Доступність посилання

ТОП новини

Право власності в Криму: Було ваше – стане наше


Сімферополь – Ухвалений минулого тижня закон «Про особливості викупу стратегічних об'єктів у Республіці Крим» викликав неоднозначну реакцію з боку бізнесменів та юристів. І ті, й інші відзначають невідповідність цього документа чинному і в Україні, і в Росії законодавству, і побоюються, що в умовах фактичного беззаконня, сформованого в Криму, ініціатива тутешньої влади стане лише черговим напівлегальним інструментом відбирання чужої власності.

Закон про примусовий викуп майна достатньо лаконічний – кримські депутати вмістили всю його суть лише в кількох фразах. Проте за рахунок цього документ можна трактувати досить широко. І мало хто сумнівається, що самопроголошена кримська влада тлумачитиме його винятково на свою користь.

Стратегія вилучення

Закон запроваджує механізм примусового викупу об'єктів, які перебувають у власності як фізичних, так і юридичних осіб, і мають «стратегічне значення для Республіки Крим»

Згідно з текстом документа, розміщеного на офіційному сайті кримського парламенту, закон запроваджує механізм примусового викупу об'єктів, які перебувають у власності як фізичних, так і юридичних осіб, і мають «стратегічне значення для Республіки Крим». При цьому критерії «стратегічності» не наводяться, через що, роблять висновок юристи, будь-яка власність може бути примусово вилучена згідно з цим документом, чи то земля, нерухомість або підприємство.

Разом з тим, відзначається, що підставами для примусового викупу об'єктів можуть бути «обставини, що несуть загрозу життю, здоров'ю населення, економічній безпеці держави, нормальному функціонуванню об'єктів життєдіяльності, техногенної та екологічної катастрофи».

Викуп об'єктів має здійснюватися шляхом відшкодування їх вартості власникам цих об'єктів. При цьому розмір відшкодування встановлюватиме сама кримська влада – «Рада міністрів». Інакше кажучи, той, хто вирішив забрати чужий об'єкт, сам же і визначає, скільки за нього заплатити. Правда, ціна формуватиметься на підставі «грошової оцінки, проведеної сторонньою організацією», що має російську ліцензію. Але порядок і методологія такої оцінки також не визначені.

Перелік об'єктів, що підлягають примусовому викупу, теж встановлює «Рада міністрів» Криму. При цьому пропозиції до такого переліку можуть вносити органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.

У разі ухвалення «Радміном» рішення про викуп, власника об'єкта протягом п'яти днів письмово повідомляють про це рекомендованим листом. А якщо місцеперебування власника не визначене, то достатньо повідомлення про ухвалене рішення в місцевих ЗМІ. Читає їх власник об'єкта чи ні – вже його проблеми.

Примусовий викуп пропонується проводити за рахунок коштів бюджету Криму та «інших джерел, не заборонених законодавством». Викуплені об'єкти переходять у власність Криму.

Порядок оскарження власниками ухвалених рішень про викуп не передбачений взагалі.

Інструмент тиску

Як запевняє самопроголошений прем'єр Криму Сергій Аксьонов, примусовий викуп підприємств стане лише крайнім заходом. «Йдеться про стратегічні об'єкти, про природні монополії, які були створені під час перебування Криму в складі держави Україна і здійснюють послуги в енергетиці, зв'язку тощо, і від діяльності яких залежить життєзабезпечення кримчан», – цитує його провладний сайт «Кримінформ».

При цьому Аксьонов не став називати підприємства, які «Радмін» вважає за потрібне викупити у власників, «щоб не викликати ажіотажу на ринку». «Думаю, що все обійдеться і без примусового викупу, – додав він. – Я вважаю, що це попереджувальна міра про всяк випадок. Упевнений, що здоровий глузд візьме гору, і люди підуть на те, щоб дотриматися інтересів кримчан, а не думатимуть про свої політичні амбіції».

Приблизно так само прокоментував ухвалений закон і кримський спікер. «Ми вводимо закон, щоб мати розв'язані руки», – наголосив Володимир Константинов. Він пояснив, що власники деяких стратегічних об'єктів «не бажають йти на контакт із місцевою владою і саботують діяльність підприємств», заморожуючи бізнес і не виплачуючи зарплату. Спікер пообіцяв, що застосування закону буде точковим, а викуп, у першу чергу, торкнеться підприємств, які забезпечують водо- та енергопостачання півострова.

