«Те, що Путін біситься, підтверджує, що ми на правильному шляху». Як дії України ускладнюють Росії присутність у Криму

Ухвалення закону про корінні народи України та саміт «Кримської платформи», запланований на серпень, – викликали стурбованість у Кремлі та в російської влади Криму. На думку експертів, кроки, зроблені Україною, є болісними для Росії.

Президент Росії Володимир Путін сказав, що законопроєкт про корінні народи України ‒ це «потужний удар росіянам».

Голова МЗС України Дмитро Кулеба на форумі «Україна 30» 5 липня повідомив, що Росія шантажує і погрожує іншим країнам, вимагаючи від них не брати участь у «Кримській платформі».

Тим часом представники Громадської палати Росії та підконтрольної російській владі Громадської палати Криму провели 2 липня спільний захід на тему «Роль громадянського суспільства в гармонізації міжнаціональних і міжрелігійних відносин: регіональний аспект».

Учасники висловилися за створення якоїсь «Кіммерійської платформи» на противагу міжнародній «Кримській платформі».

«Мені було приємно почути з вуст шанованих гостей пропозицію про проведення в Криму кіммерійського діалогу культур. На мій погляд, це дуже важлива тема ‒ вона дозволяє нейтралізувати багато екстремістських спекуляцій навколо проблем Криму», ‒ сказав голова російської Громадської палати Криму Олександр Форманчук за підсумками заходу.

Олександр Форманчук

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров вважає, що вживані Україною кроки значно ускладнюють Росії присутність у Криму.

«Кримськотатарський народ із натхненням сприйняв ухвалення закону про корінні народи в Україні. Для нас цей закон, ухвалений на тридцятому році незалежності України, є серйозним кроком України на шляху вирішення проблем кримськотатарського народу. Наступний етап, звісно ж, це ухвалення закону про статус кримськотатарського народу. Головне призначення закону про корінні народи в Україні ‒ визначення: які народи є корінними й на що вони можуть претендувати. Досі серед політиків, навіть серед відомих, дуже мало таких, які можуть чітко пояснити, чим відрізняються корінні народи від національних меншин. Тепер є закон. А те, що Путін біситься, називаючи український закон «зброєю масового ураження», підтверджує те, що ми на правильному шляху. Присутність корінного народу в Криму робить неспроможним міф «русского міра» про сакральну територію росіян. Росії тепер стає важче пояснювати свою присутність на території України. Тому слід очікувати деякого посилення репресій на окупованих територіях. Інших варіантів Росія не знає. Тепер Україні є з чим вийти на саміт «Кримської платформи». Боротьба за повернення Криму триває, набуваючи нових обрисів», ‒ розповів Крим.Реалії Ільмі Умеров.

Ільмі Умеров

Експерт у галузі міжнародного права, професор Борис Бабін у коментарі Крим.Реалії зазначив, що останні ініціативи України щодо Криму є «дуже болісними» для Росії.

«Для окупаційної «адміністрації» Росії в Криму, безумовно, болісні й сама «Кримська платформа», й організоване напередодні цього саміту виконання Україною «домашнього завдання», а саме ‒ ухвалення закону про корінні народи, якого чекали 25 років, а також скасування закону про «вільну економічну зону Крим», чого вимагали від влади останні сім років. Але сама по собі ця «кримська адміністрація» ніякої власної думки в цих питаннях не має й мати не може, оскільки, м'яко кажучи, у такому ракурсі вона не має суб'єктності, тому лише транслюватиме якийсь «спущений зверху» контент. Саміт «Кримської платформи» росіяни дійсно активно намагаються заблокувати шляхом шантажу третіх країн і відбувається це, в першу чергу, за лінією МЗС Росії. Зрозуміло, що навіть якби «кримська влада» захотіла в цьому процесі також взяти участь разом із підлеглими Лаврова та Наришкіна, то результат був би для Кремля як мінімум нульовим, якщо не негативним. З корінними народами ситуація для Росії ще гірша. Адже після істеричної офіційної вимоги Держдуми визнати корінним народом України етнічних росіян, які як титульний етнос своєї країни не можуть бути, згідно з міжнародним правом, корінним народом взагалі (та й не є таким у межах чинних законів самої Росії про корінні народи), а також після низки заяв із цього приводу особисто від Путіна, ніякі «зовнішні партнери» Росії цю «скомпрометовану» самими росіянами тематику порушувати не захочуть», ‒ повідомив експерт.

Борис Бабін

Борис Бабін висловив думку, що кроки в анексованому Криму ніяк не вплинуть на запущені Україною процеси.

«Те, що з цього приводу говоритимуть «на регіональному рівні», у сучасному світі взагалі мало кому цікаве. Тому, швидше за все, на рівні Сімферополя й Севастополя «відповіддю» на «Кримську платформу» буде хіба що проведення чергових турів півостровом від «друзів Криму» у виконанні кількох європейських «ветеранів політики» від радянських та російських спецслужб. Також можливе «бурхливе публічне обурення» «дискримінації корінного російського народу» від деяких «національно-культурних автономій Криму», лідери яких за вісім років не спромоглися вивчити мову тієї етнічної групи, яку нібито представляють на півострові. Все це буде, напевно, дуже колоритно, але на ситуацію в цілому, звісно, ніяк не вплине», ‒ вважає експерт.

