У дев'ятому скликанні Держдуми РФ анексований Крим представляють п'ять депутатів-«єдиноросів», ще одна представниця цієї партії – від Севастополя. Усі вони обіцяють протягом найближчих п'яти років працювати в інтересах Кримського півострова. Депутати обіцяють Криму розвиток, при цьому підтримуючи військові дії РФ проти України, які серйозно гальмують економічні процеси. Що відомо про новоспечених депутатів і що вони обіцяють кримчанам, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
Голосування на виборпх до Держдуми РФ відбулося в анексованому Криму у вересні, попри те, що Україна та міжнародна спільнота не визнають його легітимності.
Підконтрольна Москві Виборча комісія Криму зареєструвала п'ятьох депутатів Держдуми РФ у крымських округах і за партійним списком. Зокрема, обраними депутатами визнано та зареєстровано Юрія Нестеренка (Сімферопольський одномандатний округ №22), Яніну Павленко (округ №23) та Леоніда Бабашова (округ №24).
Також за регіональним списком «Единой России» до нижньої палати Федеральних зборів РФ пройшли Михайло Шеремет та Антон Старостін.
Перше пленарне засідання Держдуми РФ дев'ятого скликання, до складу якої увійшли депутати, обрані в анексованому Криму, 30 вересня 2026 року
Усі депутати – представники російської влади. Юрій Нестеренко, Леонід Бабашов і Михайло Шеремет на момент виборів уже були депутатами та увійшли до нового складу Держдуми РФ на другий термін.
Також повторно обрана депутатом Держдуми РФ від «Единой России» Тетяна Лобач – від Севастополя.
Яніна Павленко та Антон Старостін йшли на вибори з мерської та міністерської посад.
Лобач: «Новий етап»
Тетяна Лобач обирається до Держдуми від округу №219 у Севастополі вдруге. До 2014 року вона займалася в місті бізнесом і була депутатом місцевих рад Севастополя. Після російської анексії Криму увійшла до підконтрольного Москві парламенту міста, а згодом стала депутатом Держдуми від «єдиноросів».
Підконтрольна РФ Севастопольська міська виборча комісія зареєструвала депутатку Держдуми РФ Тетяну Лобач, обрану на російських виборах у Севастополі у вересні 2026 року
Раніше російські ЗМІ помітили, як вона в один і той самий день брала участь в офіційних заходах у Севастополі та одночасно голосувала в Держдумі РФ.
Тетяна Лобач підтримує повномасштабне вторгнення РФ в Україну і допомагає його учасникам вирішувати проблеми з оформленням документів для отримання пільг.
Після повторного обрання депутатом політик заявила, що для неї починається «новий етап роботи в інтересах Севастополя та його жителів».
«Продовжу представляти наше місто на федеральному рівні, працювати зі зверненнями севастопольців, добиватися вирішення питань, які потребують участі Державної Думи та федеральних органів влади, підтримувати важливі для міста проєкти та ініціативи. Мій підхід не змінився: чути людей, бути поруч і використовувати всі можливості федерального рівня для розвитку Севастополя», – заявила вона в соцмережах.
Нестеренко: «Крим, тил і випробування»
Юрій Нестеренко став депутатом Держдуми РФ у результаті голосування по Сімферопольському одномандатному виборчому округу №22.
45-річний політик увійшов до російської політичної системи після анексії Криму в 2014 році. До цього займався бізнесом. До Держдуми вперше потрапив у 2023 році.
Підтримує повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Він також був прихильником російських правок до Кримінального кодексу РФ про можливість конфіскації майна за «фейки про російську армію та публічні заклики до здійснення діяльності, спрямованої проти безпеки держави».
Після повторного обрання до Держдуми Юрій Нестеренко опублікував фото з першого пленарного засідання.
Депутат Держдуми РФ від Криму Юрій Нестеренко на першому пленарному засіданні дев'ятого скликання, 30 вересня 2026 року
Він пообіцяв «залишатися на зв'язку» з виборцями та працювати для розвитку Криму.
«Потрібно продовжувати працювати над тим, щоб Крим поступально розвивався. Належить зробити ще дуже багато. Можу впевнено сказати, що і сьогоднішні випробування ми теж пройдемо. Ми одна велика родина. Ми – тил, який гідно тримає удар», – заявив він.
