Рік тому Росія силовим способом відновила постачання дніпровської води в анексований Крим. На початку повномасштабного вторгнення в Україну російська армія захопила гідротехнічні споруди Каховського водосховища та запустила воду Північно-Кримським каналом на Кримський півострів. Влада України заявляє, що самовільне використання Росією дніпровської води незаконне і завдає масштабних збитків країні. Скільки води з Дніпра за рік викачала Росія для Криму, з'ясували Крим.Реалії.
Російські війська наприкінці лютого 2022 року окупували частину Херсонської області та захопили гідротехнічні споруди, що регулюють доступ дніпровської води з Каховського водосховища у Північно-Кримський канал. Вони підірвали перемичку на греблі Каховської ГЕС, що перешкоджала потоку води з Дніпра у Крим.
Російські війська у 2022 році підірвали перемичку на греблі Каховської ГЕС
У середині березня 2022 року вода з Дніпра вперше з 2014 року самопливом дійшла до Криму, російська влада почала роздавати її кримським водокористувачам безкоштовно та всупереч позиції України.
Так, військовим способом російська влада покінчила з вододефіцитом у Криму, який не могла подолати за всі роки перебування півострова в російських реаліях.
Крим.Реалії вивчили, що змінилося за цей рік і скільки води несанкціоновано використали у Криму за цей час.
«Велика російська річка»
Через рік після цих подій російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) оголосив, що водний баланс на півострові відновлено, і кримчани можуть спати спокійно.
Дніпровська вода у Північно-Кримському каналі, 2022 рік
Він не приховує, що насильницьке відновлення постачання дніпровської води в Крим було однією з цілей повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Це відкрило нові можливості для розвитку сільського господарства та інших галузейСергій Аксьонов
«Розблокування каналу стало одним із перших результатів СВО («спеціальною військовою операцією» в Росії називають повномасштабну війну проти України – КР). Це відкрило нові можливості для розвитку сільського господарства та інших галузей. Дніпро – велика російська річка, а Північно-Кримський канал – великий радянський проєкт. Усе це по праву належить жителям російського Криму, всім, хто не відмовився від своїх ідеалів і пам'ятає про своє коріння», – стверджує Сергій Аксьонов.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов
Тільки використовуючи свою армію, російська влада змогла покінчити з проблемою вододефіциту на півострові, що значно загострилася напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Влада України припинила подачу дніпровської води в Крим після того, як Росія анексувала його. Офіційною причиною було названо неможливість надання послуг з доставки води кримським водокористувачам, а також процедури їх оплати.
Українська влада та правозахисники також апелювали до міжнародного законодавства, яке зобов'язує забезпечувати населення окупованої території державою, яка її де-факто контролює.
Усі роки після російської анексії Кримського півострова водопостачання у Криму ставало дедалі більш проблематичним. Води не вистачало цілим регіонам. Російська влада анонсувала всілякі проєкти для вирішення проблеми: від будівництва опріснювальних станцій до видобутку прісної води з-під дна Азовського моря. Але жодна з ідей так і не була реалізована.
Відповідно до Стратегії деокупації та реінтеграції Криму, затвердженої владою України у 2021 році, постачання дніпровської води на півострів планували відновити після повернення регіону під контроль України. Але Росія вирішила зробити це воєнним шляхом.
Крим хоче більше
Російська влада пов'язує з дніпровською водою сподівання на відродження сільського господарства в Криму, по якому значно вдарили вододефіцитні роки. Але тенденції попереднього року показали, що ці сподівання не зможуть справдитися найближчим часом.
У 2022 році з Північно-Кримського каналу змогли полити 11,5 тисячі гектарів кримської землі, використавши для цього понад 113 мільйонів кубометрів дніпровської води, повідомляє голова підконтрольного Москві уряду Криму Юрій Гоцанюк.
Іригаційні системи в Криму, архівне фото
Це незначний відсоток зрошення землі з огляду на те, що до 2014 року, за офіційними даними, у Криму поливали понад 300 тисяч гектарів землі.
Системи Північно-Кримського каналу вже готують до нового сезону поливу. 2023 року обсяг водозабору з нього хочуть значно збільшити.
«Наразі сільськогосподарські підприємства подали заявки на подачу води з каналу в 2023 році для зрошення понад 40 тисяч гектарів. Тобто наступного року площі зрошуваних земель планується збільшити майже в 3,5 раза», – заявив у грудні 2022 року Юрій Гоцанюк.
