Сімферополь – Державні органи продовжують виштовхувати кримчан з українського правового поля. Днями Національний банк ухвалив постанову, яка робить більш жорсткими фінансові операції з Кримом і обмежує обіг рубля. На думку окремих експертів, особливої економічної доцільності в цьому документі немає, і він, швидше, є політичним жестом. Водночас, як для кримчан, які живуть на півострові, так і для тих, котрі вже виїхали з нього, Нацбанк створив додаткові проблеми.
Сьогодні, 5 листопада, набирає чинності постанова Національного банку України №699 «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим». Цей документ визначає правила фінансових відносин України з Кримом, а також з окремими його жителями. Тепер, навіть з фінансової точки зору, кримчани – не громадяни України, договірні відносини між суб'єктами на півострові й на материку визнані зовнішньоекономічними, а грошові перекази в Крим і назад прирівняні до платежів за кордон.
Операція «нерезидент»
Загальний тон невизнання кримчан громадянами України був закладений ще в законі про особливості ведення економічної діяльності на тимчасово окупованій території, і ухвалена в розвиток зазначеного закону постанова Нацбанку лише продовжує цю логіку.
У документі прямо сказано, що юридична чи фізична особа, яка зареєстрована чи живе на території Криму, прирівнюється до нерезидента України. А в разі інвестиційних операцій – до іноземного інвестора.
Договори, укладені між суб'єктами підприємництва в Криму і суб'єктами на решті території України, використовуються замість зовнішньоекономічних контрактів.
Крім цього, інвестиції в об'єкти, розташовані або зареєстровані на території Криму, забороняються.
Україна фактично погодилася зі статусом півострова як російської території і сама ж порушила резолюцію Генасамблеї ООН
Нагадаємо, що норма про визнання кримчан нерезидентами викликала хвилю критики з боку українських правозахисних організацій ще після ухвалення в серпні закону про вільну економічну зону в Криму. Згідно з заявою правозахисників, тим самим Україна фактично погодилася зі статусом півострова як російської території і сама ж порушила резолюцію Генасамблеї ООН від 17 березня 2014 року, в якій міститься заклик до всіх держав, міжнародних організацій і спеціалізованих установ «утриматися від будь-яких дій або кроків, які можна було б витлумачити як визнання зміненого статусу Криму».
Доведи – і плати
Що стосується фінансових розрахунків, то Нацбанк встановив: перекази (платежі) з материкової частини країни на територію Криму або навпаки здійснюються в порядку, передбаченому для операцій з переказу грошових коштів за межі України або в Україну. Здійснювати такі перекази дозволено як у гривні, так і в іноземній валюті. Однак необхідність платежів ще потрібно підтвердити.
Українські резиденти можуть виконувати гривневі або валютні платежі до Криму тільки для оплати своїх зобов'язань, пов'язаних з розташованим на півострові майном (крім цінних паперів)
У документі сказано, що українські резиденти можуть виконувати гривневі або валютні платежі до Криму тільки для оплати своїх зобов'язань, пов'язаних з розташованим на півострові майном (крім цінних паперів). Причому це майно має бути придбане ще до набуття чинності закону «Про створення вільної економічної зони «Крим», тобто до 27 вересня 2014 року. Юридичні особи здійснюють такі перекази на підставі документів, що підтверджують право власності на майно, та документів, які «підтверджують наявність підстав для здійснення оплати зобов'язань». Фізичні ж особи попередньо зобов'язані задекларувати об'єкти житлової нерухомості, розташовані в Криму. І тільки при наданні банку документа про таке декларування вони отримають право зробити оплату. Оплата зобов'язань, пов'язаних з іншим майном, також здійснюється банками при наданні документів, які підтверджують наявність підстав для сплати.
Окремо зумовлено, що електронні платіжні засоби, емітовані на території Криму, зокрема й мобільні платежі, не можуть використовуватися для грошових переказів на решту території України. Електронні платіжні засоби, емітовані внутрішньодержавною платіжною системою або міжнародними платіжними системами, можуть використовуватися на території Криму.
Як погасити кредит
Погашати кредити, взяті в українських банках до 27 вересня, кримські позичальники можуть через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях. Це ж стосується розрахунків за операціями з нерухомістю.
