Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Справа кримчанина Володимира Балуха, засудженого до трьох років і семи місяців ув'язнення фактично лише за підтримку України, за те, що він вивісив український прапор на даху власного будинку, стала одним із символів беззаконня, яке чинить російська окупаційна влада в Криму. Зараз, коли Балух уже на волі, практично така ж історія відбувається неподалік українських кордонів, у фактично окупованому Росією Придністров'ї.
Жителя цього регіону, громадянина Молдови Віктора Плешканова також засуджено Тираспольським судом по суті на «термін Балуха» – три роки і два місяці ув'язнення. І теж фактично за те, що вивісив український прапор із вікна власної квартири – а перед цим купив матеріал для пошиття прапора в тираспольському магазині тканин і під час купівлі «небажано» відгукнувся про місцеве міністерство держбезпеки.
Зрозуміло, що, як і у кримському випадку, у «законодавстві» Придністров'я немає статті, яка дозволяє посадити людину до в'язниці за вивішування українського прапора. Придністровське міністерство держбезпеки, схоже, знайшло для Плешканова інші статті – приблизно так само, як ми пам'ятаємо, розправлялися і з Балухом. Спочатку його посадили на п'ять діб за дрібне хуліганство – не можна так нешанобливо казати про МДБ. А потім звинуватили в екстремізмі, не висунувши жодних доказів – справа була засекречена.
Можливо, Плешканова посадили навіть не за пости в інтернеті на підтримку України, а за те, що він дозволяв собі вітати співвітчизників словами «Слава Україні!» – один такий «співвітчизник», водій маршрутки, навіть відвіз його до місцевої прокуратури після такого привітання.
Плешканов – перша жертва розв'язаної Путіним війни проти України за межами самої України
Вже у в'язниці Плешканова почали, у найкращих традиціях авторитарної держави, цькувати – що призвело до спроби самогубства. Про те, в якому стані він перебуває після цього, нічого не відомо.
Схоже, Плешканов – перша жертва розв'язаної Путіним війни проти України за межами самої України. Але при цьому придністровські керівники та олігархи, які розправляються з ним за зразком і подобою російського «правосуддя» та ігнорують вимоги з Молдови звільнити Плешканова, засудженого за неіснуючі злочини, почуваються куди комфортніше, ніж керівники та олігархи з самої Росії – я б сказав, ляльці пощастило більше, ніж ляльководу.
Адже розправа над Плешкановим, гадаю, це непоганий привід додати прізвища придністровських маріонеткових діячів до «списку Магницького» вже не лише за участь у фактичній анексії молдавської території, а й за розправу над супротивником війни.
Придністров'я перетворили на сучасний Крим ще тоді, коли кримчани й не підозрювали, що це таке – жити за диктатури
Я познайомився з Віктором Плешкановим восени 2017 року в одному з культових місць Чикаго. Ми дивилися на місто з висоти одного з найвідоміших його хмарочосів, і Віктор розповідав мені, як уболівав за Майдан і як упевнений у тому, що Україна поверне вкрадені в неї території. Я вже тоді був вражений тим, що людина з такою чіткою політичною позицією живе в Тирасполі: Придністров'я перетворили на сучасний Крим ще тоді, коли кримчани й не підозрювали, що це таке – жити за диктатури та боятися, що в тебе виявлять прапор України. Але, з іншого боку, не стоїть село без праведника. У будь-якій країні, у будь-якому місті, впевнений, завжди є той, хто залишається вільним за найжахливішої диктатури.
Україні вдалося врятувати Володимира Балуха, її кримського прапороносця. А придністровський прапороносець – у придністровській в'язниці та про його долю мало хто знає. Думаю, важливо, щоб зусилля Молдови щодо звільнення свого громадянина були підтримані зусиллями міжнародної спільноти та української громадськості – громадськості країни, прапор якої родина Плешакова пошила у місті, вулицями якого розгулюють російські солдати.
Впевнений, важливо, щоб придністровські лідери знали, що вони не уникнуть відповідальності за переслідування невинної людини, яка виступила на підтримку справедливості та правди там, де справедливість і правда – заборонені слова.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Володимир Балух
Володимир Балух – кримський фермер, український громадський активіст, член Конгресу українських націоналістів. Після анексії Криму Росією відмовився від російського громадянства. Взимку 2013 року Балух вивісив прапор України на своєму будинку, пізніше прикріпив на будинок табличку «Вулиця героїв Небесної Сотні».
Наприкінці 2016 року Володимира Балуха затримали співробітники ФСБ Росії. Вони стверджували, що на горищі будинку Балуха знайшли патрони і тротилові шашки. Підконтрольний Росії суд у Криму засудив його до 5 років позбавлення волі – за двома кримінальними справами: зберігання боєприпасів та інцидент, що назвали «побиттям начальника Роздольненського ізолятора тимчасового тримання».
Балух свою провину не визнав, на знак протесту він оголошував голодування. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію. Правозахисний центр «Меморіал» визнав Володимира Балуха політичним в'язнем.