Віталій Портников: Судова вистава в Криму триває

Ілюстраційний колаж

Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії

Судова вистава в анексованому Росією Криму триває: перед черговим засіданням у справі нашого колеги Владислава Єсипенка вже чекали на розв'язку, але в результаті у розпорядженні суддів не виявилося так званого висновку за фактом психологічного та фізичного тиску на журналіста.

Як відомо, Владислав Єсипенко стверджував, що його змушували давати свідчення під тортурами – і з погляду російського правосуддя необхідно долучити до справи документ, який, поза всяким сумнівом, засвідчить, що жодних тортур і жодного тиску на Єсипенка не було. А те, що слідство фактично сфальшувало результати власної роботи, кримський суддя не помітить – адже якщо помічати такі «подробиці», можна швидко позбутися роботи.

Дуже важливо – не давати учасникам цієї вистави думати, що їх сприймають як справжніх суддів чи прокурорів

Упевнений, російський суд саме тому завжди є виставою, що його учасники ретельно імітують правосуддя. Заслуховують захист, щоб відсунути його аргументи. Вимагають документи, в яких не буде жодного слова правди. Потім зачитують вирок, який буде сповнений абсурдних звинувачень. І процес над Владиславом Єсипенком наближається саме до такого фіналу – не першому і не останньому в історії імітаційного правосуддя Росії останніх десятиліть.

І тут дуже важливо – не давати учасникам цієї вистави думати, що їх сприймають як справжніх суддів чи прокурорів. Ні, треба називати речі своїми іменами. Справжні судові рішення, впевнений, пишуться в іншому відомстві – у ФСБ, не випадково суддя відхилив вимогу захисту про допит слідчого ФСБ, який, власне, і вигадав усю історію «злочину» Єсипенка за вказівкою свого начальства, зрозуміло. А суддя та прокурор, схоже, просто виразно зачитують тексти власних ролей.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Суд у «справі Єсипенка» в Криму: «Не чекав від ФСБ підробки»

Це і є їхня, так би мовити, суспільна функція. Саме тому будь-яке рішення, яке вони ухвалять, буде не вироком, а розправою. І саме тому визволення Владислава та інших в'язнів російських катівень і колоній – на території окупованих Криму та Донбасу й самої Росії – залишатиметься, певен, одним із найважливіших завдань Української держави.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції