Президент України Володимир Зеленський у травні 2019 року припинив повноваження Верховної Ради України восьмого скликання. Саме цьому парламенту довелося вирішувати питання, що постали перед українською державою після анексії Криму та початку війни на Донбасі. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров ‒ один із депутатів, які представляли півострів у тому скликанні. Крим.Реалії публікують другу частину інтерв'ю з Чубаровим, у якій він розповідає про взаємодію з новим президентом України Володимиром Зеленським та роботу над деокупацією півострова.
Першу частину інтерв'ю читайте тут.
‒ На вашу думку, чи можливе закріплення на законодавчому рівні кримськотатарської автономії при новому українському парламенті?
‒ Усе залежатиме від того, чи плідно взагалі запрацює парламент. Якщо він зможе організувати посилення позиції України в усіх зовнішньополітичних напрямках і консолідацію всередині українського суспільства, то я не бачу жодних перешкод. Річ у тім, що тут просто потрібно усвідомити, що йдеться не стільки про кримських татар і про Крим, а перш за все про Україну. І, ухвалюючи ці рішення, українська держава посилює позиції у відновленні свого суверенітету над Кримським півостровом.
Голос кримськотатарського народу буде дуже важливим у подальшій долі КримуРефат Чубаров
Це (ухвалення змін до Конституції щодо кримськотатарської автономії ‒ КР) буде безумовним аргументом української сторони. Корінний народ півострова бажає реалізувати своє право на самовизначення і бачить це можливим у складі української держави. Я просто переконаний, що цей час не за горами. Голос кримськотатарського народу буде дуже важливим у подальшій долі Криму. І цей голос не можна буде просто проігнорувати, оскільки він опиратиметься на дуже широкий пласт міжнародного права ‒ права корінних народів.
‒ На зустрічі представників кримськотатарського народу з президентом України Володимиром Зеленським була озвучена пропозиція зберегти посаду уповноваженого президента у справах кримських татар. Що дає ця посада й наскільки вона важлива для кримських татар?
‒ У складі адміністрації попереднього президента серед дорадчих структур була й така структура, як уповноважений президента з проблем кримськотатарського народу. Її створення було і необхідним, і дуже обґрунтованим. Саме через це управління президент встановлював взаємодію з тими, хто тією чи іншою мірою відповідав, впливав на ситуацію в окупованому Криму. Це був такий апарат президента, щоб бути не просто поінформованим, а намагатися визначати політику щодо Криму й особливо кримськотатарського народу.
Оскільки новообраний президент у зв'язку з реформуванням адміністрації таку структуру ще не підтвердив, то Мустафа Джемілєв (лідер кримськотатарського народу ‒ КР) запропонував зберегти її. Він висловив свою думку про те, що було б бажано, щоб цю структуру очолював голова Меджлісу кримськотатарського народу. Далі вже рішення за президентом України.
‒ За підсумками передчасних виборів ви не потрапили в нове скликання українського парламенту. Чи ускладнить це вашу роботу з деокупації півострова?
‒ Я б поставив питання по-іншому: «Якби ви були в парламенті, то це прискорило б деокупацію?» Можна бути в парламенті й нічого там не досягти. Сам стан депутатського корпусу може не дозволяти тобі реалізовувати ті ініціативи, які, на твій погляд, є не просто необхідними, але які суттєво вплинуть на розвиток держави.
Без усвідомлення суспільства не можна буде деокупувати ні Крим, ні інші територіїРефат Чубаров
Дуже часто ініціатори законопроєктів виходять із того, мені так хочеться думати, що ухвалення того чи іншого закону буде посиленням держави й благом для суспільства. Але якщо в парламенті переважають зовсім інші інтереси, то наявність одного, двох, кількох десятків депутатів нічого не змінює. Тут головне, щоб громадська думка та позиція народних депутатів якщо вже й не збігалися, то були якомога ближчими одна до одної. Тому участь однієї людини може бути якоюсь помітною й посилювати якісь напрямки. Але без усвідомлення суспільства не можна буде деокупувати ні Крим, ні інші території.
‒ Як ви вважаєте, після анексії півострова кримчани відділилися від материкової України чи все ж стали ближчими?
‒ По-різному: все залежить від того, як вони відчували себе напередодні, в перші дні, перші тижні окупації. Ви сказали цей термін (кримчани ‒ КР), і я теж його використовуватиму, хоча мені він дуже не подобається. Так ось, ті «кримчани», які сприймали окупацію як зміну, яка дозволить їм кардинально покращити умови життя, детально не розмірковують про суть незалежної України та Російської Федерації. Вони й сьогодні не обтяжують себе роздумами про те, наскільки глухим кутом є політичний режим Росії і які потрясіння можуть очікувати Крим.
Your browser doesn’t support HTML5
День Незалежності. Як окупований Крим чекає Україну? (відео)
У Криму абсолютно зникла ейфорія з боку тих, хто вітав прихід РосіїРефат Чубаров
Ті люди, які не встигли виявити себе як противники того вторгнення, а цих людей було чимало, то думаю, що вони потай все-таки сподіваються, що ситуація вирішиться й Україна повернеться. А ті, які відкрито виступали проти російського вторгнення, нехай і ненасильницьким способом, ‒ ці люди одні з перших, хто очікує повернення України. Їхні занепокоєння, через які вони протидіяли і не сприймали російську окупацію, виправдалися повністю. Якраз щодо них ідуть цілеспрямовані репресії.
У Криму абсолютно зникла ейфорія з боку тих, хто вітав прихід Росії. Але з боку багатьох із тих, хто радів приходу Росії ‒ при тому, що вони розчарувалися ‒ поки ще немає довіри до України. Наше завдання ‒ зробити так, щоб ці люди, хоча б через усвідомлення того, наскільки потворним є політичний режим Росії, прийшли до етапу розуміння можливості свого майбутнього в складі України.