Львів – Уявлення львів'ян про Крим формують медіа. Стереотипів про півострові маса, однак Перекопський перешийок подолати зважилися лише небагато жителів міста Лева. Щоб розвіяти стереотипи, фотохудожники з Криму, Львова і Мюнхена зібрали свої роботи про Кримський півострів під одним дахом і представили публіці в рамках проекту Е97. Можливо, саме він стане початком львівсько-кримського діалогу, якого так давно не вистачало Україні.
«Львів'яни мало що знають про Крим. Мас-медіа формують стереотипи, що Крим – це пляжі, дорого і хачапурі. Однак хотілося б, щоб люди знову повернулися до того першочергового відчуття, яке дає кримське море, теплота і мистецтво саме по собі», – розповідає організатор проекту Е97, художниця Олександра Давиденко.
Дівчина протягом восьми років їздила до Криму і знімала там фотографії для майбутнього проекту. Щоразу вона в'їжджала на півострів автодорогою Е97, звідки й бере назву її однойменний проект.
За словами Олександри Давиденко, у Львові Е97 сприйняли неоднозначно. «Деякі люди говорили мені, що не варто організовувати цей проект, тому що це травма. Однак ми вирішили, що навіть якщо це травма, ми готові про це говорити», – розповідає художниця.
Вона впевнена, що обговорювання проблеми діє як терапія. «Люди зараз не готові про це говорити, але ти розумієш, що просто не можеш стояти осторонь. І говорити про це потрібно», – вважає організатор проекту Е97.
Художниця пов'язує це зі своєю особистою прихильністю до півострова і хоче рости далі. «Все, що ми зараз робимо, ще на низькому рівні, ще дуже емоційне. І це, можливо, не завжди те, що ми конкретно хочемо сказати. Але ми не можемо відмовитися від усього, що сталося, і ми це показуємо», – пояснює дівчина.
Олександра планує залучити до цього процесу якомога більшу кількість людей. «Ті, хто з якихось причин приїхали сюди, починають тут свої проекти, тому що вони відчувають таку необхідність. І я думаю, що досить реально зробити маленьку арт-резиденцію Криму у Львові», – сподівається Олександра Давиденко.
Фотопроект від KrolikowskiArt
Севастопольські художники Олександра та Олександр Кроліковські залишили Крим, коли обстановка на півострові стала «хворобливою». На думку Олександра, в Криму перебуває багато людей, які просто впали в безумство. «Але будь-яка хвороба не назавжди. І в Криму є люди, які не беруть участь у цьому божевіллі», – каже фотохудожник.
На виставці творці KrolikowskiArt представляють десять робіт, знятих до 2014 року в Севастополі. Знімки художники зробили схожими на дитячі сни, відійшовши від сприйняття Севастополя як міста «російської слави» і «російських моряків».
Краще пізно, ніж ніколи: культурна столиця починає діалог з півостровом
На думку Олександра Кроліковського, діалог між Кримом і Львовом був і раніше, але тільки на локальному рівні. «У Севастополі, наприклад, працювала філія Львівської академії наук. Там були експозиції, але це було на рівні ентузіастів і локальних ініціатив», – каже Олександр.
Олександра вважає, що цей діалог гальмувала російська пропаганда, а Кроліковській сподівається, що події, які відбулися, прискорять процес його встановлення. «Можливо, це дійсно шанс», – вважає він.
«Можливо, без цього досвіду у нас не було б такого свідомого прагнення один до одного», – додає Кроліковська.
Стереотипи про Крим
«Стереотипи – це свого роду вказівні знаки, які допомагають нам орієнтуватися в просторі, щоб зайвий раз не замислюватися. Це для одних людей. Іншим людям стереотипи навпаки заважають, бо вони не дають думати», – ділиться гостя виставки, фотохудожниця Наталія Небеснюк.
Львів'янка вважає, що основний стереотип в її місті – це небажання Криму та південно-східних областей бути Україною. На її думку, фотографії українського прапора на вершині Чатир-Дага якраз розвінчує його.
У той же час, Наталя Небеснюк відзначає, що деякі стереотипи на фотографіях лише підтверджуються. Наприклад, стереотип, пов'язаний з тим, що проросійська позиція здебільшого асоціюється з ностальгією за Радянським Союзом. «Ми бачимо якісь матраци в смужечку, нещасні столи, шпалери на стіні. Це скоріше такий апофеоз радянського сприйняття, радянського інтер'єру», – зауважує фотохудожниця.
Рости і «не перерізати пуповину»
Гість виставки, фотограф Єлизавета Кузнецова звернула увагу на «жвавість» побачених знімків. «Я побачила цей возик з виноградом і відчула, що я там!». Однак деякі роботи Єлизавета оцінила критично. «З естетичної точки зору, фотографія з українським прапором викликала у мене двоякі почуття. Це фото навряд чи зможе жити без підпису з описом його історії. Саме по собі воно не так багато говорить», – вважає фотограф.
Фотохудожниця Наталія Небеснюк зазначила креативне оформлення експозиції та різноформатних робіт. «Фотографія навіть найменшого формату змушує задуматися: Крим – це Україна чи ні? Разом чи ні? Тобто змушує знову переосмислити все це», – каже Наталя Небеснюк.
На її думку, за допомогою мистецтва можна «тримати всі ці зв'язки, щоб не перерізати пуповину». Фотохудожниця сумнівається, що в Криму реально відкрити проекти з материкової України, однак впевнена, що львів'яни мають реалізовувати максимальну кількість проектів з півострова. «І поки ми будемо їх продовжувати, є надія і перспектива врегулювання цієї ситуації», – переконана Наталія Небеснюк.
Проект-виставка Е97 реалізується в рамках програми «Майстерня громадської активності». Учасниками фотовиставки стали художники із Сімферополя (Дінара Ахтемова), Севастополя (Олександра Кроліковська, Олександр Кроліковський, Віталій Фоменко і Терьохіна Надія), Львова (Олександра Давиденко) і Мюнхена (Герберт Ромеч).
Виставка відбувається з 20 жовтня до 2 листопада у Львові за адресою Мулярська, 2а.