Бабашов: «Зобов'язання виконаю»
Леонід Бабашов повторно став депутатом у результаті російських виборів в Євпаторійському одномандатному виборчому окрузі №24. У минулому бізнесмен відомий як один із найбагатших людей Красногвардійського (Курманського) району. До 2014 року не був помічений у політичній діяльності. Розпочав її в російських реаліях, ставши депутатом підконтрольного РФ парламенту Криму.
Леонід Бабашов
Бізнес політик оформив на дітей. Після цього сімейна будівельна компанія Бабашових досягла значного успіху в отриманні мільярдних тендерів у сфері будівництва доріг та об'єктів у Криму попри скандали через якість робіт.
Згодом Леонід Бабашов став депутатом Держдуми й переїхав до Москви. А його сімейний бізнес продовжив працювати в Криму.
Після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Леонід Бабашов підтримав його і почав регулярно передавати допомогу російським військовим.
У липні, коли в Криму загострилася паливна криза через систематичні удари українських БпЛА, депутат обіцяв кримчанам вирішити проблему з вільним продажем бензину «протягом двох тижнів». Але цього не сталося.
Дефіцит пального на АЗС у Криму, архівне фото
Тепер він обіцяє ще п'ять років «робити життя в Криму кращим».
«Протягом наступних п'яти років я працюватиму в Держдумі, щоб робити життя в Криму ще кращим! Усі взяті на себе зобов'язання я виконаю! Дякую вам за підтримку! Я вас не підведу», – написав Бабашов у соцмережах після повторного обрання до Держдуми РФ.
Павленко: «Іду з посади, але не залишаю Ялту»
Яніна Павленко стала депутатом Держдуми РФ, отримавши більшість голосів у Керченському одномандатному виборчому окрузі №23. На цьому окрузі вона змінила попереднього представника «Единой России» в Держдумі РФ, власника газети «Крымская правда» Костянтина Бахарева, який втратив мандат після виборів.
Передвиборча агітація Костянтина Бахарева у Сімферополі, 2021 рік
До російської анексії Криму була депутатом Верховної Ради АРК, а також очолювала завод шампанських вин «Новий Світ» і виноробне об'єднання «Масандра». У російських реаліях вони відійшли структурам друга президента РФ Юрія Ковальчука. А Яніна Павленко сконцентрувалася на політичній діяльності.
Яніна Павленко
Шість років вона очолювала російську адміністрацію Ялти. Наприкінці вересня Яніна Павленко оголосила, що залишає свою посаду у зв'язку з обранням депутатом.
«Я йду з посади глави адміністрації, але не залишаю рідний регіон. Усі свої обіцянки пам'ятаю, вже у новому статусі продовжу роботу на його розвиток і ще семи муніципалітетів, за які беру відповідальність», – пообіцяла вона.
Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну Яніна Павленко вступила до лав підрозділу територіальної оборони «БАРС-Крим» із позивним «Мать» і регулярно допомагає російським військовим.
Яніна Павленко з російськими військовослужбовцями під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну, лютий 2025 року
В українському правовому полі Яніна Павленко є підозрюваною за двома кримінальними статтями.
Шеремет: «Ще не все зроблено»
Михайло Шеремет повторно став депутатом Держдуми РФ, обравшись за списком «Единой России». Він прийшов у політику на хвилі «кримської весни» у 2014 році. До цього не був публічним. Михайла Шеремета вважають людиною російського глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов). Вони були активними учасниками російської анексії Кримського півострова у 2014 році. Шеремет, зокрема, курував воєнізовані формування «Кримська самооборона», представники яких фігурують у звітах правозахисників про масові порушення прав людини, напади та розправи над проукраїнськими активістами.
Михайло Шеремет з автоматом і Сергій Аксьонов (праворуч) у центрі Сімферополя, 23 лютого 2020 року
Згодом, коли колишніх «самооборонівців» виселяли з гуртожитку в Сімферополі, Михайло Шеремет відмовився їм допомагати, порадивши «повертатися туди, де вони жили за України».
Своє повторне обрання до Держдуми РФ Михайло Шеремет вважає можливістю завершити те, що не встиг у першу каденцію.
«Навіщо я знову йду до Державної Думи. Мене часто про це запитують. Запитують друзі, сусіди, випадкові попутники в поїзді: «Навіщо тобі це знову? Хіба недостатньо? Хіба не важко?» І я відповідаю їм так само, як відповідаю собі: «Тому що ще не все зроблено», – пише він у соцмережах.
Михайло Шеремет
Під час депутатської діяльності Михайла Шеремета у його джанкойській приймальні побили незрячого активіста Ігоря Никитенка. Після цього депутат намагався переслідувати його за допомогою силовиків.
