Забудова Фороського парку: чому кримчанам не допомагають протести, суди та звернення до Володимира Путіна

На території унікального Фороського парку, пам'ятника садово-паркового мистецтва, триває будівництво «Дитячого спортивно-оздоровчого комплексу Ак-Барс». Здати першу чергу об'єкта ДУП «Татінвестгранжданпроєкт» з російського Татарстану планував минулого літа, але терміни перенесли на зиму 2021-2022. Перша черга об'єкта – багатофункціональний спортивний корпус, нині виглядає практично готовим. Не кожен об'єкт, що реалізується в рамках російської «Федеральної програми розвитку Криму та Севастополя» (ФЦП), може похвалитися такими темпами. З початку будівництва, що супроводжується протестами місцевих жителів, минуло трохи менше року.

Що відбувається у Фороському парку на Південному узбережжі Криму? На якій стадії перебувають судові розгляди у цій справі? Чому російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) назвав протести проти вирубки парку спробою розгойдати ситуацію?

Ці та інші актуальні теми у студії Радіо Крим.Реалії обговорили ведучий Сергій Мокрушин та його співрозмовники: журналіст із Севастополя Давид Аксельрод, голова громадської організації «Курортний Крим», творець сайту kurortexpert.com Олександр Бурдонов, кримський історик і політолог Євгенія Горюнова.

Протесні «прогулянки парком» навесні 2021 року загасили низки чиновницьких кортежів, підкріплені «профілактичними» бесідами співробітників російських силових структур із найбільш помітними активістами у Форосі. Після цього дії активістів із захисту парку перемістилися у суди.

Тим часом будівництво триває. Місцеві жителі ведуть у соціальних мережах тематичну сторінку, де розміщують новини Фороського парку. Повідомляють, що під кінець 2021 року у парку знайшли ще одне зрубане дерево – червонокнижний тис ягідний. Місцеві жителі запідозрили, що будівельники мають намір продовжити вирубку: «За колишнім 7-м корпусом стрічками відмічено ще кілька дерев, які, мабуть, планується знищити найближчим часом», – пишуть місцеві жителі у соцмережах.

Під кінець 2021 року про ситуацію у Фороському парку висловився російський глава Криму Сергій Аксьонов. В інтерв'ю російському інформагентству ТАСС він заявив, що реальні претензії місцевих жителів до забудовників несуттєві й давно залагоджені.

«Насправді там причиною конфлікту не парк був. Я маю на увазі, що причина – не те, що будують, а те, що постала загроза рішення Мінекології, був закритий там доступ до парку. З огляду на те, що більшість жителів Форосу здають квартири, не реєструючись, ми розуміємо, що більшість ходить до моря через парк», – заявив Аксьонов.

На думку Аксьонова, захисників Фороського парку турбують лише компенсаційні висадки зелених насаджень. Ось як він переказує узагальнений діалог із захисниками парку під час свого екстреного виїзду в Форос у березні 2021 року, коли в парку розпочалися стихійні акції протесту:

– Ось прийшли на місце, показуйте. Що зрубали, що зробили?

– Нам не подобається пальма, не тут посадили.

– Добре. Запитую забудовника: в інше місце ще додатково посадиш за кожне зрубане чи пошкоджене дерево п'ять дерев?

– Так, все посаджу.

Сергій Аксьонов на зустрічі з жителями Фороса, 3 березня 2021 року

Претензії до факту широкомасштабного будівництва в парку-пам'ятнику Сергій Аксьонов серйозними не вважає: «Вам вигляд не загороджує? Ні. І вам не загороджує? То кому (будівництво – ред.) заважає?»

Раніше російський глава Криму привселюдно заявляв, що користується кнопковим телефоном. Проте офіційні сторінки російського глави Криму представлені у соцмережах, і кримчани регулярно залишають там скарги та звернення. Тому дізнатися про претензії захисників Фороського парку нескладно: вони публічно висловлюють свою позицію, публікують відеозаписи протестних «прогулянок» парком і записують відеозвернення до президента Росії Володимира Путіна.

