Доступність посилання

ТОП новини

Кримські рибалки чекають біля моря погоди


У Керчі рибалка продає свіжу рибу, липень 2014 року

Через неможливість продати товар рибалки змушені скорочувати вилов і працювати в половину потужності. Але найбільша на сьогодні проблема кримських рибалок, що стала похідною від невизнання Україною і світом факту зміни юрисдикції Криму, – це відсутність офіційної реєстрації суден

Сімферополь – Невизначений статус території і нові бюрократичні процедури не дозволяють риболовецьким господарствам працювати. Чим поки успішно користуються їхні російські «колеги».

Відразу після російської анексії Криму риболовецькій галузі республіки, серед інших, обіцяли блискучі перспективи розвитку. Так, за словами російських експертів, до приєднання півострова риболовецькі підприємства Південного федерального округу (Ростовська область і Краснодарський край) виловлювали в Азово-Чорноморському басейні в середньому 25 тис. тонн риби на рік. Тоді як обсяг видобутку кримських рибалок становив порядку 40 тис. тонн на рік. Таким чином, навіть чисто з математичних розрахунків, з набуттям Криму Росія мала серйозно – більш ніж в 2,5 рази – наростити показники улову.

«З приєднанням республіки до Росії вся ця риба стане російською і повинна буде знайти нові ринки збуту», – писали профільні російські видання. Втім, як і в багатьох інших випадках, реальність виявилася не такою райдужною, як очікування.

Насправді ж горезвісні «труднощі перехідного періоду» вдарили по кримських рибалках навіть сильніше, ніж по інших галузях харчопрому. Хоча основні причини для цього все ті ж: невизнаний статус Кримського півострова як частини Росії і необхідність перелаштовуватися під нові правила, зокрема й несучи додаткові фінансові витрати на «адаптацію».

Ні там, ні тут

Найбільша на сьогодні проблема кримських рибалок, що стала похідною від невизнання Україною і світом факту зміни юрисдикції Криму, – це відсутність офіційної реєстрації суден. Для того, щоб отримати російську реєстрацію і офіційно вести промисел в російських територіальних водах, рибальські судна мають знятися з реєстрації в Києві. Україна, зрозуміло, в знятті з реєстрації відмовляє, вважаючи півострів своєю територією. Рибалити ж в українських водах кримчани теж не можуть – у цьому випадку їх завертають українські прикордонники, посилаючись на заборону вести господарську діяльність на окупованій території.

За інформацією нещодавно створеного «Держкомітету з рибальства Криму», в ситуації «між Україною і Росією» зависли 70% риболовних суден. «У суден, які досі мають український регістр, існують певні складності, – визнав керівник комітету Андрій Дедюхін у коментарі провладному «Кримінформу». – За моїми відомостями, 70% кримських промислових риболовецьких суден зайняли вичікувальну позицію». До того ж, підкреслює він, «у кожного судна є своя історія, і вона не завжди прозора і зрозуміла». Наявність же подвійної реєстрації – і української, і російської, за словами чиновника, теж «загрожує певними ризиками». Тому промисел в Азово-Чорноморському басейні сьогодні ведуть переважно російські «материкові» підприємства, що мають однобічну реєстрацію.

«Ловити рибу ми можемо на підставі російських квитків на вилов, але якщо судно потрапляє в українські територіальні води, виникнуть проблеми з українськими прикордонниками. Для переходу судна під російський прапор українські держоргани мають дати дозвіл, а вони штучно його не дають», – нарікає в свою чергу представник керченського рибколгоспу «Перлина моря» Артем Гончаров. За словами рибалки, відповідно, впали показники промислу. «Наша робота на 99 відсотків заблокована, вилов риби скоротився на 90 відсотків порівняно з минулим роком», – каже він.

Бюрократ рибалку бачить здалеку

Ще одна проблема – необхідність переобладнати риболовецький флот під російські вимоги. Як розповів помічник голови керченського рибколгоспу імені Першого травня Володимир Іванов, Росрибальство дало рибалкам з Криму дозвільні документи на вилов. Однак у Керченському порту вихід в море не дозволяють, поки судно не оснастять відповідно до російських вимог безпеки. Як підсумок, вони досі стоять на приколі.

«Промисловий вилов бичка оголосили 15 серпня, але суда на промисел не вийшли. Виявилося, що всі судна необхідно переобладнати відповідно до російських вимог, зокрема поставити нове радіоустаткування», – говорить Іванов (цитується за «Кримінформом»). Однак навіть ті, хто купив нове обладнання, не можуть оформити на нього документи. Тому що для цього має бути переоформлене і саме судно, що неможливо без зняття з української реєстрації. Як підсумок, судновласники повертаються до вищезгаданої проблеми номер один.

Профільний комітет Криму про проблеми знає, але розводить руками, посилаючись на те, що створений недавно і поки не має якихось вагомих повноважень. «Комітет зараз проходить процедуру оформлення. На жаль, дуже багато бюрократичних процедур. Найближчим часом ситуація вирівняється, і ми вже працюватимемо в повному обсязі», – обіцяє Дедюхін.

Куди дівати улов?

Однак уявімо собі ідеальну ситуацію: всі бюрократичні проблеми успішно розв'язалися, і всі судна можуть вільно виходити в море за спрощеною процедурою, незважаючи на факт наявності або відсутності нової реєстрації. Що далі? А далі виникає нова проблема: ринок збуту.

Через неможливість продати товар рибалки змушені скорочувати вилов і працювати в половину потужності

Донедавна 90% улову поставлялося в Україну. Тепер же, як зазначає президент Асоціації рибопромисловців Севастополя Валерій Сивочуб, український ринок втрачений через проблеми з взаєморозрахунками. Через неможливість продати товар рибалки змушені скорочувати вилов і працювати в половину потужності.

Логічний вихід бачиться в переорієнтації на російський ринок. Однак канали збуту ще потрібно налагодити, на що піде час. А по-друге, і російський ринок не готовий до такого збільшення обсягів через дефіцит переробних потужностей. На думку голови правління Азово-Чорноморської асоціації рибопромисловців Краснодарського краю Юрія Атанова, в разі повноцінної роботи кримських підприємств можливе «затоварення» ринку. В цьому випадку вже і російським, і кримським рибалкам доведеться знижувати обсяги вилову через проблеми зі збутом. Вихід експерт бачить у державному регулюванні галузі. «Необхідна держпідтримка на переробне обладнання, полегшення умов вуличної торгівлі рибою та адміністративна підтримка для виходу в торговельні мережі», – вважає Атанов (цитується за РБК).

Втім, поки ситуація ще сприяє росіянам. Виведення з гри кримських рибалок і санкції на імпортну продукцію дозволили їм серйозно наростити видобуток. Так, за повідомленнями Росриболовства, на 26 серпня в Азово-Чорноморському басейні було видобуто 27,6 тис. тонн риби, що аж на 64,3% більше, ніж рік тому. Але цей ситуаційний успіх зберігатиметься лише за рахунок того, що кримчани залишаються в програші.

XS
SM
MD
LG