Декілька колишніх членів формування «народне ополчення» Криму, яким загрожує виселення з гуртожитку в Сімферополі, просять допомоги у президента Росії Володимира Путіна та глави Криму Сергія Аксенова. Кімнати були виділені після російської анексії півострова, колишні «ополченці» зробили там за свої кошти ремонт, але легалізувати проживання їм не вдалося. Тепер влада міста вимагає звільнити ці кімнати. «Ополченці» стверджують, що іншого житла у них немає, тому вони можуть опинитися на вулиці з дружинами та дітьми.
Представники «ополчення» зіграли основну роль у російській анексії Криму, допомагаючи силам Росії захоплювати українські органи влади, підприємства та стратегічні об'єкти, штурмувати українські військові частини і брати участь в інших операціях у 2014 році. В українському правовому полі їх кваліфікують як представників незаконного воєнізованого формування, забороненого статтею 260 Кримінального кодексу України.
За ситуацією навколо гуртожитку на вулиці Руській, 103-а в Сімферополі Крим.Реалії стежать декілька місяців. Кімнати в гуртожитку у 2016 році надали 25 бійцям «народного ополчення» Криму з сім'ями. Згодом ті, хто залишив лави «ополчення» за власним бажанням або в результаті скорочення штату, отримали судові позови від російської адміністрації Сімферополя з вимогою звільнити житло.
Загалом під загрозою виселення опинилися 13 сімей, серед них і багатодітні. Оскаржити судові рішення їм поки не вдалося. І тепер колишні «ополченці» просять втрутитися в ситуацію президента Росії Володимира Путіна та російського главу Криму Сергія Аксенова.
Автори звернення стверджують, що колишнім «ополченцям» до сьомої річниці «кримської весни» місцева влада «підготувала особливий подарунок ‒ виселення з гуртожитку».
«Невже ми не заслужили до себе хоч трішки поваги? Ми хочемо почути від Михайла Сергійовича Шеремета (депутат Держдуми Росії, у 2014 році опікувався кримським «ополченням» ‒ КР) хоч якесь цьому пояснення. Чи депутатство у Держдумі важливіше за людей?» ‒ запитують вони.
«Повертайтеся туди, де жили за України»
На відео свою історію розповідає Лензер Мавлют ‒ батько чотирьох дітей, у 2014 році приєднався до лав «народного ополчення» Криму, фігурант бази «Миротворця». На сайті «кримського ополчення» його прізвище згадується серед нагороджених подякою «за сумлінну службу».
Упродовж чотирьох років ми без будь-чиєї допомоги за власні кошти відновлювали ці приміщення для проживанняЛензер Мавлют
Свого житла у нього на момент вступу до лав полку «народного ополчення» Криму, як він стверджує, не було. Отримати кімнати в гуртожитку йому та іншим «ополченцям», за словами Мавлюта, вдалося, завдяки сприянню Михайла Шеремета ‒ на той момент віцепрем'єра російського уряду Криму, куратора кримського «ополчення».
«Для проживання там потрібно було зробити ремонт, провести воду, каналізацію та світло. Упродовж чотирьох років ми без будь-чиєї допомоги за власні кошти відновлювали ці приміщення для проживання», ‒ каже колишній «ополченець».
Процес оформлення права на проживання в гуртожитку, за його словами, затягнувся на декілька років, а в підсумку російська адміністрація Сімферополя виставила мешканцям судові позови про виселення.
Порушувалося питання: куди нам іти? На що була відповідь: за України ви ж десь жили ‒ повертайтеся туди і живітьЛензер Мавлют
«Наразі всі суди ми програли. Звернулися по допомогу до Михайла Шеремета. На зустрічі з ним порушувалося питання: куди нам іти? На що була відповідь: за України ви ж десь жили ‒ повертайтеся туди і живіть. Я запитав: куди мені йти з чотирма дітьми? На що Михайло Шеремет мені відповів: коли ви народжували стільки дітей, треба було думати, де з ними жити. Наразі я залишився без роботи й орендувати житло просто не потягну», ‒ розповідає Лензер Мавлют у відеозверненні.
Його слова підтверджує ще один колишній «ополченець», військовий пенсіонер і багатодітний батько, який на відео не називає свого імені. Він каже, що «ополченці» за свій кошт «відновлювали всю будівлю гуртожитку», а взяті для цього кредити виплачують досі: «Іти нам нікуди. Власного житла у нас немає, можливості його купити теж немає. Орендувати житло теж ми не можемо, тому що на пенсію й дитячу допомогу зняти й проживати неможливо. У нас маленька дитина, якій лише рік. Також я виплачую аліменти на ще чотирьох дітей».
«Не можемо довести, що приміщення виділені законно»
Учасник подій «кримської весни» Сергій Зозуля теж стверджує, що його змушують звільнити кімнату, незважаючи на те, що він облаштовував гуртожиток за свої кошти.
Довелося влізти в борги, кредити, які ми досі виплачуємо. Нас виганяють на вулицю. У мене дружина й маленька дитинаСергій Зозуля
«У будівлі гуртожитку були відсутні електрика, вода, каналізація, опалення. Газу немає і до сьогодні. Все це ми проводили за свій кошт, спільно з мешканцями. Вставили вікна, двері, зробили ремонт ‒ все силами, коштами, які мали. Довелося влізти в борги, кредити, які ми досі виплачуємо. Нас виганяють на вулицю. У мене дружина й маленька дитина», ‒ розповідає він.
