«Чітке завдання знищити ПЦУ в Криму»: російська влада обмежує права вірян

Російський окружний адміністративний суд у Севастополі залишив чинним рішення про розірвання договору оренди приміщень кафедрального собору Володимира та Ольги в Сімферополі, який раніше займала Кримська єпархія Православної церкви України.

Російська влада Криму в лютому 2019 року вимагала звільнити будівлю собору, пояснивши це закінченням терміну дії договору з Кримською єпархією Православної церкви України. В середині червня в будівлі храму почалися будівельні роботи, ініційовані російським Мінмайна Криму без узгодження з єпархією.

Архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент вважає, що його церква більше не зможе працювати на півострові в таких умовах.

‒ Рішення суду ставить крапку на існуванні Православної церкви України в Криму. Скільки ми ще будемо перебувати в цьому приміщенні? Може, до місяця, тому що після набрання чинності рішенням суду, а також після того, як нам будуть надіслані листи з Мінмайна та судово-виконавчої служби, приміщення буде опечатане й доступу в нього не буде. Православна церква України не була перереєстрована за російським законодавством. Що в цьому приміщенні буде, невідомо. Формально Мінмайна говорить, що розмістить там кабінети співробітників. Зараз триває ремонт фасаду, повністю був зруйнований перший поверх, там теж ремонт. Міністр Анна Анюхіна, по суті, незаконно вдерлася на територію першого поверху. Ще у 2017 році була опечатана частина приміщень ‒ 112 квадратних метрів, де було наше майно, і тепер воно розграбоване.

«Мені страшно, що люди не зможуть приходити сюди молитися» – архієпископ Климент (відео)

Архієпископ Климент підкреслює, що звертався і до російської прокуратури Криму, і в МВС, і до судових приставів, щоб порушити кримінальну справу щодо тих, хто знищив церковне майно.

‒ Мені прийшла відповідь, що в порушенні кримінальної справи відмовлено. Зараз мені зателефонували з Сімферополя і сказали, що Мінмайна написало лист, в якому вони повідомили, що ніяких відносин між ними та керівництвом єпархії ПЦУ в Криму немає. Що зараз буде з цим майном, хто мені відшкодує збитки, я не знаю. Але вартість майна, яке було опечатане й описане судовими приставами, становить більше ніж мільйон рублів! Я нагадаю, що спочатку Мінмайна неодноразово вимагало від нас звільнити будівлю, а судовий позов від них був поданий формально на підставі того, що ми нібито не заплатили дві гривні оренди, хоча у нас вся оренда була оплачена. На судових процесах був присутній офіцер ФСБ Росії, і рішення суду, я вважаю, було написане ФСБ Сімферополя.

За інформацією архієпископа Климента, до 2014 року в Криму були зареєстровані 49 релігійних громад української церкви, включаючи православні місії, монастирі, братства, і в 20 з них регулярно відбувалися богослужіння. Після російської анексії Криму кількість громад спочатку скоротилася до дев'яти, потім до чотирьох.

Голова російського Мінмайна Криму Анна Анюхіна ще на початку року в коментарі російським ЗМІ запевнила, що її відомство не чинить тиску на Кримську єпархію ПЦУ:

Анна Анюхіна

«Безпосередньо з архієпископом Климентом ми неодноразово спілкувалися і говорили, що ми готові надати в постійне безоплатне користування, навіть не в оренду, приміщення кафедрального собору Святих Володимира і Ольги, якщо церква зареєструється на території Росії як релігійна організація. Ми просимо або «правильно» оформитися, або звільнити приміщення. Ніякого тиску немає».

Архієпископ Климент стверджує, що російська влада поставила українській церкві нездійсненні умови.