За допомогою дніпровської води у Криму відновили вирощування рису та сої. Від цих культур місцевим аграріям за умов вододефіциту довелося відмовитись.
Гідротехнічні споруди Північно-Кримського каналу, 26 грудня 2022 року
Проте наявність води у Північно-Кримському каналі поки що суттєво не позначилося на продовольчому ринку півострова, стверджує депутат підконтрольного Росії кримського парламенту Сергій Богатиренко. Він закликає збільшити витрати на забезпечення продовольчої безпеки Криму.
У нас катастрофічно не вистачає коштів для повноцінного розвитку сільського господарстваСергій Богатиренко
«У нас катастрофічно не вистачає коштів для повноцінного розвитку сільського господарства. Крим, як і раніше, залишається найдорожчим регіоном у Росії (російські чиновники та політики з 2014 року порівнюють ситуацію в анексованому Криму з регіонами Росії – КР) щодо продуктів харчування. Раніше можна було зрозуміти: у Північно-Кримському каналі не було води та були свої складнощі. Але воду дали, і зараз наше основне завдання – зробити так, щоб наші аграрії відчули підтримку. Наші аграрії кажуть, що практично повністю систему водопостачання було втрачено, розкрадено і зараз їхніх власних коштів не вистачає, щоб повноцінно запустити зрошувальну систему. Тому ми маємо максимально приділити цьому увагу», – заявляв депутат на сесії кримського парламенту наприкінці минулого року.
Щоб повністю відновити зрошення у Криму, необхідно вкласти в модернізацію зрошувальних систем 14,5 мільярда рублів, стверджувала російська сенаторка від Криму Ольга Ковітіді.
Збитки – на мільярди
Влада України вважає поновлення подачі дніпровської води в Крим воєнним злочином Росії. У Державній екологічній інспекції України заявляють про масштабні збитки для країни. Торік у березні у відомстві заявляли, що Росія качає з Каховського водосховища 50 кубометрів води за секунду на 32,6 мільйона гривень на добу.
Це сума, яку окупанти крадуть в України, нелегально набираючи воду в окупований КримДержекоінспекція України
«Це сума, яку окупанти крадуть в України, нелегально набираючи воду в окупований Крим! Станом на 17 березня 2022 року окупанти вкрали води на 620 мільйонів гривень», – повідомляли у Держекоінспекції України.
Станом на березень 2023 року сума збитків, завданих Україні внаслідок використання дніпровської води на користь Росії в Криму, становить понад 15 мільярдів гривень, повідомили Крим.Реалії у відомстві.
Вода у Північно-Кримському каналі, 2022 рік
«Керуючись порядком і методикою визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Росії, а також інформацією Державного агентства водних ресурсів, визначено збитки, зумовлені самовільним використанням водних ресурсів із Каховського водосховища. Розрахована сума збитків становила 15 489 314 750 гривень», – повідомив в.о. голови Держекоінспекції України Ігор Зубович у відповідь на інформаційний запит Крим.Реалії.
Розрахована сума збитків становила 15 489 314 750 гривеньІгор Зубович
Ця інформація була скерована до Херсонської обласної прокуратури, звідки, за словами Ігоря Зубовича, надійшла відповідь про залучення розрахунку збитків до матеріалів кримінального провадження.
У Генпрокуратурі України стверджують, що внаслідок пошкодження гідроспоруд Каховської ГЕС стало неможливим зрошення сільгоспземель у Скадовському та Каховському районах Херсонської області.
Цими діями Росії завдано «значних збитків навколишньому середовищу» та матеріальних збитків Україні «у великих розмірах», вважають прокурори.
Надходження дніпровської води з гідротехнічної споруди в Херсонській області у Північно-Кримський канал, 16 березня 2022 року
Минулого серпня в СБУ назвали імена російських військових, причетних до підриву споруд на Північно-Кримському каналі. Обвинувальні акти щодо них передано до суду. Російська влада Криму повідомляла про 130 водокористувачів, які безкоштовно зрошували свої угіддя водою з Північно-Кримського каналу в 2022 році. Деякі з них заявили Крим.Реалії, що не вірять у можливість пред'явлення їм рахунку від України за несанкціоноване користування водою.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: У Криму поливають поля «трофейною» водою з ДніпраРоскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.