На думку місцевих жителів, будівництво ведеться незаконно, і роботи жодного разу не припинялися, незважаючи на численні розпорядження та публічні запевнення.

«Будівництво не передбачається на особливо охоронюваній природній території. Чому люди з усього світу, не лише з Росії, приїжджають сюди подивитися на це диво природи? Я такий гарний парк бачила ще тільки в Умані. Такої ж величини, такої самої краси. І ось вони залізли сюди, вважають, що вони є такими архітекторами», – каже жителька Севастополя Людмила.

Водночас про законність будівництва раніше заявляли у міністерстві природних ресурсів та екології анексованого Криму. У міністерстві стверджують, що «за період існування Фороського парку було забудовано лише 12% його території, хоча положенням про парк допускається забудова 20%».

Інформаційний щит, встановлений на місці будівництва, говорить: «Оздоровчий центр «Ак-Барс». При цьому вік майбутніх клієнтів оздоровчого центру не уточнюється. Крим.Реалії в березні 2021 року направляли запит до пресслужби клубу «Ак-Барс», там офіційно заявили, що не мають стосунку до будівництва цього об'єкта.

Севастопольський журналіст Давид Аксельрод каже, що будівництво у Фороському парку стало для кримчан несподіванкою (громадські слухання щодо будівництва не проводилися – ред.).

«Усе почалося з того, що в ютубі та соціальних мережах з'явилося звернення житетлів Фороса, які просили російського президента Володимира Путіна звернути увагу на проблему забудови Фороського парку та зупинити будівництво. Жителі стверджували, що вже закладається стрічковий фундамент та вирубують дерева, зокрема ті унікальні види флори для кримського півострова, які можуть рости лише у південнобережних широтах. Наприклад, пальми», – повідомив Крим.Реалії Давид Аксельрод.

Вигляд на Фороський парк, 2 березня 2021 року

За словами журналіста, дізнатися, хто саме веде у парку будівельні роботи, вийшло не одразу.

«Вийшло досить багато матеріалів на цю тему, стало відомо, що можливий забудовник, який бере участь у розробці земельних ділянок у Фороському парку, пов'язаний з компанією «Татнафта», принаймні, коріння – на території Республіки Татарстан. «Татнафта» одразу відмежувалась від цього питання. Було кілька відповідей компанії, де говорилося, що компанія не причетна до цього. Далі, оскільки йшлося про спорудження спортивних комплексів для дітей, йшлося про те, що це може бути південною базою хокейного клубу «Ак-Барс», досить сильного клубу з Казані. Але й у пресслужбі «Ак-Барсу» на той момент повідомляли, що команда не має стосунку до забудови і не знають, що там відбувається», – каже Давид Аксельрод.

У березні 2021 року пресслужба ПАТ «Татнафта» офіційно повідомила Крим.Реалії, що це публічне акціонерне товариство «не має стосунку до цього будівництва» у Фороському парку, а також «не є власником будь-яких об'єктів» на території Криму.

Про те, хто є забудовником у Фороському парку, стало відомо після того, як почалися публічні протести. З'ясувалося, що підрядником є фірма ДУП «Татінвестгромадянпроєкт». З'ясувалося, що будівлі колишнього санаторію «Форос» на аукціоні (про який широко стало відомо лише 2020 року) викупила громадська організація «Федерація профспілок республіки Татарстан».

За словами Давида Аксельрода, місцевих жителів турбує перспектива закриття вільного доступу до території парку: «На сьогодні, наскільки я розумію, влада публічно каже, що доступ до парку для місцевих і приїжджих залишиться відкритим, так само як можливість відпочивати на фороському пляжі та спускатися до цього пляжу через територію парку».

Фороський парк

Голова громадської організації «Курортний Крим» Олександр Бурдонов є одним з публічних захисників Фороського парку та драйвером боротьби проти забудови в підконтрольних Росії кримських судах.

За його словами, будівництво у Фороському парку розпочалося за «незаконно виданими дозволами російського Мінприроди Криму», яке не отримувало з федерального центру повноважень дозволити капітальне будівництво в ООПТ «Форос».