З урахуванням того, що в кримському бюджеті на поточний рік не закладені гроші на викуп підприємств у власників, появу закону можна розглядати як інструмент психологічного тиску на український бізнес, непідконтрольний місцевій владі

З урахуванням того, що в кримському бюджеті на поточний рік не закладені гроші на викуп підприємств у власників, появу закону можна розглядати як інструмент психологічного тиску на український бізнес, непідконтрольний місцевій владі. Мовляв, не будете робити те, що потрібно нам, – відберемо майно в Криму. З іншого боку, апетит приходить під час їжі. Тому не факт, що придумавши для себе узаконену методу того, як перетворити чужу власність на свою за спрощеною процедурою, кримські чиновники не захочуть нею скористатися. Тим більше, що ціну викупу встановлюють вони самі. Тому ціна може виявитися символічною, а гроші на викуп – позабюджетними.

Як вважають українські ЗМІ, найбільша загроза нависла над кримською власністю Рината Ахметова, що також може розглядатися як опосередкований важіль тиску на олігарха в умовах військового протистояння в його вотчині, на Донбасі. Заступник голови кримського «уряду» Євгенія Бавикіна у своїх коментарях озвучувала три компанії, які «мають стратегічне значення для регіону», дві з яких – «Крименерго» та «Укртелеком», пов'язані з Ахметовим. Так, за словами Бавикіної, «Крименерго» не виконує свої поточні зобов'язання, хоча фактично фінансується з бюджету Криму, не виконує інвестиційну програму з поточного та капітального ремонту мереж, не виплачує навіть зарплату працівникам. При цьому вся виручка від продажу електроенергії йде в Україну. «Наші спроби поговорити з її власниками ні до чого не призвели», – зазначила Бавикіна.

Аналогічна ситуація, за її словами, склалася з «Укртелекомом» і «Кримгазом». Що стосується «Укртелекому», то місцеві чиновники вже розпочали інвентаризацію його кримської інфраструктури у відповідь на відмову севастопольської філії компанії передати їм під контроль канали міського фіксованого зв'язку. Така позиція була оголошена загрозою інформаційній безпеці. Тепер же у кримської влади відпадає необхідність звертатися до компаній безпосередньо в разі інтересу до того чи іншого майна, наприклад, ліній зв'язку або електропередачі. Достатньо ухвалити одностороннє рішення про викуп.

Приховані мотиви

Загроза втратити власність може стати додатковим стимулом для бізнесменів, щоб перейти в «російське правове поле»

Однак не тільки природним монополістам варто турбуватися за свою власність. З 1 липня в Криму стартувала перереєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у російських реєстрах. У цьому випадку, не виключають спостерігачі, загроза втратити власність може стати додатковим стимулом для бізнесменів, щоб перейти в «російське правове поле».

«Місцева влада Криму фактично змушує українських підприємців реєструвати підприємства і майно в нових кримських реєстрах. В іншому випадку майно фізосіб-підприємців чи підприємств спіткає доля держмайна України, що залишилося на півострові», – говорить юрист Андрій Доманський (цитується за УНН).

Кримський економічний віце-прем'єр Євгенія Бавикіна також виділяє фактор перереєстрації бізнесу як один з визначальних у цій ситуації. Українські акціонери кримських акціонерних товариств, розташованих на материку, в більшості випадків не горять бажанням перереєструвати бізнес на півострові за новими правилам. В інтерв'ю «Російській газеті» чиновниця пояснювала, що коли Крим увійшов до складу Росії, депозитарії, які зберігали акції кримських акціонерних товариств, залишилися в Україні, через що зараз практично неможливо встановити, хто акціонери того чи іншого товариства. Відповідно, отримати їхню згоду на перереєстрацію неможливо. Ну а ухвалений закон звільняє від необхідності отримання такої згоди зовсім – достатньо формально повідомити акціонерів про зміну статусу їхнього майна повідомленням у ЗМІ.

