Чорноморський флот РФ знову під ударом: що відомо про наслідки української атаки на Новоросійськ

Під час української атаки на порт Новоросійська у Військовій гавані уражено кілька кораблів Чорноморського флоту Росії. Що відомо про операцію, які це кораблі та як їх виведення з ладу вплине на можливості російських військових завдавати ударів по Україні, з’ясовували Крим.Реалії.

У ніч на понеділок, 2 березня 2026 року, безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» Служби безпеки України спільно з іншими складовими Сил оборони уразили кораблі, нафтову інфраструктуру та системи ППО на військових і нафтових об’єктах порту «Новоросійськ», повідомило Радіо Свобода з посиланням на джерело в СБУ.

«За попередніми даними, безпілотники СБУ уразили: військові кораблі, радар наведення 30Н6Е2 комплексу С-300 ПМУ-2 «Фаворит», ЗРПК «Панцирь-С2», шість із семи нафтоналивних стендерів на нафтовому терміналі «Шесхарис», – зазначив співрозмовник видання.

У вівторок, 3 березня 2026 року, у зведенні Генерального штабу ЗС України з’явилася згадка про «плюс один» знищений корабель або катер. Місце і час, а також тип судна в повідомленні не вказані.

На супутниковому знімку за 2 березня видно стовп диму, що здіймається з корабля у Військовій гавані Новоросійська. Фахівці телеграм–канала «Крымский ветер» визначили, що це фрегат класу «Адмирал Григорович», який є носієм крилатих ракет «Калибр».

У середу телеграм-канал «Досье шпиона» без посилання на джерело повідомив, що під час атаки в Новоросійську уражено п’ять кораблів.

«Один із них зазнав суттєвих пошкоджень, імовірно, йдеться про морський тральщик «Валентин Пикуль» (в/ч 90921, Новоросійськ). Також є інформація про завдані пошкодження кораблям «Ейск» та «Касимов». Відомо про 3 загиблих і 16 поранених військовослужбовців», – йдеться у повідомленні.

Типи та назви ще двох кораблів у повідомленні каналу не вказані.

Російські військові удар по кораблях у Новоросійську не коментували.

У Міноборони РФ відзвітували про знищення вночі 66 безпілотників над Краснодарським краєм і 67 – над акваторією Чорного моря. Російське оборонне відомство не повідомляє, скільки цілей не вдалося збити.

Масована атака, масштабні наслідки

За кількістю застосованих засобів ураження атака на порт Новоросійська була однією з наймасштабніших за весь час війни, зазначає капітан 3–го рангу запасу, який раніше служив у військовій розвідці України. На умовах анонімності він прокоментував Крим.Реалії удар, завданий Силами оборони України по військових кораблях.

«Радіолокаційні станції та зенітні ракетні комплекси, по яких було завдано удару, – важливі складові системи ППО, яку методично руйнують Сили оборони. Але це об’єкти, які можна відновити, замінити з резерву або передислокувавши з інших регіонів Росії. Інша справа військові кораблі – вони коштують сотні мільйонів доларів, а замінити їх у Чорному морі нічим, оскільки на час війни відповідно до конвенції Монтре Туреччина закрила прохід військових кораблів через протоки Босфор і Дарданелли», – розповів офіцер.

За словами колишнього розвідника, фрегат класу «Адмирал Григорович» – «найжирніша» ціль, оскільки він є носієм «калібрів».

«На супутниковому знімку видно стовп диму, що здіймається з корабля, і він явно сильніший, ніж дим із труби під час роботи двигуна, але не можна бути впевненим на сто відсотків, що це дим від пожежі», – зазначив співрозмовник Крим.Реалії.

Фрегат «Адмірал Григорович» Чорноморського флоту РФ біля причалу в Севастопольській бухті, архівне фото

«У штаті Чорноморського флоту РФ три такі фрегати: «Адмирал Григорович» – він із 2023 року виконує завдання у складі російського угруповання в Середземному морі, а в Новоросійську перебувають «Адмирал Макаров» та «Адмирал Эссен». Це кораблі 2–го рангу ближньої, дальньої морської та океанської зони, кожен може нести по вісім ракет типу «Калібр». «Макарова» та «Эссена» росіяни восени 2023 року вивели із Севастополя в Новоросійськ, рятуючи від українських ударів», – зазначає капітан 3–го рангу запасу.

Фрегати введені в стрій у 2016–2017 роках і є одними з найсучасніших кораблів у російському ВМФ.

«Було заплановано будівництво шести фрегатів проєкту 11356Р «Буревестник». Три з них побудували для ЧФ РФ, два – для ВМС Індії. Ще один «індійський» фрегат не добудували, законсервували у 2022 році. На всіх цих кораблях як головна силова установка використовуються українські газогазотурбінні установки ГГТУ-М7Н1, вони були закуплені ще до 2014 року на підприємстві «Зоря – Машпроект» із Миколаєва. Якщо під час української атаки були пошкоджені ці ГТУ, їх росіянам буде складно відремонтувати, якщо взагалі можливо», – каже колишній український військовий розвідник.