Ці дозволи були заперечені колективним позовом від імені 22 кримчан. Позовна заява була зареєстрована 9 квітня, а вже 12 квітня російське Мінприроди Криму скасувало видані «Татінвестгромадянпроєкту» дозволи, каже Бурдонов. 21 квітня російська прокуратура Криму наклала заборону на будівництво, і на будівництві почалася «консервація» об'єкта, яка, за словами громадського діяча, насправді була просто продовженням будівництва. І нові офіційні дозволи на будівництво з'явилися досить швидко.

«31 травня постановою Радміну вони ділять особливо охоронювану природну територію на дві ділянки – охоронну та експозиційну. І на експозиційній дозволяють забудову до 18 поверхів. Під цю справу 18 червня Ялтинська міськрада виділяє нову ділянку під забудову «Татінвестгромадянпроєкту», і 29 червня Нараєв перед відходом (російський міністр екології Криму Геннадій Нараєв був відправлений у відставку 19 липня – ред.) дає дозвіл на будівництво та реконструкцію комплексу Ак-Барс у Фороському парку», – розповів Крим.Реалії Бурдонов.

Нових екологічних експертиз, за словами Бурдонова, не проводили.

Нові дозволи також оскаржені. Серед вимог кримчан, заявлених у клопотаннях, було зупинення будівництва до винесення судового рішення та проведення всіх необхідних експертиз. 27 грудня підконтрольний Росії Ялтинський міський суд відмовив у всіх заявлених вимогах. На цьому активісти не мають наміру зупинятися і збираються подавати скарги у суди на території Росії (зокрема, в Казані), і вищих інстанцій, аж до ЄСПЛ.

Гроші на юридичний супровід у судах громадський діяч взяв у кредит – 250 тисяч рублів. Тепер щомісяця протягом 2,5 років має виплачувати банку понад 9000 рублів.

«Мені 64 роки, з них 30 років я займаюся курортами. Для мене Крим – це один із символів краси. Тому в мене вибір простий був: як і всі скиглити по плінтусах, у соцмережах, чи щось робити. Я обрав друге», – каже Бурдонов.

Тим часом у громадської організації «Курортний Крим», яку очолює Бурдонов, почалися проблеми. Комісія з апеляцій при Ростуризмі рекомендувала позбавити організацію права визначати категорію зірковості регіональних готелів.

«Заради бога, хлопці. Я поясню вам просту штуку. Я для того створив юридичну організацію, повністю «заточену» під суди, для того, щоб йти не тільки по Фороському парку, а по всіх парках-пам'ятниках, усіх ООПТ, усьому Криму», – зазначив Бурдонов.

Кримський історик і політолог Євгенія Горюнова вважає, що ні протести, ні судові позови не зупинять забудовника Фороського парку.

«Фороський парк, на жаль, буде забудовано. Тобто буде виконано всі ті рішення, які реалізуються. Там задіяні дуже серйозні люди, і хоч би як хотіли кримські громадські діячі, кримчани, які виходять і захищають парк, на жаль, у російській системі у них немає механізмів, які здатні зупинити цю забудову. Аксьонову в цьому випадку залишається говорити, що проблеми немає, вона надумана, тому що йому потрібно виконувати рішення центру. Більше того, Аксьонов перебуває сам у дуже складній ситуації, бо до нього вже дуже близько підібралися арешти чиновників. До того ж, зупинено програму ФЦП, Аксьонова усунули від управління федеральними ресурсами. Тому він зараз повністю залежить від Москви, повністю виконуватиме всі рішення. А забудова Фороського парку – не місцеве рішення, це рішення, яке узгоджувалося з центром. Тому у мене дуже сумний прогноз: парк буде втрачено, його забудують», – повідомила Крим.Реалії Євгена Горюнова.

Крим.Реалії неодноразово зверталися за коментарями до представників компаній та установ, які пов'язують із будівництвом у Фороському парку. Редакція готова надати можливість висловити свою позицію всіма сторонами, згаданими в цьому матеріалі.

Роботи тривають. Що зараз відбувається у Фороському парку (фотогалерея)