваги.
Перевага цих дронів у тому, що вони мобільніВолодимир Заблоцький
«Ви знаєте, це дуже дивно, незрозуміло, навіщо цю інфраструктуру будувати, тому що перевага цих дронів у тому, що вони мобільні, на причепах можуть бути доставлені куди завгодно, на будь-яку ділянку узбережжя, і непомітно для противника спущені на воду та відправлені на завдання, поставлені на кіль і відправлені на завдання. А якщо невдача, так само їх можна повернути назад. Але це росіяни, вони дуже багато чого нерозумного роблять, ну хай роблять. Ми ці точки знаємо, 21 локація, вони всі відомі, можуть бути уражені, якщо буде необхідність. Але зараз там нічого немає, це такі, скажімо так, обладнані спуски на воду, щоб можна було під'їхати і спустити катер, там нічого немає», – сказав Володимир Заблоцький.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
Росія побудувала в Криму базу для морських дронів. Що про це відомо?Росія продовжує атакувати українські порти, портову інфраструктуру та цивільні торговельні судна, створюючи загрозу для людей і міжнародного судноплавства в Чорному морі. Про це днями заявили в Міністерстві з відновлення інфраструктури та транспорту України. Зокрема, 17 вересня російський безпілотник атакував цивільне судно під прапором Танзанії, яке прямувало до одного з українських портів. Унаслідок удару загинув капітан судна та ще троє членів екіпажу дістали поранення.
До повномасштабної війни Україна мала 19 портів. Частина з них опинилася на окупованих територіях, а Миколаївський, Херсонський та Очаківський порти досі не працюють через окупацію Кінбурнської коси, розповів в ефірі Радіо Крим.Реалії Максим Гардус, фахівець із комунікацій організації Razom We Stand та експерт у сфері транспорту і логістики. Наразі, каже експерт, основними працюючими напрямами залишаються порти Великої Одеси та Дунайського регіону.
Максим Гардус
Зараз із Великої Одеси практично заблоковано експортМаксим Гардус
«Там дуже велика кількість пошкоджень, кількість об'єктів, які зазнали бодай однієї атаки, – кілька сотень. Кількість засобів ураження, застосованих проти портової інфраструктури, вже перевищила 2,5 тисячі. Пошкоджено десятки суден. У результаті зараз із Великої Одеси практично заблоковано експорт», – сказав Максим Гардус.
За словами експерта, основними українськими експортними вантажами залишаються зерно, метали та руда. При цьому атаки на портову інфраструктуру та цивільні судна почалися практично з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Україна, звісно, звернула увагу міжнародної спільноти на це. Були подані скарги до Організації Об'єднаних Націй та Міжнародної морської організації. На жаль, ситуація така, що у структурах ООН дуже великий вплив Російської Федерації. І, в принципі, істотних санкцій за грубе порушення правил ведення війни – атак на цивільні судна – застосовано у межах цієї організації щодо Росії не було», – сказав Максим Гардус.
Сили оборони України також регулярно завдають ударів по портовій та пов'язаній із нею інфраструктурі на території Росії. Зокрема, у ніч на 9 вересня Україна атакувала ракетами та дронами Новоросійськ. І крім військових кораблів, там було уражено портову та військову інфраструктуру.
Новоросійський порт, архівне фото
Головне завдання цих атак – скорочення доходів російського федерального бюджету, які дозволяють фінансувати війну, вважає Гардус. Основним джерелом таких доходів експерт називає експорт вуглеводнів.
«І ми бачимо, що на піку, коли скорочення було досить великим, експорт нафти з Росії істотно просідав. Що було однією з причин, не єдиною, але однією з причин того, що дефіцит федерального бюджету драматично зростає. Він був запланований на 2026 року в розмірі 4 з гаком трильйонів рублів. Зараз вже він вийшов на дефіцит у 6 трильйонів і продовжує зростати», – сказав Максим Гардус.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Тіньовий флот», Крим і Чорне море у воєнній економіці РосіїЕксперт зазначає, що серед російських портів Чорного моря особливе значення має Новоросійськ. За його словами, глибоководний порт дозволяє приймати великотоннажні танкери та завантажувати за один раз більше нафти. Туапсе, Ростов-на-Дону та порт Азов також беруть участь в експорті, але можливості цих портів різняться через обмеження щодо осадки суден. Ці порти були залучені в експорт зерна. Після активних дій ЗСУ в Азовському та Чорному морях вивезення зерна фактично зупинили. Це вже призвело до того, розповідає Гардус, що в Краснодарському краї закупівельні ціни впали, і аграрії зазнають збитків.
«І якщо нічого не робити, не розблокувати експорт зерна, то доведеться з бюджету допомагати фермерам, яким не вистачає грошей на наступну посівну», – сказав Максим Гардус.
За словами експерта, можливе розблокування експорту дозволило б Росії уникнути частини бюджетних витрат на підтримку аграрного сектору. Крім того, торгівля зерном має міжнародний вимір, оскільки основні покупці російської та української продукції значною мірою збігаються.
Це геополітичний козир для Росії, як і для України такожМаксим Гардус
«Це геополітичний козир для Росії, як і для України також. Це відносини з Глобальним Півднем, з Африкою та Близьким Сходом, тому що, якщо чесно, покупці в обох країнах майже одні й ті самі. Сирія, Єгипет, арабські країни, Індія тощо. І вони теж у цьому зацікавлені. Так, і показати, що ми їм допомагаємо і що вони нам допомагають, це дуже важливо для міжнародного іміджу країни», – сказав Максим Гардус.
Надія на можливе перемир'я між Росією та Україною регулярно виникає у ЗМІ. Гардус нагадує, що за весь час повномасштабної війни сторони вже кілька разів намагалися створити механізми для зернового експорту. Деякі якийсь час працювали. Тому не відкидають і появу нових домовленостей, вважає Гардус, утім, як і їхнє порушення через кілька місяців.