Сергій Зозуля згадується у відкритих джерелах як начальник відділення четвертого відділу «народного ополчення». У 2014 році отримав подяку на той момент в.о. російського глави Криму Сергія Аксенова, а у 2015 році ‒ лист-подяку російської адміністрації Сімферополя «за активну участь у ліквідації наслідків режиму надзвичайної ситуації на території міста».
Ще один колишній боєць «кримського ополчення» Арсен Шевкетов розповідає, що брав участь у «кримській весні» з лютого 2014 року. Він командував ротою «ополчення», за що був внесений до бази «Миротворця». Нагороджений російською медаллю «За захист Криму», був одним з тих, хто розповідав про події 2014 року кримським школярам.
Арсен Шевкетов каже, що у штабі «народного ополчення» йому та іншим мешканцям гуртожитку обіцяли «закріпити за ними приміщення, в яких вони живуть», але цього не сталося.
У судах ми не можемо довести, що приміщення виділені законноАрсен Шевкетов
«Виходить так, що в ополченні немає жодних документів про те, що ці приміщення були надані нам. У судах ми не можемо довести, що приміщення виділені законно», ‒ стверджує він.
Арсен Шевкетов стверджує, що в разі виселення з гуртожитку не зможе орендувати житло, оскільки його дружина «є інвалідом другої групи, хворіє на рак, і всі кошти йдуть на її лікування».
«Ці люди звідкись прийшли»
У російській адміністрації Сімферополя Крим.Реалії раніше пояснювали, що приміщення гуртожитку на вулиці Руській, 103-а були закріплені за «кримським штабом народного ополчення» на праві оперативного управління у грудні 2014 року розпорядженням російського глави Криму Сергія Аксенова. Тоді представникам «ополчення» активно створювали славу «захисників Криму» від української влади, показово роздаючи їм всілякі нагороди.
У 2017 році розпорядженням кримського уряду гуртожиток, в якому вже жили «ополченці», перейшов на баланс муніципального підприємства «Авангард», в управлінні якого перебувають понад пів сотні гуртожитків і житлових будинків у Сімферополі.
У департаменті житлової політики адміністрації Сімферополя Крим.Реалії повідомили, що «ополченці», які припинили службу в «Кримському республіканському штабі народного ополчення ‒ народної дружини Криму», згідно з договорами найму житла, мають звільнити його разом із сім'ями в день звільнення.
Тому планується, що в разі набуття чинності рішеннями судів «це майно буде надане громадянам відповідно до житлового кодексу Росії», повідомили в департаменті.
Депутат Держдуми Росії Михайло Шеремет сказав Крим.Реалії, що питання подальшої долі колишніх «ополченців» із сімферопольського гуртожитку «має вирішуватися тільки в правовому полі».
У них були договори соціального найму, і вони мали розуміти, що це не їхнє житло, тому що ордери їм не видавалиМихайло Шеремет
«Позиція тут одна ‒ це службове житло, його люди отримували на час роботи в народному ополченні. У них були договори соціального найму, і вони мали розуміти, що це не їхнє житло, тому що ордери їм не видавали. Цих людей виселяють вже упродовж багатьох років, і ми цей процес припиняли стільки часу, щоб вони знайшли собі інші приміщення для проживання разом зі своїми сім'ями», ‒ сказав Шеремет.
На запитання, чи може колишнім «ополченцям» бути надане інше житло, Михайло Шеремет відповів: «Ці люди звідкись прийшли, не з-під землі, не були ж вони бездомними (до заселення в гуртожиток ‒ КР). Діємо тільки в межах закону, іншого варіанта немає».
Ми намагалися з'ясувати позицію керівництва «Кримського республіканського штабу народного ополчення» стосовно долі їхніх колишніх службовців. Але на дзвінки, поки готувався матеріал, ніхто не відповів, а інформзапит, надісланий раніше, залишився без відповіді.
У пресслужбі російського глави Криму Сергія Аксенова відмовилися надати оперативну відповідь з приводу відеозвернення колишніх «ополченців», рекомендувавши звернутися з інформзапитом. Редакція надіслала його й чекає на відповідь.
У багатьох свідченнях очевидців і звітах правозахисних організацій представників «ополчення» називають причетними до викрадань і тортур проукраїнських активістів і журналістів у Криму в 2014 році.
Прокуратура АРК спільно з ДУ Нацполіції в АРК стверджують, що ідентифікували й встановили анкетні відомості понад 1300 учасників «самооборони Криму». За інформацією прокуратури, 237 особам повідомлено про підозру за ст. 260 КК України («Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань»). Деякі з них оголошені в розшук.
«Самооборона» Криму
«Самооборона» Криму з'явилася напередодні анексії півострова і допомагала російській анексії. 11 червня 2014 року підконтрольний Кремлю парламент півострова узаконив цю організацію, ухваливши відповідний закон.
Правозахисники неодноразово заявляли про причетність цього збройного формування до низки злочинів, більша частина з яких досі в Криму не розкрита.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.