Фрегат «Адмирал Макаров»

Раніше фрегати «Адмирал Макаров» та «Адмирал Эссен» уже потрапляли під удари Сил оборони України.

«Адмирал Эссен» був уражений 2 квітня 2022 року в Севастополі. Він став першою ціллю нової української ракети «Довгий Нептун», заявив у березні 2025 року в інтерв’ю виданню Nettavisen міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін.

Після цього корабель довго стояв у ремонті в Севастополі. Росія визнала атаку по цьому фрегату лише нещодавно. Наприкінці січня 2026 року 2–й Західний окружний військовий суд розкрив, що корабель був атакований, і що через атаку по «Адмиралу Эссену», за даними суду, була поранена одна людина.

У ніч із 28 на 29 жовтня 2022 року фрегат «Адмирал Макаров» стояв на рейді біля південного узбережжя Криму і був атакований українським морським дроном, який врізався кораблю в правий бік.

«Підбитий «Адмирал Макаров» діставався Стрілецької бухти, а російська берегова артилерія, не розібравшись, дала залп по своєму ж флагману, він вистрілив у відповідь», – йдеться у матеріалі «Української правди».

Й інші кораблі

Як зазначено в цитованому вище повідомленні телеграм–каналу, уражені кораблі «Касимов» та «Ейск». Це малі протичовнові кораблі (МПК) проєкту 1124 «Альбатрос», які в СРСР називали «убивцями» підводних човнів. Будувалися МПК у 1970-ті – 1980-ті роки, і сьогодні їхній вік становить від 35 до 50 років.

Екіпаж МПК проєкту 1124 налічує 86 людей. Корабель має повну водотоннажність 1030 тонн при довжині 71 метр. МПК озброєний артилерійською установкою АК-725, зенітною установкою АК-630М. Із ракетного озброєння має ЗРК «Оса-М» – 20 ракет 9М33. Протичовнове озброєння – дві РБУ-6000 «Смерч-2», мінно–торпедне озброєння – два 533-мм ТА ДТА-53-1124.

Малий протичовновий корабель «Суздалец» у Севастополі, архівне фото

Сьогодні у складі Чорноморського флоту РФ залишаються чотири МПК проєкту 1124М «Альбатрос-М» – «Муромец», «Суздалец», «Касимов» та «Ейск», побудовані у 1982–1989 роках. З них два базуються в Севастополі, а два виведені на Новоросійську базу.

«Призначенням кораблів проєкту 1124 було забезпечення розгортання радянських ПЧАРБ (підводний атомний човен атомний із балістичними ракетами ), охорона військово–морських баз і з’єднань ударних кораблів та конвоїв суден у прибережних районах. Сьогодні вони таких функцій уже не виконують. Україна не має підводних човнів, а з наявного на МПК озброєння можна хіба що намагатися збивати БпЛА, але судячи з останніх подій, вони і цього не роблять», – прокоментував капітан 3–го рангу запасу.

Тральщик «Валентин Пикуль» у бухті Новоросійська у 2018 році

Тральщик «Валентин Пикуль» належить до проєкту 266М «Аквамарин-М», корабель введений у стрій у 2002 році. Корабель перебуває у складі 184–ї бригади кораблів охорони водного району (включений до складу 31 липня 2002 року) Новоросійської Військово–морської бази.

Тральщик оснащений глибоководним тралом, тралом для знищення активних мін, триканальним широкосмуговим буксируваним телевізійним та комплексним шукачами–знищувачами мін, а також гідроакустичною системою «Мезень», що забезпечує виявлення донних мін.

Для захисту від кораблів противника на тральщики ставили автоматичні гармати АК-230М та 2М-3М, а також кулемети ДШК. Для протиповітряної оборони постачали ПЗРК типу «Стрела-3» та «Игла» з відповідними ракетами.

Доповнення

Коли стаття вже була опублікована, українська OSINT–спільнота «КіберБорошно» показала фотографії пошкодженого в Новоросійську фрегата та провела аналіз отриманих кораблем пошкоджень.

«Через атаку БпЛА на Новоросійську бухту була уражена середня надбудова російського фрегата «Адмирал Эссен».

Внаслідок удару відбулася детонація гранатометів постановки пасивних перешкод ПК-10, розташованих на бортах надбудови та призначених для відстрілу дипольних відбивачів і теплових пасток.

Серед уражених елементів корабельної електроніки – комплекс радіоелектронної боротьби ТК-25, який використовується для виявлення радіолокаційного випромінювання противника та постановки активних радіоперешкод.

Крім того, пошкоджень зазнали радари підсвічування цілей МР-90 «Орех», які входять до складу системи наведення корабельного зенітного ракетного комплексу та забезпечують підсвічування повітряних цілей на фінальній ділянці польоту ракет.

Також уламки, ймовірно, пошкодили основний оглядовий радар корабля «Фрегат-М2М», що відповідає за дальнє виявлення повітряних і надводних цілей та формування первинної радіолокаційної мапи для систем управління боєм», – йдеться у повідомленні.