Вибух із наступною пожежею на Керченському мосту закрив логістику не тільки російським військовим, а й суттєво збільшив терміни доставки поштових відправлень з півострова і назад. Різко зросла кількість скарг на роботу «Пошти Криму» з боку відправників та одержувачів.
Про конкуренцію у сфері надання поштових послуг на окупованому півострові, про «Пошту Криму», її недоступність для більшості країн світу, а також її акції на підтримку агресії в Україні – у матеріалі Крим.Реалії.
Новосибірський конкурент «Пошти Криму»
«Пошта Криму» – невизнаний поштовий оператор, створений відразу після незаконної анексії півострова Росією, – підвідомча організація Міністерства цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій Росії, де кримську російську пошту вважають «державним оператором на території Криму і міста Севастополя».
Щорічно на рахунок федерального міністерства «Пошта Криму» перераховує 50% свого прибутку, який у 2021 році склав 40 мільйонів рублів при виторгу майже 2,5 мільярда рублів.
У травні 2021 року на кримський ринок поштових послуг вийшло ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю – КР) «НПС Крим». Цю організацію керівництво «Пошти Криму» вже розглядає як конкуруючу.
«НПС Крим» – дочірній підрозділ новосибірської компанії «Національна поштова служба» («НПС»), що працює за ліцензією російського Мінзв’язку і вважає себе другим поштовим оператором на території Російської Федерації після «Пошти Росії». «НПС Крим» зареєстровано на півострові як окрему юридичну особу з кримською пропискою на ім’я Олександра Пашкова, який вважається генеральним директором підприємства у Криму.
На сайті головної компанії «НПС» у пошуку можна знайти офіційні адреси та контакти її поштових відділень у всіх районних центрах Криму, а також у місті Севастополі.
Листи, посилки, пенсії: все – за гроші та через федеральні центри
Ані «НПС Крим», ані «Пошта Криму» не входять до складу «Пошти Росії» – призначеного національного поштового оператора Російської Федерації, члена Всесвітньої Поштової Союзу (ВПС). Кримські «пошти» працюють виключно на території півострова.
Загальноросійськими тарифами кримські відділення поштового зв’язку не користуються. Вихідна та вхідна кореспонденція надходить на «Пошту Росії» шляхом фізичного завантаження на федеральний поштовий транспорт у певних пунктах. За отримання та доставку місцевої кореспонденції до сусідньої Росії та за її межі «Пошта Криму» справно платить «Пошті Росії» за договорами. Таку ж схему використовує «НПС Крим», тільки передає посилки, листи та іншу кореспонденцію у спеціальних пунктах своєї головної компанії, яка протягом 2007-2019 років встигла створити власну інфраструктурну мережу по всій Росії.
Доставка пошти
Під час доставки федеральних пенсій адресатам на півострові «Пошта Криму» використовує договірні зобов’язання перед ПФР і отримує за надану послугу відповідну плату. На території півострова «Пошта Криму» організувала договірну співпрацю з банком РНКБ і тепер може приймати у населення платежі за комунальні послуги та послуги зв’язку, переказуючи гроші на рахунки кримських місцевих комунальних служб.
Підписка на «Мурзилку», партійну пресу та «Сад-город»
У каталозі періодичних видань, доступних для підписки та передплати терміном до року, «Пошта Криму» пропонує кримчанам російські газети і журнали з материка. Більшість пропозицій стосується центральних видань та видань федеральних одиниць Росії. Партійній пресі та садівникам-городникам – особлива увага. Є і серйозні наукові видання, і видання англійською мовою, і знайомі всім за підпискою в колишньому СРСР дитячі видання – «Мурзилка» тощо.
Відділення «Пошти Криму»
Місцева періодика за своїми назвами також повертає читача у минуле століття та час «комуністичних орденів» на першій шпальті газет.
В окремому списку кримських і севастопольських видань для підписки доступні газети та журнали кримськотатарською мовою. Замовити підписку газет і журналів українською мовою неможливо, таких позицій у каталозі просто немає.
«Пошту Криму» не визнають, але її кореспонденцію отримують та відправляють
З 2015 року пошта США відмовляється доставляти посилки до Криму. Не визнають Пошту Криму і в країнах Європейського Союзу.
В умовах санкцій «Пошта Криму» продовжує рекламувати доставку кореспонденції практично по всьому світу, включаючи країни Європейського Союзу, Канаду та США.
24 лютого 2022 року «Пошта Криму» призупинила прийом міжнародних відправлень до України та Республіки Молдова. На сьогодні перелік країн, куди закрито прийом кореспонденції, складається з 92 позицій – майже половина країн світу. Одночасно приймаються без обмежень відправлення, адресовані до європейських держав, а також США, Канади, країн СНД – загалом 112 держав.
Коментуючи на прохання Крим.Реалії міжнародну діяльність російських поштових операторів у Криму та Севастополі, один із колишніх керівників Кримської дирекції Укрпошти, який побажав залишитися невідомим, зазначив існуючу практичну можливість надсилати листи та посилки з Криму до будь-яких країн світу через «Пошту Росії».