‒ Проблема в тому, що йде постійний психологічний тиск на людей, на священників, на людей, які приходять до храмів. Найяскравіший приклад ‒ храм в Євпаторії, де нам постійно дають приписи про те, що ми маємо привести всі документи у відповідність російському законодавству. Для цього я маю зареєструвати місцеву релігійну громаду. Я подаю документи для реєстрації, але мені відмовляють. Ось утретє ми подали. Вони не очікували, що я подам документи на реєстрацію. Всі ці епізоди говорять про те, що Росія на території Криму поставила чітке завдання ‒ знищити Православну церкву України... Ми будемо робити все, щоб на всіх міжнародних рівнях звучало це питання. У мене вже була зустріч з Держсекретарем США Майком Помпео, він дуже уважно до цього поставився, і підтримку Держдепартаменту ми маємо.

Понад 50 парафіян ПЦУ в Криму звернулися до Комітету з прав людини ООН щодо факту захоплення Кафедрального собору Святих рівноапостольних князів Володимира і Ольги. Український адвокат, експерт Регіонального центру з прав людини Сергій Заєць пояснює, до чого саме в цій ситуації можуть апелювати кримські віряни.

Сергій Заєць

‒ У скарзі ставляться загальні питання, пов'язані з порушенням свободи віросповідання та дискримінації вірян Православної церкви України. Йдеться про те, що віряни на території Криму дуже скоро будуть позбавлені можливості виконувати релігійні обряди відповідно до їхніх переконань. Кафедральний собор Сімферополя, по суті, залишався єдиним собором, де така можливість зберігалася. Кілька десятків громад на території Криму припинили своє існування після 2014 року. Їхні парафіяни зійшлися до цього храму, і він останній. Важливо відзначити, що це досить характерне для російської політики. Зараз в Європейському суді з прав людини розглядається справа про знесення храму української православної церкви в Підмосков'ї. У цій справі завершена комунікація ‒ я сподіваюся, ми скоро побачимо рішення.

Сергій Заєць вважає, що російська влада в підсумку може як дати задній хід, так і відмовитися відновлювати в правах парафіян ПЦУ. На його думку, рішення лежить у політичній площині.

‒ Йдеться про придушення одного з останніх осередків ненасильницького спротиву російській окупації. Церква є культурним та духовним центром, де зустрічаються люди, які ідентифікують себе з українською державою і які не згодні з тим, що сталося в Криму. У перспективі Комітет з прав людини ООН, якщо все буде добре, передасть його владі Росії для надання коментаря. Далі ми побачимо, хід за комітетом. Зараз, коли обговорюють питання війни, збройних конфліктів, беруть до уваги такий фактор, як прийнятні втрати. Церква не може захищати себе силою, а Комітет з прав людини ООН не має можливості змусити Росію щось зробити ‒ так само, як Європейський суд з прав людини. Але йдеться, в першу чергу, про репутаційні втрати.

Координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник відзначає, що не тільки ПЦУ в анексованому Криму зазнає переслідувань за релігійною ознакою.

Ольга Скрипник

‒ Практично всі релігійні організації після 2014 року в Криму були так чи інакше або дискриміновані, або навіть піддавалися певним видам переслідування. Усі, окрім Української православної церкви Московського патріархату. Найбільш вразливі групи ‒ це Православна церква України та мусульмани. Багато з них піддаються незаконному кримінальному переслідуванню, їх звинувачують у причетності до «Хізб ут-Тахрір». Ми бачимо, що мінімум 66 осіб вже позбавлені волі. Торік розпочалося кримінальне переслідування «Свідків Єгови», яких раніше переслідували в адміністративному порядку. І є ще величезна кількість людей, частина з яких навіть не належали до конкретних релігійних громад ‒ їх переслідують адміністративно за так звану незаконну місіонерську діяльність. Це сотні й сотні людей.

Кримська правозахисна група у серпні 2019 року зафіксувала три нових адміністративних справи щодо релігійних організацій Криму та їх учасників за статтею 5.26 Кодексу адміністративних правопорушень Росії за «незаконну» місіонерську діяльність. Як мінімум у двох з них винесені постанови про призначення покарання у вигляді штрафів.

(Текст підготував Владислав Ленцев)