Кримчани, які володіють незаконно зведеними будівлями, з 1 січня 2020 року можуть остаточно втратити їх. Про це в ефірі радіо «Спутник в Крыму» повідомила голова комітету російського парламенту Криму з майнових та земельних відносин Євгенія Добриня.
За словами чиновниці, кримчани мали можливість до цього терміну звернутися до влади, щоб легалізувати своє майно за російським законодавством. Добриня стверджує, що підконтрольна Росії влада півострова часто сама зв'язувалася з громадянами та наполегливо пропонувала зайнятися оформленням самобудів, однак нібито не всі погодилися цим займатися. Про цю проблему йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Євгенія Добриня в ефірі радіо «Спутник в Крыму» описала офіційний порядок, за яким кримчани могли оформити свої споруди у власність або в оренду:
Євгенія Добриня
«Був досить великий термін дії цієї постанови, і багато громадян ним скористалися. Було й так, що представники муніципалітетів розповідали: вони звертаються до громадян з приводу оформлення, а ті говорять, що не потрібно. Неможливо ж у цій частині якось тиснути. Зрозуміло, що будуть проблеми зі спадщиною, з дітьми, які там проживають. Але дуже багато хто скористався цією можливістю, писали звернення та заяви. Для цього окремо в кожному муніципалітеті велися свої справи. Це стосується не тільки «полян протесту» ‒ там кожна споруда врахована. Там, де не «галявини протесту», громадяни приходять, повідомляють про себе. Далі була ціла процедура, створювалися комісії, які виїжджали на місце, оцінювали споруду: чи можна назвати її житловим будинком, чи безпечна вона ‒ і, відповідно, ухвалювалися рішення, або ж рішення зараз у процесі».
Євгенія Добриня зазначила, що, якщо власник будівлі не пішов на співпрацю, чиновники відкривають адміністративні провадження для подальшого знесення.
Учасник «галявини протесту» в селі Укромне Сімферопольського району Владислав Дорошенко розповів Крим.Реалії, що на практиці взаємодія з російськими чиновниками виявилася іншою.
Ми тепер не знаємо, знесуть наші будинки чи ніВладислав Дорошенко
‒ У нас тут 524 ділянки, житлових будинків ‒ 6. У 2006 році люди вперше подали заяви в Укромнівську сільраду, і всім прийшли відмови. Вони зумовлені тим, що земля не входить до території сільради. Наразі ми знову подали заяви, але тепер нам відмовляють у зв'язку з тим, що у нас немає техпаспортів на будинки. Ці відмови прийшли 30 грудня 2019 року, і ми тепер не знаємо, знесуть наші будинки чи ні.
Владислав Дорошенко згадує, що учасники «галявини протесту» заради телевізійної картинки дозволили представникам російського уряду Криму демонтувати декілька тимчасових споруд.
Ми з кількома іншими самозахопленнями вирішили провести спільну акціюВладислав Дорошенко
‒ Зараз, коли ми відносили заяви в Укромнівську сільраду, там прямо говорили, що нам нічого не світить, тому що ця земля, яка знаходиться між новим і старим аеропортами, біля євпаторійської траси, вже розподілена між чиновниками. Зараз, після Нового року ми з кількома іншими самозахопленнями вирішили провести спільну акцію. Ми подаємо заявку на пікет уздовж траси між аеропортами.
За словами Владислава Дорошенка, учасники «полян протесту» будуть також протестувати проти підміни власників ділянок російською владою при спробах оформити документи на землю. Редакція Крим.Реалії попросила Євгенію Добриню прокоментувати твердження Владислава Дорошенка, однак та не відповіла на запит.
Голова «Кримськотатарського ресурсного центру» Ескендер Барієв переконаний, що в учасників «полян протесту» не вийде легалізувати свою землю за російським законодавством.
Перспективи у цих людей фактично нульовіЕскендер Барієв
‒ У громадській думці заведено вважати, що з цими самозахопленнями пов'язані саме кримські татари, хоча перед окупацією їм належало всього 30% таких ділянок. Самозахоплення ‒ комплексна проблема. Я так розумію, що зараз окупаційна влада через закон про наділення землею з муніципальної державної власності так званої Республіки Крим ухвалила рішення про те, що виділяти ділянки можна тільки людям, які проживають не менше п'яти років на тій чи іншій території. На самозахопленнях же були люди, які або були прописані в інших місцях, або взагалі не мали прописки. У результаті навіть відповідно до російського законодавства вони просто не можуть отримати земельні ділянки. Так що перспективи у цих людей фактично нульові. Думаю, ми маємо говорити про реакцію України в цьому плані, для захисту своїх громадян.
Ескендер Барієв
Ескендер Барієв вважає, що ухвалення владою України спеціальної постанови про ці ділянки в Криму дозволило б учасникам «полян протесту» відстоювати свої права в міжнародних інстанціях.
‒ Тут ми могли б вести грамотну і ненасильницьку боротьбу проти окупанта. Ми зі свого боку зовсім нещодавно подали в експертний механізм з прав корінних народів доповідь, в якій чітко вказуємо ці проблеми і перераховуємо низку самозахоплень, де порушуються права корінного народу.
Журналіст із Севастополя Андрій Васильєв зазначає, що у місті, де не було «полян протесту», виникали більші самовільні споруди.
‒ У Севастополі в останні роки була знесена досить велика кількість гаражів. У місті багато машин, кооперативів не вистачає, а багато знесених будівель існували ще з радянських часів. Оскільки тут у власників не було жодних правовстановлювальних документів на земельні ділянки, рішення виконувалися швидко та безкомпромісно. Друга проблема глобальніша й охоплює більшу кількість людей ‒ це багатоповерхові житлові будинки, збудовані на земельних ділянках під індивідуальне житлове будівництво. Така практика була поширена в українські роки. Тоді кожен громадянин міг отримати в міських межах дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку, але замість цього на ділянці виростала багатоповерхівка до 100 квартир. Після того як стали діяти російські закони, проблема навіть погіршилася.
Андрій Васильєв стверджує, що російське законодавство дозволяє легше узгоджувати виділення землі та початок будівництва.
‒ По суті, громадянин, отримавши землю, може просто надіслати повідомлення, що він будує будинок. Звичайно, потім для його введення в експлуатацію необхідно проходити всі інстанції. У відповідь російська влада намагається використовувати різні механізми. Всі пам'ятають, як у 2014-му Сергій Меняйло підірвав будинок на вулиці Капітанській у центрі міста. У реальності з 2015 року виносилося багато судових рішень про знесення такого роду об'єктів, але жоден з них не був знесений, оскільки це досить складний процес. Торік федеральна влада спростила процедуру легалізації самобудів. Якщо громадянин виконує вимоги щодо поверховості будинку, наприклад, прибирає зайві поверхи, то у нього виникає можливість узаконити таку споруду. Але це не грає ролі для об'єктів, де вже по 12 поверхів, продані квартири, живуть люди. Таких об'єктів у Севастополі більше ніж 100, ще 60 будуються.
(Текст підготував Владислав Ленцев)