Доступність посилання

ТОП новини

Православні цінності. Кримський переділ


"Сфера добра та духовного відродження" художниці Оксани Мас перед Києво-Печерською Лаврою на Великдень 2010

Мустафа Чауш, Євгенія Назарець

До кінця року релігійні організації Криму мають пройти процедуру перереєстрації. Однак немає впевненості, що всі вони зможуть і далі продовжувати свою діяльність на анексованому Росією півострові.

Статути релігійних організацій, що не відносяться до так званих традиційних релігійних конфесій, при перереєстрації будуть проходити релігієзнавчу експертизу в Міністерстві юстиції Росії. Про це повідомили в Міністерстві культури Республіки Крим. У відомстві вважають, що за допомогою експертизи зможуть «відсіяти деструктивні організації», які не входять до централізованого духовного управління.

Пройти через перереєстрацію належить і Кримській єпархії Української православної церкви Київського патріархату. З її п'ятнадцяти храмів на півострові зараз працюють одинадцять. Дві церкви довелося закрити, оскільки вони знаходилися на території військових гарнізонів, ще дві припинили працювати з міркувань безпеки – власники приміщень, в яких проводилися богослужіння, могли, за оцінками священнослужителів, стати об'єктами уваги силових структур і загонів кримської самооборони.

Якщо хочуть зносити нехай зносять. Нехай весь світ бачить, що нова російська православна влада зносить православні храми

Архієпископ Сімферопольський і Кримський владика Климент називає себе кримчанином в шостому поколінні. В останні місяці він живе фактично на два міста – Сімферополь і Київ. Рахунки кримської єпархії перевели в українську столицю, але після рішення Національного банку України про визнання жителів Криму нерезидентами доступ до цих рахунків заблокований. З минулої весни вартість оренди приміщення центрального храму збільшилася... в 600 тисяч разів – з символічної суми до необґрунтовано завищеної, як вважає архієпископ, комерційної.

Ще однією болючою темою для єпархії є безпека. На початку літа бували випадки нападу на священиків Української православної церкви. Незабаром після цього деякі з них разом з родинами виїхали з Криму. До теперішнього часу в Кримську єпархію повернулися майже всі священики, розповів Радіо Свобода Архієпископ Сімферопольський і Кримський владика Климент:

Архієпископ Сімферопольський і Кримський владика Климент
Архієпископ Сімферопольський і Кримський владика Климент

– Повернулися, тому що ситуація стала відносно стабільною, хоча ця стабільність дуже-дуже тендітна. Зараз ми маємо займатися перереєстрацією парафій. Який механізм перереєстрації? Як це має відбуватися? Я не знаю. Після мого звернення до влади голова Республіки Крим Аксьонов дав розпорядження про перереєстрацію міністерству культури. Але воно поки мовчить. Комітет у справах релігій, в якому реєструються статути, також мовчить. По суті структури, підпорядковані Аксьонову, не діють, не працюють й ігнорують проблеми Київського патріархату.

– Без реєстрації ви не зможете утримувати свої храми?

– Відповідно до російського законодавства, всі оплати, які мають проводити юридичні особи, проходять за безготівковим розрахунком. Для того, щоб оплатити світло, воду, податки, інші комунальні послуги, потрібно мати банківський рахунок, з якого я можу перерахувати гроші. А щоб відкрити рахунок, мені потрібно перереєструватися. А для того, щоб перереєструватися, мені треба розуміти, як і за яким законом я все це маю зробити.

Вам потрібно при цьому отримати російський паспорт?

Путін сказав: все, що було в Україні, залишається в Криму після його вступу в Росію

– У тому-то й справа, що мені цього ніхто не пояснив. Я не знаю механізму. Якщо в Україні фізична особа могла оплатити витрати юридичної особи, то сьогодні, за законами Російської Федерації, я, як керівник єпархії і фізична особа, не можу оплатити витрати єпархії чи парафії. Тому хочу я цього чи не хочу, мені все одно одну якусь структуру потрібно перереєструвати. Напевно, російський паспорт брати треба, але я ще не отримав цього документа. Виникла двоїста ситуація. По-перше, російський паспорт ще не гарантує мені безпеки. По-друге, російський паспорт розв'язує руки певним структурам, які можуть тиснути на мене. Адже, будучи громадянином України, я перебуваю під захистом України.