На думку кримськотатарського активіста Едема Дудакова, «Кримська платформа» стане ще й міжнародним майданчиком для викриттів злочинів Росії в Криму.

«Як і будь-які шахраї, вони бояться викриття їхніх злочинів. Люди, які залізли нахабно в чужий будинок, 70 років переслідували господарів за етнічним принципом і вдруге викрали його життєвий простір у 2014 році, природно, не хочуть викриття. Бо руйнується вся імперська міфологія, вся націоналістична концепція «русского міра», ‒ поділився своєю думкою з Крим.Реалії активіст.

За інформацією кримськотатарського активіста Ролана Османова, на відміну від російської влади, кримські татари з натхненням сприйняли останні ініціативи України.

Ролан Османов

«Ухвалення закону про корінні народи України, зокрема Криму, стало проривом і впевненим цивілізаційним кроком, який наближає успішне майбутнє цілісної України. Вона тим самим показала, що остаточно відірвалася від «совкової» ментальності, сформованої в часи спільного існування в межах однієї держави з колишнім «великим братом». Йде власним шляхом розвитку не тільки в зовнішній політиці, а й прагне вибудувати абсолютно інші взаємини між громадянами всередині держави. Історія виникнення цього закону є цілком послідовною та логічною. Необхідність його створення обговорювалася від самого початку проголошення незалежності України, але, на жаль, готовність ухвалити це історичне рішення прийшла тільки після окупації Криму. Хоча законний акт має декларативний характер, я сприймаю його як демонстрацію корінним народам Криму готовності до подальшої дискусії щодо відновлення їхніх прав, свобод і справедливості. Цей закон викликав шквал емоційної критики з боку Росії, адже подібні законодавчі акти демонструють непохитність позиції України щодо своїх кордонів і бездіяльність стратегії агресора, спрямованої на поступове прийняття сформованої ситуації з Кримом. Неможливо прогнозувати подальшу поведінку російської влади щодо кримськотатарського народу. Цілком можливе посилення тиску на нього ‒ як осередок неприйняття анексії, як на корінний народ, без згоди якого стають неправомірними будь-які зміни статусу Криму. Також триватиме політика злочинного заселення Криму шляхом сприяння міграції з регіонів Росії, заради зменшення частки впливу кримських татар у громадському, соціальному та політичному житті Криму», ‒ повідомив Крим.Реалії активіст.

Українська правозахисниця Олександра Матвійчук упевнена, що Росія намагатиметься реагувати асиметрично на вживані Україною кроки щодо анексованого Криму.

«Будь-які такі дії, хоча б символічні, на міжнародному рівні або зміни в державній політиці України, досить чутливі. І не тільки для окупаційної влади Криму, а, перш за все, для Росії. Кремль намагається послідовно позиціонувати питання Криму як «закрите»... Переконана, що Росія реагуватиме, і як це вона часто робить, асиметрично. На жаль, у неї є різні варіанти ходів на цій шахівниці», ‒ прокоментувала ситуацію Крим.Реалії правозахисниця.

Олександра Матвійчук

Активіст міжнародного руху #LiberateCrimea Руслан Сейдаметов у коментарі Крим.Реалії висловив думку, що «Росія відчує на собі дуже болісні рішення», які ухвалюватимуться «Кримською платформою».

«Щодо питання ухваленого Закону України «Про корінні народи України» та стурбованості щодо цього питання, починаючи з так званої влади Криму до президента Російської Федерації, зазначу таке: Україна є суверенною, незалежною та демократичною державою й ухвалюватиме такі закони, які вважатиме за потрібне, які не суперечать Конституції України та міжнародним угодам, ратифікованим Верховною Радою України. Щодо стурбованості російських політиків із приводу ухваленого закону, хочу зазначити, що це є втручанням у внутрішні справи України. Нехай у себе з'ясовують, у них своїх внутрішніх проблем достатньо. Ухвалення Закону України «Про корінні народи України» є важливою складовою державної політики України, що сприяє консолідації суспільства й закріплює додаткові права та гарантії корінних народів України. Щодо «Кримської платформи» хочу зазначити, що Росія дійсно стурбована створенням такого майданчика, і це неозброєним оком видно, тому що, дійсно, держава за президентства Петра Порошенка не мала ні стратегії деокупації Криму та Севастополя, ні такої платформи, за каденцію нинішнього президента все кардинально змінилося. За інформацією, яка мені відома, Росія відчує на собі дуже болісні рішення, які ухвалюватимуться «Кримською платформою», ‒ розповів активіст.

Верховна Рада 1 липня ухвалила закон про корінні народи України ‒ кримських татар, караїмів і кримчаків. «За» проголосували 325 народних депутатів, тобто конституційна більшість. Це один з основних кроків у межах підготовки «Кримської платформи» ‒ міжнародного майданчика з деокупації Криму.

Святині, побут і трагедії: спадщина корінних народів Криму (фотогалерея)

Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква раніше повідомив, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року ‒ до 30-ої річниці Незалежності України.

20 травня на пресконференції президент України Володимир Зеленський зазначив, що на саміт «Кримської платформи» приїдуть представники 30 країн. Він також повідомив, що Росія важко сприймає «Кримську платформу».

Речник МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова ‒ від водопостачання до транспортного сполучення.

Постійний представник президента України в АРК та Севастополі Антон Кориневич зазначив, що «Кримська платформа» працюватиме доти, поки півострів не повернеться під контроль України.