Кримських татар в Україні підтримали ще одним законом. Верховна Рада в другому читанні передбачила поновлення прав людей, депортованих за національною ознакою, який дає кримським татарам право на компенсацію витрат на будівництво житла, купівлю ділянок землі тощо. Водночас експерти очікують, що ці закони почнуть діяти або після звільнення Криму, або коли Україна не буде фінансово обмежена через протидію військовій агресії Росії. Самі ж кримські татари вважають це рішення важливим, але недостатнім для захисту їхніх прав, зокрема – й в окупованому Криму.
Закон, який гарантує відновлення прав людей, яких депортували за національною ознакою – у четвер в другому читання проголосувала Верховна Рада. Це відбулося після того, як спікер Олександр Турчинов пообіцяв, що закон доопрацюють вже після ухвалення, оскільки він має певні недоліки. Подібні законопроекти на прохання кримських татар, найбільшого депортованого з території України народу, вносилися до Верховної Ради від початку української незалежності. Однак з різних причин – не знаходили підтримки в сесійній залі.
Лише після окупації Криму російськими військами український парламент ухвалив низку рішень на користь кримських татар та менших за чисельністю народів, що були депортовані з Криму. Закон про відновлення прав депортованих наразі є останнім із них.
Про те, як діятиме новий закон після підписання спікером та виконувачем обов’язків глави держави, розповів після голосування один із авторів документа, голова парламентського комітету з прав людини ударівець Валерій Пацкан.
«В минулому році кримським татарам Партія регіонів передбачала в бюджеті 17 мільйонів гривень, але отримали вони з неї 1,7 мільйона. Тим часом багато кримських татар живуть у недобудованих будинках, без води та електроенергії. Певна сума передбачатиметься для спорудження будинку, певна компенсація – щодо вартості земельної ділянки. Деталі визначить постанова уряду. Але вже зараз можемо сказати, що суми будуть достатніми, щоб компенсувати значну частину витрат», – зауважив Валерій Пацкан.
Він пояснив, що закон можна буде реалізувати повністю після звільнення Криму, однак про виконання частини його положень можна буде говорити вже найближчим часом.
Кримські татари відстоюють право на українське громадянство
Лідер Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв схвально оцінив ухвалений закон про реабілітацію депортованих. Втім, за його словами, в умовах окупації Криму Росією наявних українських законів, які регламентують права кримських татар, недостатньо. Однією з найбільших проблем, які викликані окупацією Криму та мало врегульовані з боку України, є питання вибору між російським та українським громадянством, пояснив журналістам Мустафа Джемілєв.
«Якщо не брати російські паспорти – кримські татари не зможуть вільно пересуватися Кримом, не зможуть отримати роботу. Ті ж, хто не хоче російського громадянства – в дуже незручному становищі. Щоправда, український закон про тимчасово окуповані території визначає, що позбутися українського громадянства можна лише написавши заяву про це. Якщо ж людина змушена отримати російський паспорт – її українське громадянство зберігається. Але як бути тим, кому просто огидно брати до рук російські паспорти?» – зазначив Мустафа Джемілєв.
Нещодавно він обговорював захист прав кримськотатарського народу з урядом Туреччини, під час цієї поїздки його нагородили орденом Турецької Республіки за «заслуги зближення націй».
Цей та інші закони, які захищають права кримських татар та кримчан загалом – мають велике політичне значення, однак уповні вони почнуть діяти пізніше, таку думку висловив Радіо Свобода політолог Олександр Палій.
«Це рішення цілком правильне, – каже він. – Україна говорить з кримчанами, і з кримськими татарами зокрема, засвідчує їм, що продовжує про них дбати, що вони не забуті. Але відновлення прав депортованих – це питання наступного часу: грошей у держави обмаль, і зараз першочерговими є витрати на Збройні сили».
Олександр Палій припускає, що Україна зможе братися за виконання закону про права депортованих не раніше, ніж за декілька місяців.
Тим часом обіцянки російської влади в окупованому Криму розширити права кримських татар не виконуються, зауважують і експерти, і місцеві мешканці. Більше того, почалися утиски. Так, заступник керівника самопроголошеного уряду Криму Рустам Теміргалієв (який водночас є одним із проросійських лідерів казанських татар) погрожує припинити діяльність у Криму ісламської організації «Хізб ут-Тахрір», яка офіційно зареєстрована в Україні, та до якої входять до 10 тисяч кримських татар. Водночас у Росії цю організацію внесли до переліку «екстремістських».