У Євпаторії склалася конфліктна ситуація навколо одного з храмів Української православної церкви Київського патріархату, який збудували без дозволу...

рим. Село Перевальне. Храм Покрова Пресвятої Богородиці УПЦКП
рим. Село Перевальне. Храм Покрова Пресвятої Богородиці УПЦКП

– У часи, коли Крим був у складі України, ми церкву збудували в обхід закону. І всі прекрасно знали, що церкву ми ставимо незаконно. І євпаторійська влада знала, і кримська. Чому ми так вчинили? Тому що отримати землю в Криму для Київського патріархату, коли Крим був у складі України, було не просто неможливо, а категорично неможливо. Тому ми і збудували церкву для православних віруючих Київського патріархату. Євпаторійська влада з нами воювала, виступала за знесення цієї церкви. Путін сказав: все, що було в Україні, залишається в Криму після його вступу в Росію. Коли Росія брала собі Крим, церква в Євпаторії стояла. Якщо хочуть зносити – нехай зносять. Нехай весь світ бачить, що нова російська православна влада зносить православні храми.

– У вас були контакти з представниками Російської православної церкви?

– Ні, і я з ними не хочу зустрічатися. Нехай спочатку покаються за скоєне. Те, що відбувається сьогодні в Україні, є наслідок їх діяльності. З політичною структурою православному священику нема про що розмовляти. Для мене це політична структура, яка виконує певні релігійні обряди.

– Чи скоротилася в останні місяці кількість прихожан?

Для мене РПЦ це політична структура, виконуюча певні релігійні обряди

– Не скоротилася, а збільшилася. Сьогодні складається така ситуація: закриваються українські школи, українські організації. Єдине місце, де можуть зібратися українці, – це Українська православна церква Київського патріархату. При цьому ми не є політичною організацією, на території церкви не проходять ні мітинги, ні інші політичні заходи. Ми не підписуємо відозв і звернень. Парафіяни збираються в храмі як в домі Божому, бо тільки тут, на території церкви, вони відчувають себе захищеними.

– Як ви бачите свою діяльність у Криму в майбутньому?

– Одне можу сказати: я звертався до Аксьонова. Треба віддати йому належне – він дав вказівки. Але жодна з його вказівок не виконується. Всі чиновники, які сиділи при владі в Україні і не виконували вказівок ні президента, ні прем'єр-міністра Криму, залишилися при своїх посадах. У нових умовах вони думають, що можуть поводити себе так само. Подивимося. Це вже камінь на адресу Аксьонова: його вказівки на місцевому рівні не виконуються.

– Чи відчуваєте ви себе в Криму в безпеці?

Я не відчуваю себе в безпеці, але покидати Крим не буду

– Я не відчуваю себе в безпеці, але покидати Крим не буду, тому що знаю: зі мною Бог і зі мною правда. Брехні в моїх діях і моєму служінні немає, – розповів в інтерв'ю Радіо Свобода Архієпископ Сімферопольський і Кримський владика Климент.

За офіційними відомостями, на території Криму діє 2083 релігійні організації, з яких третина користуються правом релігійної діяльності без реєстрації юридичної особи. Більше ста зареєстрованих релігійних організацій перебувають у Севастополі.