У 2025 році депутат домагався скасування мораторію на смертну кару в РФ для «терористів» на період воєнних дій РФ проти України, щоб «різко знизити» кількість злочинів терористичної спрямованості.
Старостін: «Депутат у всіх напрямках»
Ще одним депутатом-списочником «единороссов» став 30-річний Антон Старостін – учасник повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Він родом із Калінінграда, живе в Сімферопольському районі.
Антон Старостін
Має військову освіту, командував танковою ротою 126-ї окремої бригади берегової оборони Чорноморського флоту РФ. У 2022 році брав участь у повномасштабному вторгненні РФ в Україну, за що нагороджений званням «Герой РФ» і медаллю ордена «За заслуги перед Отечеством» II ступеня з мечами. Антон Старостін, зокрема, причетний до захоплення Каховської ГЕС у Херсонській області, яка забезпечувала подачу дніпровської води Північнокримським каналом до Криму.
«Екіпаж танка під керівництвом Антона Старостіна серед перших прорвався на міст і забезпечив доступ до дамби Північнокримського каналу», – розповідає російське телебачення про цей «подвиг».
Після нагородження Антон Старостін розпочав кар'єру в системі російської влади. Він брав участь у кадровій програмі «Время героев» для учасників війни проти України, у результаті чого у 2025 році отримав посаду заступника голови Держкомітету молодіжної політики російського уряду Криму.
Військовий РФ Антон Старостін із російським главою Криму Сергієм Аксьоновим, червень 2025 року
Тепер Антон Старостін став депутатом Держдуми РФ. Чим він займатиметься на цій посаді, політик відповісти завагався. Але запевнив російські ЗМІ, що має намір вести «активну діяльність у всіх напрямках, у яких це потрібно для громадян Криму», а «одним із основних пріоритетних завдань» для себе вважає підтримку сімей російських військових.
«Курсом Путіна»
Кандидати-«єдинороси» йшли на вибори з «народною програмою», що містить пункти прямої підтримки повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Зокрема, представники партії поряд із соціальними ініціативами обіцяють підтримувати оборонно-промисловий комплекс РФ та учасників повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Підготовка до виборів до Держдуми РФ, вересень 2026 року
Новоспечені депутати-«єдинороси» у своїх заявах, з одного боку, переконують, що їхнє обрання сприятиме розвитку регіонів Криму, а з іншого – говорять про підтримку президента РФ Володимира Путіна та його провоєнного курсу.
Ці заяви суперечать одна одній, оскільки саме військові дії між РФ та Україною обернулися серйозними проблемами для економіки Криму, визнає підконтрольна Москві місцева влада.
Військовослужбовець РФ біля бойової машини РСЗВ «Град» у Донецькій області
Сергій Аксьонов раніше заявив, що проблемна логістика після ударів Сил оборони України негативно позначається на реалізації інвестиційних проєктів на Кримському півострові.
«Частина інвесторів «зсуває графіки праворуч» у зв'язку з тим, що є питання щодо логістики, доставки будматеріалів. Доки не запрацює повноцінно вантажне залізничне сполучення, вантажі не можна буде спокійно без обмежень возити поїздами. Тому переносимо (терміни реалізації інвестпроєктів) комусь – на пів року, комусь – на рік. Є великі виробничники, які готові заходити (до Криму – КР). Але з погляду ринку сьогодні, напевно, не найкращий час – високі ставки, проблеми з отриманням кредитів», – розповідав він раніше в інтерв'ю «РИА Новости Крым».
Пожежа на нафтобазі у Феодосії після атаки Сил оборони України, жовтень 2024 року
Улітку 2026 року ситуація в Криму ще більше ускладнилася, оскільки він опинився в умовах жорстких паливної та енергетичної криз, спричинених ударами Сил оборони України по об'єктах і логістиці РФ. Подолання цих криз і «відновлення колишнього темпу розвитку» назвав головним завданням для Криму сьогодні спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов.
«Зараз найголовніша мета, яка стоїть перед кримською командою – це відновлення економіки регіону, зберегти робочі місця, відновити енергопостачання та повернути ціни «на прийнятний для Криму рівень», – заявив він.
Яким чином розвиток економіки Криму можливий в умовах воєнних дій між РФ та Україною, ні новоспечені депутати, ні чиновники не уточнюють.
Вікторія Веселова – псевдонім журналіста RFE/RL, який пише під цим ім'ям з міркувань безпеки