Закон, який гарантує відновлення прав людей, яких депортували за національною ознакою – у четвер в другому читання проголосувала Верховна Рада. Це відбулося після того, як спікер Олександр Турчинов пообіцяв, що закон доопрацюють вже після ухвалення, оскільки він має певні недоліки. Подібні законопроекти на прохання кримських татар, найбільшого депортованого з території України народу, вносилися до Верховної Ради від початку української незалежності. Однак з різних причин – не знаходили підтримки в сесійній залі.
Лише після окупації Криму російськими військами український парламент ухвалив низку рішень на користь кримських татар та менших за чисельністю народів, що були депортовані з Криму. Закон про відновлення прав депортованих наразі є останнім із них.
Про те, як діятиме новий закон після підписання спікером та виконувачем обов’язків глави держави, розповів після голосування один із авторів документа, голова парламентського комітету з прав людини ударівець Валерій Пацкан.
«В минулому році кримським татарам Партія регіонів передбачала в бюджеті 17 мільйонів гривень, але отримали вони з неї 1,7 мільйона. Тим часом багато кримських татар живуть у недобудованих будинках, без води та електроенергії. Певна сума передбачатиметься для спорудження будинку, певна компенсація – щодо вартості земельної ділянки. Деталі визначить постанова уряду. Але вже зараз можемо сказати, що суми будуть достатніми, щоб компенсувати значну частину витрат», – зауважив Валерій Пацкан.
Він пояснив, що закон можна буде реалізувати повністю після звільнення Криму, однак про виконання частини його положень можна буде говорити вже найближчим часом.
Кримські татари відстоюють право на українське громадянство
Лідер Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв схвально оцінив ухвалений закон про реабілітацію депортованих. Втім, за його словами, в умовах окупації Криму Росією наявних українських законів, які регламентують права кримських татар, недостатньо. Однією з найбільших проблем, які викликані окупацією Криму та мало врегульовані з боку України, є питання вибору між російським та українським громадянством, пояснив журналістам Мустафа Джемілєв.
«Якщо не брати російські паспорти – кримські татари не зможуть вільно пересуватися Кримом, не зможуть отримати роботу. Ті ж, хто не хоче російського громадянства – в дуже незручному становищі. Щоправда, український закон про тимчасово окуповані території визначає, що позбутися українського громадянства можна лише написавши заяву про це. Якщо ж людина змушена отримати російський паспорт – її українське громадянство зберігається. Але як бути тим, кому просто огидно брати до рук російські паспорти?» – зазначив Мустафа Джемілєв.
Нещодавно він обговорював захист прав кримськотатарського народу з урядом Туреччини, під час цієї поїздки його нагородили орденом Турецької Республіки за «заслуги зближення націй».
Цей та інші закони, які захищають права кримських татар та кримчан загалом – мають велике політичне значення, однак уповні вони почнуть діяти пізніше, таку думку висловив Радіо Свобода політолог Олександр Палій.
«Це рішення цілком правильне, – каже він. – Україна говорить з кримчанами, і з кримськими татарами зокрема, засвідчує їм, що продовжує про них дбати, що вони не забуті. Але відновлення прав депортованих – це питання наступного часу: грошей у держави обмаль, і зараз першочерговими є витрати на Збройні сили».
Олександр Палій припускає, що Україна зможе братися за виконання закону про права депортованих не раніше, ніж за декілька місяців.
Тим часом обіцянки російської влади в окупованому Криму розширити права кримських татар не виконуються, зауважують і експерти, і місцеві мешканці. Більше того, почалися утиски. Так, заступник керівника самопроголошеного уряду Криму Рустам Теміргалієв (який водночас є одним із проросійських лідерів казанських татар) погрожує припинити діяльність у Криму ісламської організації «Хізб ут-Тахрір», яка офіційно зареєстрована в Україні, та до якої входять до 10 тисяч кримських татар. Водночас у Росії цю організацію внесли до переліку «екстремістських».