В одному з кримських храмів УПЦКП
В одному з кримських храмів УПЦКП

Науковий співробітник Центру з вивчення Східної Європи при Бременському університеті Микола Мітрохін запропонував порівнювати проблеми Кримської єпархії Української православної церкви Київського патріархату з реальною кількістю її парафіян. На думку Миколи Мітрохіна, в Криму можливий набагато більш болючий переділ сфер церковного впливу, якщо в боротьбу за кримську паству і церковне майно включаться українська та власне російська православні церкви Московського патріархату. У цьому випадку будуть зачеплені інтереси набагато більшої кількості священнослужителів і парафіян. Про це Микола Мітрохін міркував в інтерв'ю Радіо Свобода:

УПЦКП сприймається як ворожа структура, що стоїть цілком і безкомпромісно на позиціях незалежності України

– З Українською православною церквою Київського патріархату все незрозуміло. Чи діють там реальні структури або це міражі? Чи є парафії, віруючі, які у них проблеми? Безумовно, в Криму й при колишній владі, а тим більше при нинішній, УПЦКП сприймається як ворожа структура, що стоїть цілком і безкомпромісно на позиціях незалежності України. Тому, звичайно, їм будуть створювати максимум проблем. Інше питання, як буває в кожному конкретному випадку, є проблема чи це скарги, які походять від нестачі, наприклад, власних ресурсів?

Предстоятель Кримської єпархії УПЦКП архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент розповів, що вони в Євпаторії збудували храм, але збудували його незаконно. Оскільки законно це зробити було неможливо. Він сказав, що при українській владі землю взагалі неможливо було отримати. Тепер надії, здається, не більше...

Всі українські структури будуть з Криму вигнані легальними або нелегальними способами

– Це цілком кримська ситуація: земля дорога. Просто так її роздавати ніхто не хоче. Рівень підтримки у структур УПЦКП в Криму завжди був низький, оскільки населення було налаштоване проросійськи в значній частині. А релігійне населення вже точно було налаштоване проросійськи. Питання завжди було дискусійним – чому, власне, їм безкоштовно мали дати землю, та ще в Євпаторії, яка є туристичним центром. Цілком можливо, УПЦКП хотіла з цього храму щось отримати, і, скоріше, можна говорити про меркантильні розрахунки, які не виправдалися. УПЦКП мала в Південно-Східній Україні різні проблеми. Вона дуже повільно набирала силу в останні півтора десятиліття. У середині 90-х в Криму структури УПЦКП практично не було. Зараз УПЦКП має у різних регіонах 15-30% від чисельності парафій Московської патріархії. Але при цьому мені абсолютно незрозуміло – ці приходи «живі» чи ні, тобто ці приходи тільки зареєстровані адміністративно, або там є реальні віруючі, які туди ходять. Одна справа, коли є громади в 50 осіб, які моляться, а інша справа, коли є якийсь священик, що скаржиться на проблеми. І зовсім незрозуміло, чи є за ним хто-небудь, крім нього самого і його фінансових інтересів.

– Ступінь близькості РПЦ і російської влади на території самої Росії висока. Цей факт матиме вплив на те, що буде відбуватися з різними православними церквами в «російському» Криму?

Більш цікава ситуація складається з парафіями УПЦ Московського патріархату

– Ситуація там, на мій погляд, досить однозначна. Всі українські структури будуть з Криму вигнані легальними або нелегальними способами. Тому що там крім УПЦКП існують структури Української греко-католицької церкви, священиків якої змусили в якийсь момент всіх виїхати з Криму. Але наразі, по-моєму, хтось зумів повернутися. Але в будь-якому випадку, УПЦКП – це досить маргінальна релігійна громада для самого Криму. Інша, більш цікава ситуація складається з парафіями УПЦ Московського патріархату. Кримська метрополія залишилася в складі УПЦ Московського патріархату, тобто під владою Києва. У Криму значна частина священиків УПЦМП – українські патріоти або, у всякому разі, з симпатією ставляться до України, є уродженцями Західної України. Цікаво, як буде проходити процес витіснення цього всього духовенства та перепідпорядкування єпархії Москві. Поки цей процес «завис». Але він буде найбільш суспільно значущим, оскільки пов'язаний з формацією реально великої і значущої єпархії.

XS
SM
MD
LG