У разі надходження на користь банку-кредитора від суб'єкта з Криму коштів у валюті, відмінній від валюти кредиту, банк зобов'язаний обміняти її на міжбанківському валютному ринку. Гривневий еквівалент проданої валюти має бути зарахований в рахунок погашення вимог банку-кредитора за кредитним договором.
Вилучення рахунків
Мабуть, найбільш неоднозначна норма документа стосується вимоги про закриття рахунків кримських юросіб. «Банкам України зупинити здійснення операцій за відкритими до набуття чинності Закону (до 27 вересня, – ред.) рахунками юридичних осіб, місцеперебування яких на території ВЕЗ «Крим», і вжити заходів щодо закриття таких рахунків», – наказав Нацбанк.
З одного боку, недобросовісні банки давно заморозили і поточні, і депозитні рахунки кримських клієнтів, зокрема і юросіб, позбавивши їх доступу до власних коштів. І в цьому випадку вони поводяться нітрохи не краще за кримську владу, котра вилучала чужу власність. З іншого боку, українські фінустанови, що продовжили виконувати свої зобов'язання перед клієнтами з Криму, тепер поставлені перед необхідністю блокування їхніх рахунків.
Я не виключаю, що це буде методом фактичного вилучення заощаджень громадян, які сьогодні знаходяться на території Криму і з українських громадян стали російськимиЄвген Мінченко
У Росії вже побачили в такому недружньому відносно кримського бізнесу кроці привид майбутньої «націоналізації» активів кримчан на материку. «Там у банків великі борги перед жителями Криму, є депозити і так далі. Я не виключаю, що це буде методом фактичного вилучення заощаджень громадян, які сьогодні знаходяться на території Криму і з українських громадян стали російськими», – прокоментував цю норму «Комерсанту» директор міжнародного інституту політичної експертизи Євген Мінченко.
«Ні» – рублю!
Також викликає багато запитань норма, що забороняє вивозити з Криму російські рублі на суму понад 10 тис. грн. І це при тому, що чинне митне законодавство України дозволяє переміщення через кордон готівкової валюти в еквіваленті 10 тис. євро. Виходить, що на окремо взятій невеликій ділянці кордону дозволена сума вибірково зменшується аж в 16 разів без видимих на те причин.
Це обмеження сильно б'є по кримських переселенцях, які продають майно в Криму та вивозять виручені гроші для облаштування на новому місці проживання. «Люди, звичайно, везуть більш значні суми, бо з 10 тисячами гривень їхати в Київ на проживання – це абсурд, – каже кримчанин Сергій, який перебирається у столицю. – Ми, вимушені переселенці з Криму, звичайно, продаємо тут якесь майно і намагаємося вивезти хоч якісь гроші на перший час. Нас вільно пропускають росіяни, зате наші зустрічають просто люто. Всі, хто збирається їхати зараз, шоковані й не знають, що робити. Чим наш кордон відрізняється від будь-якого іншого і чим Україні може нашкодити валюта, яку ми вивозимо з окупованого Криму?»
Єдине логічне пояснення цієї норми – політичний жест, показове вигнання рубля, як готівкового, так і безготівкового, з української економіки. У тому ж документі, повністю присвяченому Криму, лише один пункт зачіпає правила гри в усій країні, і він теж стосується рубля. Нацбанк заборонив банкам залучення депозитів у рублях, а також збільшення сум внесків за договорами, укладеними раніше, і пролонгацію рублевих договорів. Крім того, повністю заборонені рублеві кредити.
Вирішуючи глобальну задачу «дерусифікації» економіки, Нацбанк, як й інші державні органи, не бере до уваги інтереси пересічних кримчан
«Якихось прямих економічних резонів я тут не бачу, скоріше, це такий широкий жест, – коментує професор кафедри світової економіки та політики російської Вищої школи економіки Максим Братерський. – Але це ще один крок до того, щоб українську грошову систему і українську економіку повністю відірвати від російської. Внески, якесь використання рубля на території України, хоча і не широке, якось наші економіки пов'язували. Тепер цей елемент, хоча і не дуже істотний, але теж прибраний» (цитується за «Комерсантом»).
Однак, вирішуючи глобальну задачу «дерусифікації» економіки, Нацбанк, як й інші державні органи, не бере до уваги інтереси пересічних кримчан, які іншим документом – законом про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території, все ще визнаються українськими громадянами. Але саме цим громадянам, а не країні-окупантові, поки що доводиться розплачуватися за російську анексію і терпіти все нові обмеження.
