«Ситуація з ATR вигідна Росії»: труднощі українського кримськотатарського телеканалу

Кримськотатарський телеканал ATR зіткнувся з фінансовими труднощами. Частина коштів, передбачених у державному бюджеті України, прийшли на рахунки каналу наприкінці минулого фінансового року, і їх довелося повернути в бюджет. В результаті ATR на 90% зупинив виробництво власного контенту, була звільнена майже половина співробітників.

Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський повідомив у своєму телеграм-каналі, що «поточний обсяг державної підтримки для кримськотатарського телевізійного мовлення передбачений державним бюджетом на 2020 рік і становить 50 мільйонів гривень», а також запевнив, що «для держави підтримка кримськотатарського народу залишається одним з найважливіших пріоритетів». Про те, що відбувається з ATR, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Власник телеканалу ATR Ленур Іслямов розповів Крим.Реалії, чому затримка фінансування так сильно вдарила по підприємству.

Ленур Іслямов

‒ Ми недоотримали 15 мільйонів, на які розраховували наприкінці року. Це оренда, мовлення на Крим, сигнал на супутнику. На виробництво програм було заплановано всього кілька мільйонів. Питання навіть не в грошах, а в тому, як це було зроблено. Ми розуміли, що уряд пішов, інший прийшов і що складнощі будуть, але не до такої міри. З іншого боку, ми теж розуміємо, що бюджет минулого року довелося секвеструвати. Якби ми знали заздалегідь, ми могли б якось адаптуватися до ситуації. Дуже важливо завжди мовити стабільно, утримувати глядачів, тим більше під час інформаційної війни. Зупинити мовлення всього на дві години ‒ це НП, це все одно, що зупинився сталеливарний цех. Наприкінці року ми втратили темпи, нас на місяць вибили з інформаційної війни. Природно, цим відразу скористалися наші опоненти.

У російських ЗМІ Криму вийшло безліч матеріалів про проблеми українського кримськотатарського телеканалу. Виконувач обов'язків голови російського Міністерства внутрішньої політики, інформації та зв'язку Криму Сергій Зир'янов в ефірі «Крым 24» навіть звернувся до журналістів ATR:

«Якщо хлопці, хороші фахівці, там, на Україні, залишилися без роботи ‒ ласкаво просимо в російський Крим. Ми завжди знайдемо їм тут роботу, і вони побачать на власні очі, що республіка Крим у складі Російської Федерації розвивається».

Ленур Іслямов вважає заяви Сергія Зир'янова суто політичними.

‒ По-перше, нехай він вивчить, що правильно говорити «в Україні». По-друге, те, що він робить, це не журналістська історія, а політичний стьоб над проблемами медіа. Насправді, ми вижили. Ми й раніше зазнавали труднощів ‒ вимикали ефір на два місяці, коли окупаційна російська влада не дозволила нам вести мовлення. Зараз ми все-таки самі запустили вечірній ефір, тому що хлопці не можуть чекати. Всі ці складності переборні. До речі, міністр Бородянський особисто телефонував компанії, яка обслуговує супутник, щоб нас не вимикали за несплату. Зараз у нас 15 мільйонів боргу, з цих 50 мільйонів ми маємо 15 витратити на попередній рік. Тобто, ми зараз в будь-якому випадку в мінусі на 15 мільйонів. Як ми ці гроші будемо добирати, зараз я вирішую, бігаю різними інстанціями. Причому, частина цього боргу ‒ зобов'язання перед державними мовниками.

Ленур Іслямов висловлює впевненість в тому, що кістяк колективу ATR, в який входять журналісти, які вимушено залишили Крим, збережеться і продовжить працювати.

Кримськотатарський активіст Заїр Смедляєв пояснює, чому, на його думку, російський телеканал «Міллет», який працює на півострові, не може задовольнити інформаційні потреби кримських татар.

Заїр Смедляєв

‒ Телеканал ATR створювався на кошти самого народу, за підтримки наших бізнесменів отримав розвиток. Для кримських татар дуже важливо, щоб він існував ‒ зараз це показник ставлення української влади до кримськотатарської проблематики, до справи відродження нашої рідної мови. Телеканал «Міллет» у Криму виконує російське державне замовлення, його завдання ‒ пропагувати, як, виявляється, весело і привільно стали жити кримські татари на півострові ‒ постійно очікуючи, що з ранку хтось може увірватися до будинку, до мечеті, на підприємство, хтось може бути викрадений. На телеканалі «Міллет» цього не бачать і розповідають казки, причому переважно російською мовою. Особливої глядацької аудиторії він не має, але якщо у нас не буде телеканалів, які несуть нашу позицію глядачам, ті змушені будуть дивитися щось типу «Міллет», потихеньку переходити туди.

Експерт Інституту масової інформації Катерина Дячук підкреслює важливість присутності українського голосу в Криму.

‒ У мене складається враження, що ATR ‒ вигнанець у власній країні. У нас триває інформаційна війна, і якщо обмежується мовлення єдиного кримськотатарського телеканалу, який може давати на півострів альтернативну інформацію, то виникають запитання: чи потрібно владі все це? Зараз ситуація дуже вигідна Росії: не буде альтернативної картинки, вона зможе зомбувати людей, все буде показуватися в райдужних тонах. У Криму зберігається інформаційний вакуум, активістів затримують, заарештовують, блокуються сайти ‒ обмежується все, що не вигідне російській пропаганді. Бути може, Міністерство культури хоче зробити спрямований на Крим проєкт в межах телеканалу іномовлення UATV, який зараз перебудовують для мовлення на окуповані території, але мені здається, кримськотатарський канал все одно має існувати, тим більше, що на нього виділили гроші.

(Текст підготував Владислав Ленцев)