«Сьогодні, відправляючи послання з Європи до Криму, якщо у графі адресата не вказувати «Крим», а залишити лише місто чи населений пункт півострова у прив’язці до Росії, а також вказати індекс, можна досягти мети. Такий лист прийде за призначенням», – наголосив співрозмовник.
Церемонія спеціального гасіння художнього маркованого конверта, виготовленого на честь століття колишнього Таврійського національного університету (після анексії Криму – Кримський федеральний університет). Сімферополь, жовтень 2018 року
Очільник Київського товариства філателістів Євген Смелянський, відповідаючи на запитання Крим.Реалії, назвав низку прийомів, які використовує «Пошта Криму» з метою введення в оману керівництва поштових операторів країн світу.
Безпосередній зв’язок «Пошти Росії» з «Поштою Криму» все одно розкривається. Достатньо подивитися на відправленняЄвген Смелянський
«Жодних поштових марок «Пошта Криму» не випускає, це – міф! Використовуються марки Росії. Щоб не викликати негативної реакції поштових операторів країн-членів ВПС, «Пошта Росії» уникає включення своєї назви в тексти штемпелів, які використовуються в Криму. Там все робиться від імені «Пошти Криму», але вона боїться вставляти свою назву в штемпелі. На сьогодні у Криму та Севастополі відправлення першого дня та конверти зі спецпогашеннями франкують штемпелями просто зі словом «Росія» та зазначенням населеного пункту, а також номера поштового відділення. Але безпосередній зв’язок «Пошти Росії» з «Поштою Криму» все одно розкривається. Достатньо подивитися на відправлення з календарними штемпелями – там так і написано «Пошта Росії», дата, ЦОП Сімферополя» чи іншого населеного пункту», – розповів Євген Смелянський.
Голова Київського товариства філателістів Євген Смелянський
Користувач Wasily Crimea в одному із твіттів опублікував скан-копію календарного штемпеля Пошти Росії у Криму.
Після окупації Росією частини територій Херсонської та Запорізької областей у «Пошті Криму» заявили про поновлення там надання поштових послуг населенню.
Графіті «на підтримку спецоперації» (так у Росії називають збройну агресію в Україні – КР) одним із перших з’явилося на будівлі головпоштамту в Сімферополі.
Будівля головпоштамту в Сімферополі
До написання листів та їх відправлення на фронт у Криму залучають школярів.
«Пошта Криму» є, а ось пошти на півострові немає…
«Російська кримська влада просто вкрала у Кримської дирекції «Укрпошти» все майно. Крім того, деяке українське майно ще тривалий час використовувалося у Криму – практично до вересня-жовтня 2014 року листи надсилали в українських конвертах та за українськими тарифами, клеїли українські марки як знаки оплати, а також франкували такі відправлення штемпелями «Укрпошти»! Існування «Пошти Криму», як і «НПС Крим», не говорить про те, що на півострові працює справжній поштовий оператор. Визнаної та нормально працюючої пошти на півострові немає», – зазначив Крим.Реалії неназваний колишній співробітник Кримської дирекції «Укрпошти».
«…На півострові багато проблем. Наприклад, практично повна відсутність якісної федеральної преси, відсутність «Пошти Росії» (діє потворна «дочка» – «Пошта Криму»), тотальне скорочення мережі Союздруку… та інше», – цитує сайт Материк заяву російського голови Спілки журналістів Севастополя Сергія Горбачова.
«Пошта Криму» попереджає про затримки відправлень, там змушені постійно роз’яснювати, куди діваються посилки.
Ми засуджуємо будь-яку співпрацю з «Поштою Криму» та закликаємо пошти світу не підтримувати поштове сполучення з поштою країни-агресораПресслужба «Укрпошти»
У пресслужбі «Укрпошти» повідомили кореспондента Крим.Реалії, що розпочата у квітні робота з ініціювання у країнах-членах ВПС перегляду умов співпраці з Росією триває. На заклик «Укрпошти» відгукнулися пошти Польщі, Швеції, Данії, Фінляндії та Австралії, вони вже подали відповідні документи до Світового поштового союзу про припинення доставки відправлень до Росії та Білорусі. До поштової блокади країн-агресорів приєдналася також «Латвійська Пошта», яка у березні припинила поштові грошові перекази до Росії та Білорусі.
«У 2014 році «Укрпошта» припинила доставку відправлень до Криму, було відправлено листа до Міжнародного бюро ВПС, де, однак, не передбачено механізму запровадження санкцій… Ми засуджуємо будь-яку співпрацю з «Поштою Криму» та закликаємо пошти світу не підтримувати поштове сполучення з поштою країни-агресора. Росія, користуючись бюрократією міжнародних організацій, знаходить для своїх цілей юридичні прогалини в міжнародних документах і намагається підло викручувати ситуацію на свою користь. Питання з розширенням зони обслуговування так званої «Пошти Криму» на інші області України – ще один такий крок у загарбницькій війні Росії. Водночас, уже є досвід Донецької та Херсонської областей, де разом зі звільненням Збройними Силами України українських територій населення звільнялося й від неприємності користуватися послугами пошти країни-окупанта», – наголосили у пресслужбі «Укрпошти».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.