Спеціально для Крим.Реалії
Коли російські журналісти звернулися до депутатів Держдуми з проханням прокоментувати заяву українського президента Володимира Зеленського про доручення, яке він дав голові свого офісу Андрію Єрмаку готуватизустріч з Володимиром Путіним, одна з опитаних ‒ депутатка Світлана Журова ‒ сказала, що найкращим місцем для президентської зустрічі міг би стати Крим. Мовляв, саме з Криму почалося погіршення російсько-українських відносин, нехай з Криму почнеться і покращення.
Це побажання, мабуть, як не можна краще демонструє, що насправді в Москві думають про цілі свого діалогу з Києвом. З українським президентом варто зустрічатися зовсім не для того, щоб знайти порозуміння, а, певно, щоб змусити Україну визнати правомірність і легітимність нинішньої політики Росії щодо України.
Крим, звичайно ж, ‒ найкраще місце для української капітуляції. З точки зору Кремля, зрозуміло
І Крим, звичайно ж, ‒ найкраще місце для української капітуляції. З точки зору Кремля, зрозуміло. Адже якщо міжнародне товариство відмовляється визнати російські претензії на Крим і продовжує вважати анексований Росією півострів невід'ємною частиною України, то, мабуть, потрібно зробити так, щоб сама Україна відмовилася від Криму. Найкраще ‒ в Криму.
З точки зору Кремля, найкраще, щоб президент України почав свій візит до Росії з Криму ‒ це навіть приємніше й корисніше, ніж колінопреклоніння в Москві. А там вже далі можна буде вирішувати всі інші питання двосторонніх відносин. Навіть питання Донбасу. Тому що в разі визнання російського права на Крим, думаю, вся Україна буде як окупований Донбас ‒ вже не стільки державою, скільки територією, якою займатимуться російські спецслужби.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Віталій Портников: «Кримський шлях» Росії до ізоляціїУ Москві бачать вирішення проблем Криму та Донбасу зовсім не в домовленостях з Україною, а в подальшій дестабілізації України
І це, впевнений, зовсім логічна мета сучасної Росії. Уже доводилося пояснювати, що в Москві бачать вирішення проблем Криму та Донбасу зовсім не в домовленостях з Україною, а в подальшій дестабілізації України, у підриві її державності, у спробах змусити Київ визнати правомірність окупації Криму та автономію окупованого Донбасу.
І це майже по-сталінськи, тільки значно ширше. Уже немає «немає людини ‒ немає проблеми», а «немає держави ‒ немає проблеми». Якщо не буде України, то й проблем у Росії, мабуть, буде набагато менше.
Можуть сказати, що це політична теорія. Але ось тільки пропозиція російської депутатки організувати зустріч Путіна та Зеленського в Криму ‒ це вже не теорія, а цілком реальна політична заява, яку тиражують російські медіа. Це те, упевнений, чого Кремль реально хотів би від України та її президента. Зрозуміло, що Володимир Зеленський не поїде до Криму. Але, напевно, йому варто знати, чого від нього насправді хоче Володимир Путін.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.