Інше російське видання «Ведомости» відзначає, що Крим має свою частку в 61 акціонерному товаристві, акції яких продовжують торгуватися на Українській та інших фондових біржах. Найбільш затребуваними були акції «ДТЕК Крименерго», «Севастопольенерго», компаній «Кримхліб», «Кримгаз», «Пивобезалкогольний комбінат «Крим», Кримський содовий завод та ін. Однак контрольні пакети цих компаній є в руках акціонерів, непідконтрольних Росії, що не дозволяє прямо впливати на їхню діяльність.

«Звідси і виникла пропозиція піти шляхом примусового викупу у власників майна, оскільки це пов'язано із забезпеченням безпеки Криму. Неможливе функціонування держави в ситуації, коли є вплив чужої держави на процеси життєдіяльності», – додала Бавикіна.

Узаконене рейдерство

Однак прямолінійне рішення кримських чиновників наділити себе правом присвоювати чужу власність викликає чимало запитань у юристів, зокрема й російських.

«Кримський закон взагалі суперечить Цивільному кодексу і Конституції, – говорить один із партнерів юридичної компанії «Пепеляєв груп» Олексій Коневський (цитується за «Ведомостями»). – Закони про націоналізацію неодмінно мають ухвалюватися винятково представниками федеральної влади».

Прямолінійне рішення кримських чиновників наділити себе правом присвоювати чужу власність викликає чимало запитань у юристів, зокрема й російських

До того ж, чинне російське законодавство не містить будь-яких норм про примусовий викуп об'єктів, підкреслює юрист фірми Sameta Костянтин Гурич (цитується за РБК). У російських Цивільному і Земельному кодексах закріплені лише норми про викуп земельних ділянок для державних і муніципальних потреб. При цьому наведений їх вичерпний перелік. Рішення про викуп ділянки ухвалюється органами виконавчої влади, а власник має бути попереджений владою не пізніше, ніж за рік, про майбутнє вилучення. Викупити ділянку раніше держава може тільки за згодою власника. Якщо власник і держава не можуть домовитися про умови угоди, то влада може подати позов про викуп земельної ділянки до суду.

Плюс до всього, юристи вважають неправильним, що законом не визначений порядок викупу об'єктів, не встановлюється процедура оскарження відповідних рішень і т.і. А односторонній примусовий викуп може спровокувати безліч судових позовів.

Ну а підприємці, в свою чергу, побоюються, що застосування цього закону на практиці дасть новий поштовх переділу бізнесу та рейдерським захопленням, які і без того розгорнулися на півострові в останні місяці.

«Усім хотілося б побачити, як ця схема працюватиме. У тих підприємців, які вже знають про закон, є побоювання, що будуть зловживання і рейдерські захоплення власності», – зазначає керівник кримського відділення організації «Деловая Россия» Олексій Гринцевич (цитується за РБК).

Вседозволеність місцевих чиновників у регулюванні питань бізнесу і власності стане ще однією проблемою для ведення економічної діяльності в Криму і серйозною перепоною для приходу на півострів приватних інвестицій

Поділяє ці побоювання і керівник аналітичного департаменту Центру політичних технологій Тетяна Станова, яка визначає, що закон «створить ґрунт для радикального переділу власності в республіці». «Формулювання документа таке, що під його дію може потрапити не тільки земля або нерухомість, а й будь-яка компанія, – зазначає вона. – Інакше кажучи, сьогодні в Криму складається свого роду дикий капіталізм, замкнутий на структури, близькі до нової регіональної влади, що отримала карт-бланш на налагодження життя на півострові. Ухвалене законодавство суперечить федеральним законам, судова система Криму поки не сформована. При цьому сам процес ухвалення важливих державних рішень вельми централізований і замкнутий на федеральний уряд: федеральна влада ввела пряме ручне управління в республіці в питаннях розподілу коштів та інвестицій, які надходять з держбюджету, а за межами цих питань регіональна влада отримує практично повну свободу і не підлягає належному контролю. Виходить, що надмірний контроль за одними проблемами сусідить з відсутністю будь-якого контролю в більш другорядних для Кремля питаннях, що явно не сприяє встановленню стабільних і зрозумілих правил гри».

Як результат – вседозволеність місцевих чиновників у регулюванні питань бізнесу і власності стане ще однією проблемою для ведення економічної діяльності в Криму і серйозною перепоною для приходу на півострів приватних інвестицій.

XS
SM
MD
LG